Вже рік, як у СІЗО перебуває український олігарх Ігор Коломойський. За цей час підозри змінювалися кілька разів, а сума застави знизилася з 4 мільярдів до приблизно 2-х. Граничний термін утримання під вартою в 12 місяців сплив, але його все одно намагалися випустити під заставу, яку він відмовився вносити. До підозр в економічних злочинах і фінансових махінаціях додалася ще одна – замах на вбивство адвоката у далекому 2003 році. Сам Коломойський постійно заявляє, що всі обвинувачення надумані. Чи є перспектива у цих справах, з’ясовував «Апостроф«.
7 вересня 2023 року детективи НАБУ за погодженням з керівником САП повідомили колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПАТ КБ «ПриватБанк» Ігорю Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн. До цього слідчі БЕБ вручили підозру у махінаціях у ПриватБанку – виведенні з нього капіталу. Адвокат Коломойського Олександр Лисак щодо причетності його підзахисного до операцій з виведення 4 млрд гривень через Реал Банк заявив, що БЕБ додав нову порцію недостовірної інформації стосовно підзахисного. Коломойський ніколи не мав банківських рахунків у Реал Банку і не міг впливати на його діяльність, як і не був клієнтом Приватбанку, який користувався його послугами. Інших доказів слідство не надало.
А в травні Коломойському повідомили про підозру в організації замовного вбивства у 2003 році. За даними правоохоронців, він із особистих мотивів замовив вбивство директора однієї з юридичних компаній за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ВАТ. Генпрокуратура та Нацполіція вважають його організатором замаху на адвоката Сергія Карпенка, який 21 рік тому працював в інтересах Віктора Пінчука та Костянтина Григоришина через спір навколо «Дніпроспецсталі». У далекому 2003 році адвокат Сергій Карпенко пережив замах після відмови допомогти Ігорю Коломойському отримати контроль над заводом «Дніпроспецсталь» у Запоріжжі. Його побили та завдали трьох ножових поранень. Він дивом вижив, як писали ЗМІ. Тоді у нападі підозрювали охоронця Коломойського Нікітіна, але його тіло з десятьма ножовими пораненнями знайшли в річці у Дніпропетровську через кілька тижнів після нападу. Вбивця Нікітіна також був знайдений застреленим.
Через два роки справу про замах закрили. І, за чутками, такий наказ йому дав тодішній генпрокурор Святослав Піскун. За твердженнями нині представника Офісу президента України Сергія Лещенка, Піскун отримав за це від Коломойського 50 млн доларів. І що саме колишній генпрокурор, «перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно дав вказівку слідчому… про відкликання з Печерського районного суду м. Києва клопотання про утримання під вартою Особи (Коломойського І.В.)». Хоча справу закрив слідчий ГПУ Шолодько, який загинув в АТО у 2014 році.
Нове — добре забуте старе
Як зазначають експерти, з якими поспілкувався «Апостроф», хоч їм не відомі деталі кримінальних справ, але з тієї інформації, що публікується у ЗМІ, можна зробити висновки про те, чи є перспектива цих кримінальних справ у суді та чи може це закінчитися вироком. Наприклад, сьогодні обвинувачувати людину у замаху на вбивство, скоєному 21 рік тому, нереально. Довести організацію замаху і знайти докази на замовника цього вбивства – нереально, вважає ексзаступник генпрокурора, а нині адвокат Олексій Баганець.
«Минуло дуже багато часу. Наскільки я зрозумів, головний фігурант замаху сьогодні живе у Феодосії в анексованому Криму. Допитати його неможливо, тому нереально висунути підозру Коломойському. Тут ще є один цікавий момент: як «банківські справи» пов’язані із цим замахом на вбивство? Одне діло – фінансові махінації, за якими гроші виводяться з України і легалізуються, фактично – відмиваються. Скуповуються об’єкти нерухомості. Адже фігурант це все робив не вчора, а багато років тому. А якщо слідство досі не ухвалило рішення, то у органів досудового розслідування немає доказів, щоб відправити обвинувальний акт до суду«, – ділиться своєю думкою Олексій Баганець.
До того ж, як зазначив Баганець, оскільки Коломойський не був службовцем, директором банку, то він не міг здійснювати ті дії, які йому інкримінують. Він не мав доступу до системи, керівництва, щоб вивести певну суму за кордон. Значить, йому хтось допомагав. А чи відомі ці особи слідству і чи притягнули їх до кримінальної відповідальності?!
Але якщо не клеїться з економічними справами, то тут же піднімають старі.
«Є версія, що кримінальну справу про замах на вбивство відкрили для того, щоб, коли закінчиться термін розслідування банківських справ, закрити їх у зв’язку із завершенням строку досудового розслідування. І залишиться лише одна безперспективна справа про замах на вбивство. Якщо у свіжих справах не знайшли доказів, то в справі 21-річної давнини тим більше нічого не знайдуть. Особисто я не вірю, що до суду буде направлений обвинувальний акт. І взагалі не вірю, що хоч одна з цих справ потрапить до суду«, – вважає Олексій Баганець.
Підозріла тиша навколо справ Коломойського
Як зазначає ексзаступник генпрокурора Микола Голомша, у справі Коломойського багато політики. Ці справи потрібно було розслідувати і висувати підозри тоді, коли це відбувалося. Не тягнути. А сьогодні втрачено дорогоцінний час.
«Виходячи з минулого терміну за замах на вбивство, постає питання про збереження прямих доказів, а час їх розмиває. Кожен сумнів судді – на користь обвинуваченого. Інша справа, коли йдеться про бухгалтерські документи, там ще щось можна розкопати, але залежить від того, як будуть розкопувати. У нас закон, як дишло«, – підкреслює в коментарі «Апострофу» Микола Голомша.
Юристи зазначають, що звинувачення на адресу генпрокурора Піскуна у тому, що він нібито доручив слідчому відкликати клопотання про продовження терміну тримання під вартою Коломойського – це взагалі абсурд. Ніхто не заважав продовжувати розслідування на початку 2000-х. Адже міра попереднього ув’язнення – це не міра покарання.
Як зазначив ексглава слідства СБУ Василь Вовк, те, що навколо справ Коломойського тиша, дуже підозріло. Зазвичай, якщо людина потрапляє у таку ситуацію, вона намагається привернути до себе якомога більше уваги, а тут він тихо сидить і нічим себе не проявляє. Але те, що з архіву підняли та здули пил із старої, «бородатої» справи про замах на вбивство, говорить про те, що у слідства не клеїться з обвинуваченням за економічними статтями. Якщо не було чого пред’явити, не потрібно було затримувати, вважає Василь Вовк.
«У мене склалося враження, що до суду ще дуже далеко. Чим більше епізодів, статей, кримінальних проваджень – тим менше шансів, що це буде розглянуто у суді. Не здивуюсь, якщо скоро з’явиться ще одна стаття, щоб продовжити термін утримання під вартою. Слідство топчеться на місці, хоча, якби було велике бажання посадити Коломойського, достатньо було б знайти один епізод на 5-10 млн гривень і провести по ньому одному повноцінне розслідування. І це також було б у особливо великих розмірах, і справа вже пішла б до суду. Але зі слідством зволікають«, – підкреслює у коментарі «Апострофу» Василь Вовк.
Що зазначили експерти, вибрана тактика олігарха – не виходити під заставу, може у майбутньому принести йому прибуток. Якщо не доведуть його провини, доведеться вибачитися і ще й виплатити з держбюджету гроші за те, що незаконно його утримували. Тож Ігор Валерійович ще й відшкодує витрати на адвокатів і VIP-камеру.
