В умовах дії воєнного стану закон забороняє проведення виборів. Проте в ЗМІ раз по раз з’являється інформація, яка вказує на те, що вибори таки можуть провести. “Апостроф” запитав у нардепів, чи ведеться робота у цьому напрямі, та дізнався, хто лідер потенційних парламентських та президентських перегонів.
Термін конституційних повноважень президента Володимира Зеленського завершився у травні 2024-го, обранці Верховної Ради IX скликання теж відпрацювали свої п’ять років.
Закон України про «Правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування під час дії воєнного стану. “У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану”, — сказано в Конституції України. Так само Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.
Дещо скаламутила воду заява спікера ВРУ Руслана Стефанчука, що все ж у Конституції немає заборони щодо проведення виборів під час війни. Проте у листопаді минулого року фракції домовилися про проведення майбутніх національних парламентських і президентських виборів після закінчення війни та воєнного стану. Такого консенсусу було досягнуто у межах зустрічі у форматі “Діалогів Жана Моне”. І ніби у питанні було поставлено крапку.
Проте у нещодавній статті Economist написав, що Зеленський розглядає можливість призначення президентських виборів наступного року, “щоб зміцнити свою владу”. Видання наводить цитату лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко про те, що “політичний процес в країні однозначно розпочався”.
Чи справді депутати готуються до виборів
“Поганий політик, який не готується до виборів, — каже “Апострофу” політолог Олег Лісний. — Щойно закінчилися вибори, починається підготовка до наступних. Ми бачимо, що готуються політичні сили, опозиція торпедує владу — де треба і де не треба. Рейтинги всі за великим рахунком замовляють, приховані — неприховані, але ж хочуть знати, про що думає народ”.
Однак депутати як від “Слуг народу”, так і від найбільшої опозиційної сили в парламенті “Європейської солідарності” заперечили як публічні, так і кулуарні дискусії на тему підготовки до виборів.
“Для того, щоб провести вибори в час війни, потрібно відповідні зміни до законодавства. Станом на сьогодні жодні зміни стосовно цього в депутатському корпусі не обговорюються”, — запевнив “Апостроф” нардеп від “Слуги народу” Олег Дунда.
“Моя думка щодо можливості проведення виборів в Україні збігається із законом”, — прокоментував його колега по фракції Олександр Качура. Зміни в законодавство провладна фракція не обговорює, додав він.
Член депутатської фракції партії “Європейської солідарності” Марія Іонова запевняє: на порядку денному фракції питання виборів немає. “На сесії цього не бачили, Комітет закордонних справ теж цього не обговорював. Вважаю, що зараз ми всі маємо зосередитись на тому, щоб перемогти, щоб процеси демократичні, які мали би бути до і під час виборів, треба забезпечити. Це fundamental, те, що стосується Копенгагенських критеріїв”, — сказала вона в коментарі виданню.
Таким чином, говорити про проведення виборів найближчим часом не доводиться. “Спочатку треба внести зміни до законодавства, це дуже розтягнутий у часі процес і якщо було б у когось бажання провести вибори, вони почали б напрацьовувати, навіть не вносити в сесійну залу, а напрацьовувати їх. Поки що таких немає і відповідно нічого не свідчить про бажання найближчим часом провести вибори”, — зауважив Дунда.
Чи хочуть українці виборів і хто лідер симпатій
Загальнонаціональне телефонне опитування, яке 8-25 травня 2024 року провів Національний демократичний інститут, показало, що більшість українців (72%) вважають, що вибори мають проводитись після закінчення війни.
“Наразі за опитуваннями у різних формулюваннях запитання більшість населення проти проведення виборів прямо зараз. Підтримка проведення виборів зараз корюється з довірою президенту. Ті, хто більше довіряють йому, менше наполягають на виборах, ті хто менше — трохи більше, але навіть серед тих, хто не довіряє, люди визнають, що зараз їх проводити складно з різних причин. Це й фінансові, і організаційні причини”, — прокоментував “Апострофу” заступник виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.
За даними згаданого опитування, з-поміж політичних сил найбільше симпатій в українців викликає гіпотетична партія, очолена Сергієм Притулою (28% відповіли, що ставляться “дуже позитивно/позитивно”), далі йдуть “ЄС” (23%), УДАР (18%), “Розумна політика” (18%). А провладна “Слуга народу” зрівнялася з “Голосом” — по 13%.
“Після вторгнення ставлення до “Слуг народу” спочатку покращилось, бо покращилося взагалі сприйняття державних інституцій. Далі воно знизилося і зараз відчуття, що бренд “Слуг” навряд чи буде використовуватися на виборах. Бо більшість сприймають партію негативно”, — коментує соціолог.
Разом з тим ставлення до “Європейської солідарності” трохи покращилось. “Переважно за рахунок того, що сам Петро Порошенко вкладає власні великі ресурси в допомогу Силам оборони, — продовжує Грушецький. — Це в багатьох викликає певну симпатію. Але враховуючи, що у Петра Порошенка зберігається високий антирейтинг, тобто йому 60 — 70% не довіряє, — це створює стелю росту”.
Рейтинг самого Зеленського вищий, ніж рейтинг його партії. Так, проведене 17 по 21 лютого 2024 року Соціологічною групою “Рейтинг” від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту опитування показало, що цілком схвально діяльність Зеленського оцінили 22% респондентів, а скоріше схвально — 41%. Цікаво, що тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба набрав на 1 бал більше — цілком схвально його діяльність оцінили 24%, скоріше схвально — 40%. При цьому зовсім не схвалюють діяльність Кулеби менше опитаних, ніж діяльність Зеленського — 9 і 15%. При цьому, згідно з дослідженням, найбільше українці задоволені діяльністю ЗСУ — 77% відповіли “цілком схвалюю”.
“Із симпатіями питання дуже складне, — коментує Антон Грушецький. — Тому що маємо набір традиційних політиків, які себе показували як політичні діячі ще до вторгнення. І більшість із них, крім президента, зараз користуються переважно недовірою. Щодо Зеленського, то більше половини українців продовжують йому довіряти. А щодо колишнього президента Петра Порошенка, йому довіряє близько чверті населення, а більшість не довіряє. Юлії Тимошенко більшість не довіряє, як і Юрієві Бойку. Достатньо багато довіряє Сергію Притулі, це кандидат серед нових облич, тому що у нього була дотичність до політичної діяльності, перетин військової і волонтерської діяльності. Тобто якщо брати старих політиків, то більшість проголосувала б за Володимира Зеленського”.
У КМІС також зазначають, що колишній військовий командувач генерал Валерій Залужний, який нині є послом у Великій Британії, досі має найвищу довіру українців — 85-90%. “Тобто якби він захотів піти в політику, то мав би гарні стартові умови. Українці після перемоги хочуть бачити у владі військовослужбовців і волонтерів”, — резюмував експерт.
