Уряд України запровадив новий порядок виплат одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих воїнів, а також воїнам, які у боях здобули інвалідність. Відповідна постанова Кабміну принагідно стала причиною непорозуміння, пов’язаного із сумами виплат у разі смерті захисника чи захисниці, яке, втім, вдалося досить швидко прояснити. «Апостроф» розбирався, чи стала простішою процедура отримання допомоги пораненим бійцям та сім’ям загиблих, а також якою має бути сума виплат для тих, хто втратив рідних та близьких на фронті.

В Україні впроваджено новий порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі смерті або інвалідності захисника або захисниці. Новації закріплені постановою Кабінету міністрів №1090 від 24 вересня 2024 року.

Навколо документу виникли певні непорозуміння, які стосуються суми виплати сім’ям загиблих воїнів. В інтерпретації деяких ЗМІ, розмір відповідних виплат за новими правилами було знижено з 15 мільйонів гривень до 2,27 мільйона гривень. Ба більше — дехто повідомив, що виплати навпаки збільшено до 22,7 мільйона гривень.

Звідки взагалі з’явились такі цифри?

Справа в тому, що у згаданій постанові уряду йдеться про те, що сума виплат у разі смерті захисника чи захисниці становить 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На сьогодні прожитковий мінімум для працездатних — 3028 гривень, відповідно сума виплат має бути на рівні 2,27 мільйона гривень. Вірогідно ті, хто повідомив про збільшення виплат до 22,7 мільйона гривень, просто не захотіли вірити в таку «зраду» і на підсвідомому рівні додали зайвий нуль до відповідної суми.

Проте жодної «зради» в рішенні уряду немає, і сума виплати у разі загибелі (смерті) захисників та захисниць залишається на тому ж самому рівні, що й раніше – 15 мільйонів гривень.

Тоді звідки взялись 2,27 мільйона? Як виявилось, така виплата призначена для родин загиблих чи померлих не в зоні бойових дій або тих, хто не мав статусу військовослужбовця.

Щодо розмірів виплат у разі поранення, контузії чи каліцтва захисників та захисниць, то вони встановлюються відповідно до групи інвалідності:

— для I групи — 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1,21 мільйона гривень);

— для II групи — 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (908 тисяч гривень);

— для III групи — 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (757 тисяч гривень).

Чи буде спрощення

Власне згадана постанова уряду, яка викликала таку купу суперечок, стосується спрощення процедури призначення та виплати одноразової допомоги у разі загибелі чи інвалідності захисників та захисниць.

«Раніше рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймалися міжвідомчою комісією, а кошти виплачувалися органами соціального захисту населення. Відтепер Мінветеранів буде приймати рішення про призначення одноразової грошової допомоги та проводити її виплату шляхом зарахування коштів на банківський рахунок отримувача», — йдеться у повідомлені на сайті Міністерства у справах ветеранів України.

В ньому також зазначено, що особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих зможуть подавати заяви та необхідні документи для отримання допомоги безпосередньо до міністерства, зокрема, засобами поштового зв’язку, або через центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) незалежно від зареєстрованого місця проживання.

Представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму телеграм-каналі уточнив, що «за технічної можливості (впровадження електронного кабінету), таку заяву можливо буде подати в електронній формі засобами порталу «Дія» або Єдиного державного реєстру ветеранів війни».

Будь-яке спрощення процедур, особливо, коли йдеться про людське горе, пов’язане з загибеллю людей та інвалідністю, це, безумовно, дуже правильно та гуманно. Але чи дійсно після прийняття згаданої постанови порядок виплат буде спрощено?

«З урахування тієї бюрократичної машини, яка у нас створена в державі, думаю, що це, скоріш за все, тільки на папері, — сказав у коментарі «Апострофу» полковник запасу ЗСУ Олег Жданов. — Єдиний у нас позитивний момент буває іноді, коли ми переводимо оформлення документів в електронний вигляд. Коли ми виключаємо людський фактор, тоді є деякі спрощення, і то не завжди, тому що можна все оформити в електронному вигляді, але останнім етапом буде отримання підписів відповідних начальників. Тому я не думаю, що одним рішенням ми зможемо перемогти всю бюрократичну процедуру».

У зв’язку з цим неможна не пригадати кричущі факти, про які кореспонденту видання розповідали ветерани – про те, що лікарі давали їм меншу групу інвалідності, натякаючи, а іноді відверто вимагаючи «грошову винагороду» за те, щоб підвищити групу. А менша група – це звичайно і менші виплати, в тому числі одноразової грошової допомоги, і менші пільги.

Непросте питання

Непорозуміння навколо постанови Кабміну про спрощення процедури отримання грошової допомоги у випадку загибелі або отримання інвалідності захисника чи захисниці загострили ще одне важливе питання – власне розмірів таких виплат. Чи є ці виплати адекватними, чи їх треба збільшувати?

Враховуючи, що уряд у найближчі три роки не планує збільшувати прожитковий мінімум, ті виплати, які до нього прив’язані, також не повинні зростати. Хоча влада може все рівно їх підняти окремими рішеннями.

З іншого боку, у питаннях збільшення будь-яких виплат постає проблема наявності для цього фінансового ресурсу.

«Це непросте питання. Ми маємо всіляку повагу і допомогу робити безпосередньо для цих людей. Але є питання бюджету, — сказав у розмові з «Апострофом» член комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Сергій Гривко. — Нам потрібно збільшувати кількість підприємців, кількість людей, які зможуть сплачувати податки, які дозволять наповнювати бюджет».

Звичайно, у держави, що воює, грошей не дуже багато, але їх треба розподілити відповідно до соціальної справедливості, впевнений Олег Жданов.

«У нас кажуть, що немає грошей на війну, в том числі на виплати, але збільшують утримання Офісу президента, Верховної Ради, Міністерства внутрішніх справ, суддів», — каже військовий.

За його словами, збільшення виплат захисникам і захисницям повинно відбуватися з урахуванням рівня інфляції, тобто має бути індексація таких виплат.

«Виплати за загиблого воїна — це дуже делікатне питання, тому що життя людини — це, звичайно, безцінно. І жодні гроші не компенсують втрату близької, тим більше коханої людини, — заявив виданню ветеран ЗСУ, учасник бойових дій. — Водночас не можу не відзначити, що 15 мільйонів гривень — це дуже вражаюча сума. Зі свого досвіду знаю, що ця сума вражає абсолютно всіх — і самих воїнів, і їхніх родичів. Тому міняти її у бік збільшення… Хоча зрозуміло, що ані воїни, ані родичі проти не будуть».

Комментарии