В одному з інтерв’ю представниця Офісу президента України сказала, що Другий саміт миру, який мали провести до президентських виборів у США, переноситься. “Апостроф” зібрав думки фахівців з приводу причин зміщення дати саміту та перспектив його проведення в залежності від того, хто стане господарем Білого дому.
Перший Глобальний саміт миру відбувся 15–16 червня у місті Бюргеншток, що неподалік швейцарського міста Люцерн. У ньому взяли участь делегації з 92 країн та 8 світових організацій. З них 56 були представлені на найвищому рівні — президентів або прем’єр-міністрів (зокрема, Австрія, Бельгія, Британія, Італія, Німеччина, США та ін.).
Саміт, за визначенням Офісу президента, покликаний стати “платформою для діалогу щодо шляхів досягнення всеохопного, справедливого й тривалого миру для України згідно зі Статутом ООН та нормами міжнародного права”. “Ключова задача — залучити якомога більше держав, в тому числі тих, які раніше не виявляли особливої підтримки Україні, щоб представити будь-яку позицію на переговорах як спільну позицію великої частини світу, а не лише України; щоб зробити ухвалені рішення більш грунтовними і підкріпленими чимось. Адже якщо згадати Мінський формат і Німеччина в якості гаранта, як виявилося, недостатньо, щоб укладати якісь домовленості”, — поділився думками з “Апострофом” політолог Петро Олещук.
Учасники першого саміту зосередились на трьох з 10 пунктах Формули миру. Це радіаційна та ядерна безпека, продовольча безпека та звільнення військових і цивільних полонених, повернення депортованих дорослих і дітей.
За підсумками було підготовлене спільне комюніке. У ньому серед іншого проголошується, що українські атомні електростанції та установки, зокрема Запорізька АЕС, повинні працювати безпечно та захищено під повним суверенним контролем України і відповідно до принципів МАГАТЕ та під її наглядом. Продовольчу безпеку жодним чином не можна використовувати як зброю; українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися зацікавленим третім країнам, сказано у документі. Також у ньому зазначається, що всі військовополонені мають бути звільнені шляхом обміну, а всі депортовані та незаконно переміщені українські діти та всі інші українські незаконно утримувані цивільні особи мають бути повернуті в Україну.
Загалом документ підтримали 96 країн та шість міжнародних організацій — ряд країн додали свої підписи після заходу. Інші навпаки відкликали. Так, Ірак та Йорданія, а пізніше Руанда відкликали, а Антигуа і Барбуда, Замбія, Барбадос, Маршаллові Острови, Малаві, Гаяна, Тонга, Мікронезія, Маврикій, Папуа Нова Гвінея, Ботсвана, Панама та Парагвай пізніше навпаки приєдналися до підсумкового комюніке. Серед країн, які не підписали консенсусний документ — Саудівська Аравія, Бахрейн, Ватикан, Таїланд, Індія, Індонезія, Мексика, ПАР, Бразилія, ОАЕ, Вірменія, Лівія, Китай.
“Формат саміту миру повинен був демонструвати політичну ізоляцію країни-агресора й об’єднання демократичного світу для вирішення конфлікту за Формулою миру, яку ще в жовтні 2022 року озвучив Володимир Зеленський, — каже “Апострофу” політолог Андрій Золотарьов. — Але не сталося, як гадалося. Якби цей саміт миру пройшов у 2022-му або в першій половині 2023-го, це було б ефективніше. На жаль, саміт миру продемонстрував те, що світ розколовся на країн, орієнтованих на США, країн ЄС, і тих, які гуртуються навколо Глобального Півдня — “друзів миру”, “друзів Китаю”.
Політолог також звертає увагу на те, що хоч комюніке не містило гострих кутів, воно зібрало менше підписів, ніж китайсько-бразильский “мирний” план. Серед країн, які неочікувано підтримали китайсько-бразильську ініціативу — Швейцарія.
Куди змістився дедлайн Другого саміту і чи триває підготовка
Очікувалося, що Другий саміт миру відбудеться до виборів президента США 5 листопада. Це пояснюється ризиком повернення республіканця Дональда Трампа в Білий дім, який заявляв, що покладе край війні до інавгурації в січні, і виступав проти військової та фінансової підтримки Києва.
Проте, як зауважила радниця глави Офісу президента Дарія Зарівна, восени він швидше за все не відбудеться. Але документ до листопада має бути готовий.
“Протягом жовтня відбудеться низка тематичних конференцій по пунктах Формули миру. Остання така конференція пройде 30-31 жовтня. Питання дати проведення Другого саміту миру буде вирішуватись після завершення тематичних конференцій”, — написала вона.
Пізніше президент Володимир Зеленський під час брифінгу із французьким лідером Еммануелем Макроном у Парижі сказав, що захід все ж відбудеться у листопаді. “Я не знаю дати. Думаю, на сьогодні ніхто не знає, але ми підготуємо все, що ми вирішили, на початку листопада”, — сказав Зеленський.
Президент уточнив, що найближчими тижнями буде підготовлено план саміту. Як повідомив глава Офісу президента Андрій Єрмак, умовою проведення Другого саміту є готовність конкретного плану щодо Формули миру та Плану перемоги. Кілька країн із Глобального Півдня готові прийняти другий Саміт миру, додав Єрмак.
Київ наразі веде комунікацію із тими країнами, які демонстрували індиферентність на попередньому саміті. “Зараз відбувається 149 Асамблеї Міжпарламентського Союзу, у нас дуже багато двосторонніх зустрічей, в тому числі з тими країнами Глобального Півдня, які не брали участі в Першому інавгураційному саміті або які не підписали фінальне комюніке. Ми намагаємося їх переконати через парламентську дипломатію, щоб вони долучались, пояснюємо, чому це в їх інтересах”, — каже “Апострофу” Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
За його словами, поки немає фідбеку від цих країн. “Будуть результати, коли готуватиметься Другий саміт миру, побачимо, чи спрацювала парламентська дипломатія чи ні, — продовжує нардеп. — Але треба спілкуватися, бо є країни, які знаходяться далеко і вони не в курсі. А коли пояснюєш, починають задумуватись, чому це і в їх інтересах. Це ж міжнародне право — сьогодні проти нас вчиняють акт агресії, а завтра… З Лесото, наприклад, спілкувались. Це була перша зустріч історична, бо раніше парламентські делегації не зустрічались. Запросили їх взяти участь”.
Чому саміт може не відбутися
Перенесення саміту, цілком ймовірно, пов’язано із відсутністю інтересу до заходу з боку США. “США зараз явно не до цього саміту, вони вирішують питання, пов’язані з виборами. А від представництва США, мабуть, багато залежало, важлива участь на найвищому рівні. Разом з тим, Китай розвиває свій трек, намагаючись створити якусь альтернативу спільно з Бразилією. Очевидно, що ці зусилля могли б позначитися на цьому етапі на представництві держав на саміті миру”, — каже Петро Олещук.
“Краще дочекатись результатів президентських виборів у Сполучених Штатах і потім проводити. Можливо, навіть у грудні”, — міркує Олександр Мережко.
Шанси саміту відбутися залежать від результатів виборів у США, спрогнозувати які наразі досить складно. “Як політтехнолог, можу сказати, що все вирішуватимуть сім штатів, які коливаються між демократами й республіканцями. У трьох перемагає Трамп, в двох [кандидатка від демократів] Камала Гарріс, в інших 50 на 50. За таких умов не зрозуміло, хто стане наступним президентом… Можливість самітів теоретично зберігається з Камалою, але з Трампом це виключено”, — певен Золотарьов.
“Думаю, що саміту миру цього року не буде. Це непрацююча історія, особливо після того, як Швейцарія підтримала формулу Китаю”, — зауважив “Апострофу” голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
