В Україні розпочинається опалювальний сезон. Підготовка до нинішнього осінньо-зимового періоду була значною мірою ускладнена масштабами руйнувань, які російські ракетні атаки завдали об’єктам вітчизняної енергетичної інфраструктури. Про ступінь готовності країни до зими, відключення світла під час холодів, а також про можливість нового підвищення тарифів на електроенергію в інтерв’ю «Апострофу» розповів радник прем’єр-міністра України Юрій Бойко.
— Вже зовсім скоро зима. Чи готова Україна до нового опалювального сезону? Чи будемо ми з теплом у домівках?
— Ми перебуваємо вже на завершальній стадії підготовки до опалювального сезону. Необхідно розуміти, що в умовах війни та постійних обстрілів енергетичної інфраструктури, для ефективної підготовки до зими виконання стандартного обсягу ремонтних і регламентних робіт на об’єктах електроенергетики та теплопостачання є недостатнім. Необхідно ще виконати низку заходів, а саме: енергетикам продовжити працювати над захистом своїх об’єктів, а тепловикам попрацювати над забезпеченням своєї енергонезалежності. Енергетики тривалий час закликали, до речі, не лише підприємства теплопостачання, а й водопостачання та водовідведення, як надавачів найбільш критичних комунальних послуг, забезпечити резервними джерелами живлення свої найбільш критичні об’єкти. Це необхідно для того, аби в разі тимчасової відсутності централізованого електропостачання не припинялося надання цих важливих комунальних послуг, особливо в холодну пору року.
На основі звітів, які декларуються на нарадах з підготовки до зими керівниками органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств, стан підготовки на кінець вересня становив в середньому вище 90%, що є плановим показником для цього періоду.
Якщо говорити про підготовку до зими, варто згадати і про сформовані запаси палива.
По вугіллю ситуація виглядає досить оптимістично – зараз вже накопичено понад 3 мільйони тон на складах ТЕС і ТЕЦ. І це найбільший показник за останніх років шість мінімум. Якщо ж врахувати, що цей обсяг накопичено лише на станціях, які на сьогодні знаходяться на контрольованій частині України, за кількістю вугілля, що в середньому припадає на одну станцію, це найбільші запаси за всю історію України. Проте необхідно розуміти фактори, через які це стало можливим… Нагадаю, що в літній період внаслідок руйнувань і серйозних пошкоджень, яких було завдано під час ракетних і дронових атак в березні-квітні, значна частина теплових станцій просто не працювала, і, відповідно не було можливості спалювати вугілля, яке зазвичай в літню пору року дуже активно використовується. Саме теплові станції влітку покривали дефіцит електроенергії, який створювався через активну ремонтну кампанію «Енергоатома», який у цей час традиційно виводить свої енергоблоки в плановий ремонт. В цьому році, на жаль, такої можливості не було. Впевнений, всі ми добре пам’ятаємо липень, коли внаслідок неможливості задіяння пошкодженої теплової генерації для покриття дефіцитів застосовувались досить жорсткі обмеження. Але побічний наслідок літнього простою теплової генерації – це накопичення рекордних запасів вугілля на складах.
Що стосується газу – у нас на 1 жовтня було трохи більше 12 мільярдів кубів. Це трохи менше, ніж на аналогічний період минулого року, і я не впевнений, чи вдасться «Нафтогазу» накопичити анонсовані 13,2 мільярда кубічних метрів до 1 листопада, але процес накопичення газу до сьогодні ще активно продовжується. Відмічу, що за моїми оцінками, навіть того, що накопичено вже, вистачить для проходження зими без дефіциту газу. Цей висновок базується на оцінці потреби в газі в зимовий період, і вона буде меншою, ніж рік тому. Зокрема і через те, що було зруйновано ряд великих генеруючих установок, які працювали на газу. В цьому році буде перехідний період, коли обсяг газу, який споживався великими генеруючими установками, не може буде компенсований споживанням малої розподільної генерації. Наведу такий приклад: один блок ТЕС, в залежності від конструкції, це зазвичай 200-300 мегават, а об’єкт розподіленої генерації має потужність, як правило, від 1 до 5 мегават, тобто в середньому 3 мегавата. Отже треба побудувати 100 малих електростанцій для того, аби компенсувати по потужності лише один (!!!) енергоблок, яких на станціях може бути чотири-шість. Приблизно це ж співвідношення буде і по споживанню газу.
Міні-електростанція, що працює на газу
— Якщо говорити про енергогенерацію, скільки вдалось відновити зруйнованих та пошкоджених потужностей? Чи є на сьогодні дефіцит потужностей генерації?
— Ви праві. Про запаси палива для електростанцій ми поговорили. І це є обов’язкова, але не достатня умова виробництва електроенергії на них взимку – вони ще повинні бути в робочому стані та забезпечити певну надійність роботи. Після цьогорічних весняних обстрілів енергосистема втратила більше 9 гігават потужностей. Йдеться про станції «Укргідроенерго» та ТЕС. Причому багато теплових станцій зазнали критичних руйнувань, що спричинило їх повну зупинку. На сьогодні частину пошкоджених енергоблоків енергетики самовідданою працею повернули в роботу, за що їм низький уклін. До кінця року очікується повернення в роботу ще більше 2 гігаватів потужностей. Хочу наголосити, що йдеться про повернення в роботу обладнання, яке зазнало значних ушкоджень після ракетних атак цієї весни. За створенням можливості повернення таких блоків в роботу стоять високопрофесійні колективи, великі фінансові інвестиції та допомога наших партнерів. Проте я хочу, щоб ми сприймали ситуацію реалістично і розуміли, що надійність роботи такого обладнання буде нижчою. Адже енергетикам доводилось саме відновлювати, а не будувати нове генеруюче обладнання. Зусилля були зосереджені на тому генеруючому обладнанні, яке об’єктивно було повернуто в роботу саме до зими для того, аби забезпечити максимально можливе виробництво електроенергії в холодну пору року.
Що стосується дефіциту генерації в системі. Якщо коротко, то він є. Останнім часом лише в години вечірнього максимуму, але є. Це є прямим наслідком терористичних атак росії на енергетичну систему України цієї весни. Водночас в денні години, особливо в сонячні дні, в системі наявний профіцит електроенергії, і саме в ці години кілька днів у вересні здійснювався незначний експорт електроенергії.
Якщо ж подивитись на ситуацію з постачанням електроенергії споживачам, то ситуація по Україні, безумовно, від регіону до регіону відрізняється. Найважча ситуація у прифронтових областях. Якщо на початку літа ми говорили здебільшого про проблеми Харкова, і значні зусилля були зосереджені на тому, аби підготувати Харківщину і саме місто до зими, то в останні півтора-два місяці до таких проблемних регіонів додалися Сумщина та Запоріжжя. Мусимо розуміти, що на територіях, куди «ерефія» дістає КАБами, можуть бути важки сценарії проходження зими, адже ефективного захисту від такого типу вражень немає. Наприклад, з низки населених пунктів Сумщини сьогодні відбувається вимушена евакуація. Такі крайні заходи викликані необхідністю захистити населення тих районів, куди дістають КАБи, і, відповідно, є висока ймовірність серйозних руйнувань критичної інфраструктури, яку буде неможливо відновити швидко.
Енергетики активно працюють над відновленням енергопостачання навіть в прифронтових регіонах, але об’єктивно ми маємо розуміти, що чим населений пункт ближче до лінії фронту, тим у агресора більше інструментів для реалізації політики геноциду мирного населення нашої держави.
— Ви вже торкнулися теми розподільної генерації, якій уряд, через масовані ворожі атаки на енергетичну інфраструктуру, приділяє значну увагу. Як йдуть справи на цьому напрямку?
— Коли ми говоримо про будівництво малої розподільної генерації, перш за все, треба розуміти, хто є учасниками цього процесу. Я б виділив декілька груп. Перша – це великі державні компанії, які, власне, отримали доручення включитися в цей процес і реалізувати ряд проєктів будівництва малої розподільної генерації на своїх об’єктах. Ми говоримо про НАК «Нафтогаз», «Оператора газотранспортної системи України», «Укртранснафту», «Укрнафту». Це ті компанії, які, консолідуючи використання власного ресурсу, кредитів та обладнання, яке надається нам донорами, здатні створити потужний імпульс на першому етапі процесу розбудови малої розподіленої генерації. Загальний обсяг додаткової потужності, який отримає система після реалізації всіх цих проєктів, становить більше 1 гігавата. Коли я кажу на першому етапі, я маю на увазі перш за все необхідність залучення приватних інвестицій, середнього і великого бізнесу до реалізації цієї задачі, якщо ми хочемо досягти успіху. На мій погляд, до кінця цього року цією групою компаній буде введено в експлуатацію не більше третини від запланованого.
Другий напрямок – це комунальні проєкти під управлінням органів місцевого самоврядування, здебільшого за рахунок донорських установок. Метою цих проєктів є інтеграція резервних джерел живлення до систем електро- і теплопостачання міст та їхніх об’єктів критичної інфраструктури. Такі проєкти реалізовуються майже в кожному обласному центрі. Найбільші з них — у Києві та Харкові.
До третього типу я би відніс великий бізнес, який або вже побудував, або в активному процесі побудови генерації, часто навіть когенерації (процес одночасного виробництва електричної та теплової енергії – «Апостроф»), що активно використовує можливість роботи за принципом «активного споживача». Сьогодні при доволі високих ринкових цінах на електроенергію такий підхід дозволяє отримувати, на мій погляд, дуже хороший економічний результат. При аналізі економічної доцільності будівництва «своєї» станції необхідно брати до уваги два варіанти – або ти отримуєш електроенергію централізовано від постачальника за ціною близько 9 гривні за 1 кіловат-годину (з ймовірністю обмежень), або виробляєш самостійно ту ж кіловат-годину і сам її споживаєш. Очевидно, що для економічної доцільності собівартість власної кіловат-години має бути не вище ціни, за якою електроенергію купують на ринку, що на сьогодні більш, ніж реально. В значній мірі такий ефект досягається за рахунок того, що при власному виробництві енергії для власного споживання немає потреби сплачувати ані за передачу НЕК «Укренерго», ані за розподіл місцевому ОСР (обленерго), ані за поставку своєму постачальнику, а це сумарно ще біля 2-2,5 гривні за кожну кіловат-годину. До того ж, ціна 9 гривень перевищує «зелений» тариф для багатьох виробників з альтернативних джерел (ВАД). За таких умов ці проєкти є економічно привабливими з термінами окупності менше трьох років. І на сьогоднішній день є багато споживачів, як у сільськогосподарському, так і в промисловому секторі, які активно реалізують проєкти будівництва малої розподіленої генерації для власних потреб. Результатом цих проєктів буде, з одного боку, дешевша електроенергія для таких споживачів, а з іншого – в значній мірі їхня незалежність від ситуації в енергосистемі. Крім того, вплив таких споживачів на роботу системи буде полягати в зниженні навантаження і, відповідно, зменшенні дефіциту потужності в періоди, коли електрики може не вистачати.
На основі доступної інформації я оцінюю загальний обсяг додаткової генерації, що повинна з’явитися в системі до кінця року саме як мала розподілена генерація, в 500-600 мегават. Але я зазначав раніше і повторюсь зараз, що завершення будівництва основних потужностей по цій програмі очікую на наступний рік. І для цього є кілька вагомих факторів. Головний – це тривалість бізнес-процесів, пов’язаних з будівництвом нової електростанції, нехай навіть і відносно невеликої. І другий – психологічний. Думаю, ця зима змусить шукати швидших рішень для підвищення енергонезалежності і бізнесу, і громад. А те, що при поточних ринкових цінах енергонезалежні рішення ще й досить привабливі з економічної точки зору, має полегшити це завдання.
Для завершення категорування учасників процесу будівництва нової генерації варто згадати аукціони, що провела НЕК «Укренерго».
Регулятор 26 червня надав дозвіл НЕК «Укренерго», як оператору об’єднаної енергосистеми, укладати довготривалі контракти з надавачами допоміжних послуг. Раніше це був максимум рік, а тепер можна укладати на п’ять років. Друга опція, яка була зроблена регулятором для покращення інвестиційної привабливості таких проєктів, — це дозвіл укласти договір з переможцем аукціону з відтермінувальною умовою, а не фактичним надавачем послуг.
Як наслідок створених НКРЕКП (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) умов, НЕК «Укренерго» 15 і 22 серпня провела два спецаукціони і уклала договори з переможцями цих аукціонів на надання ними у майбутньому допоміжних послуг. За умовами конкурсу, переможці беруть на себе зобов’язання впродовж року побудувати об’єкт генерації і почати надавати послуги, а НЕК «Укренерго» впродовж п’яти років ці послуги в них буде викупати. В якості забезпечення передбачено внесення переможцями страхового платежу. Якщо переможці дотримаються зобов’язань, забезпечення їм буде повернуто, якщо порушать – кошти буде забрано на фінансування діяльності «Укренерго». Але сподіваюся, що другий сценарій не буде реалізований, і через рік ми матимемо 99 мегават нових потужностей для надання резервів підтримки частоти, і 278 мегават нових балансуючих потужностей для надання резервів автоматичного відновлення частоти. В планах НЕК найближчим часом провести додатковий аукціон з умовами, ідентичними другому.
Крім того, в жовтні-листопаді Міненерго планувало провести конкурс на будівництво нової «зеленої» генерації.
— Деякі країни світу, зокрема Німеччина, Литва, обіцяли передати Україні обладнання зі своїх ТЄС та ТЕЦ, які вже не використовуються. Хтось вже щось передав?
— Ви напевно пам’ятаєте, як неодноразово говорилося про те, що ми втратили більше 9 гігават потужності внаслідок тільки весняних обстрілів. На сьогоднішній день ця цифра зменшилась, тобто значну кількість обладнання нам вдалося повернути в роботу, ще частина обладнання перебуває в стані завершення аварійно-відновлювальних робіт, і відповідно на ці одиниці додаткової потужності ми розраховуємо взимку.
Майже все відновлення відбувається за активної допомоги наших західних партнерів, чи то обладнаннями, чи то фінансово. Наприклад, Латвія надала Україні високовольтні трансформатори і 60 тон трансформаторного масла з Ризької гідроелектростанції. Естонія передала нашій країні генератор, турбіну і трансформатор з енергоблока теплової електростанції. Литва взагалі серед лідерів за передачею устаткування – загалом близько 300 одиниць різних найменувань вузлів і агрегатів з Вільнюської ТЕЦ-3, частина уже змонтована і працює.
Вільнюська ТЕЦ-3
Але також треба розуміти, що неможливо демонтувати електростанцію скажімо в Литві і змонтувати її на якійсь станції в Україні. Це так не працює. Можна взяти і використати певні вузли, деталі, елементи і відповідно, замінити пошкоджені, якщо це можливо, тому що особливість електростанцій полягає в тому, що на них, як правило, дуже багато унікального чи специфічного обладнання, яке використовується на конкретній станції. Дуже часто це залежить від її року будівництва, і далеко не завжди це обладнання взаємозамінне. Тому перед тим, як щось взяти, необхідно провести аналіз сумісності, його технічного стану тощо. Часто для цього необхідно виїзд фахівців на місце. Все це потребує багато часу і коштів. Крім того, дуже часто інсталяція такого обладнання на місці в Україні також вимагає окремих проєктних рішень.
— Запитання, яке я не можу не поставити: чи будуть взимку відключення електроенергії?
— Зараз величезна кількість прогнозів від експертів, блогерів, і кожен намагається з цього приводу щось сказати, і як правило більше хейту, ніж якоїсь реальної професійної думки чи оперування фактичними даними. Я можу лише підтвердити оцінки, що вже озвучувалися НЕК «Укренерго», які базуються на розрахунках з врахуванням статистичних даних і аналізі поточного стану виконання ремонтної кампанії, в першу чергу, теплової генерації. Іншими словами, є чітке розуміння, яке обладнання вже перебуває в роботі та його стан, як виглядає реалістичний графік введення в експлуатацію генеруючого обладнання до кінця цього року, яке буде введено в експлуатацію в першому кварталі наступного року. Хотів би наголосити на цьому – саме реалістичні графіки, а не бажані.
Безумовно, що весь цей аналіз буде дійсним за відсутності нових можливих ушкоджень внаслідок нових обстрілів. Але цією інформацією достеменно не володіє ніхто…
З іншого боку, є розуміння, що в разі, якщо будемо мати справу зі середньостатистичною зимою, як в останні роки, з середньодобовими температурами десь ближче до нуля, то цілком ймовірно, що обмеження носитимуть мінімальний характер, а в деякі дні їх можливо взагалі не буде. Так само є цілком очевидно, що при температурах мінус 10 – мінус 15, які будуть більше ніж дві-три доби (ефект підвищення споживання в енергосистемі носить певною мірою кумулятивний характер з затримкою у два-чотири дні), у нас будуть гарантовані обмеження споживання – можна говорити про дві-три черги. Це, умовно, шість-дев’ять годин на добу без світла. Очевидно, що на якісь проміжки часу ці оцінки можуть бути скориговані в разі нових обстрілів. Яскравим прикладом є ситуація 26-27 серпня – в ці дні ворог здійснив найбільш масований за весь період повномасштабного вторгнення обстріл об’єктів енергетики НЕК «Укренерго», використовуючи ракети з касетною бойовою частиною для того, аби максимізувати шкоду. Безумовно, це призвело до значних пошкоджень допоміжного обладнання (по основному обладнанню досить успішно спрацював фізичний захист). Чи можна уникнути таких пошкоджень, якщо ракета все ж долітає до підстанції і розривається над нею? Захистити всю територію підстанції фізичним захистом неможливо. В такій ситуації головним є питання, як швидко енергетики можуть впоратися з такими викликами? Отже, коли росіяни 26 і зранку 27 серпня використали близько 260 ракет і дронів, через сім днів по більшості регіонів країни, а через десять – по всій країні були відмінені графіки обмеження електропостачання споживачів. На мій погляд це – одна з найкращих характеристик роботи фахівців-енергетиків, які у критично короткий проміжок часу здійснили всі відновлювальні роботи і поновили безперебійну подачу електроенергії для всієї країни, звичайно ж, за виключенням прифронтових районів, де пошкодження носять доволі масовий характер, які здійснюються і КАБами, і артилерійськими снарядами, і з цим боротися вкрай важко. Але, тим не менш, 260 ракет і дронів, і через десять днів країна перестала відчувати наслідки цієї атаки. Безумовно, такому результату також сприяло будівництво захисних споруд навколо ключового енергетичного обладнання на підстанціях, зокрема автотрансформаторів, які не дали їх ушкодити. Якщо б ворогу вдалося пошкодити автотрансформатори, швидкість відновлення була б набагато нижчою. До речі, в НЕК «Укренерго» сформовано дуже пристойний їх запас, але треба розуміти, що термін заміни такого обладнання в разі його пошкодження може сягати трьох-п’яти тижнів навіть за наявності всього необхідного.
Тому, якщо повертатися до запитання щодо можливих відключень взимку, мені хотілося б, щоб ми тверезо підходили до цього питання – без надмірного оптимізму, і без надуманого хейту. Енергетики роблять все для того, аби обмежень не було чи вони носили мінімальній характер, але ми живемо в умовах екзистенційної війни. Цілком очевидно, що ймовірні якісь періоди погіршення ситуації з енергопостачанням в разі нових обстрілів з боку агресора. Але я не здатен передбачити ані кількість обстрілів, ані їх ефективність. Але давайте згадаємо, що, дякуючи нашим партнерам, протиповітряна оборона ЗСУ також постійно покращується, і ми безумовно сподіваємось на те, що наші військові будуть і надалі збивати велику частину тих ракет і дронів, які летять на наші об’єкти, мінімізуючи потенційні негативні наслідки і полегшуючи завдання енергетикам.
— І на останок: чи очікувати українцям на чергове підвищення тарифів на електрику, і коли воно може статися?
— Поточний рівень тарифів для населення дозволяє функціонувати механізму ПСО (спеціальні обов’язки учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів – «Апостроф») збалансовано, тобто і «Енергоатом», і «Укргідроенерго» здатні здійснювати повну компенсацію пільгових цін для населення у спосіб, передбачений постановою уряду. Останнє підняття тарифів (1 червня 2024 року – «Апостроф») якраз і здійснювалось з метою, аби досягти цього балансу. Адже після окупації Запорізької АЕС, знищення Каховської гідроелектростанції, пошкодження великої кількості гідрогенеруючого обладнання цієї весни, через неспроможність в першу чергу «Енергоатома» виконувати свої зобов’язання по ПСО, на ринку сформувались великі ланцюгові борги. На сьогодні і «Енергоатом», і «Укргідроенерго» сплачують свої платежі в повному обсязі, крім того «Енергоатом» здійснює поступове погашення своїх боргів. Отже, об’єктивних передумов для підняття тарифів, на мій погляд, немає.
Крім того, в постанові Кабінету міністрів чітко зазначено термін дії тарифу – до кінця квітня наступного року. Навряд чи можлива дискусія з цього приводу раніше терміну дії постанови. Отже на весь зимовий період по квітень включно будуть діяти поточні тарифи для населення.
