У Молдові 20 жовтня відбуваються президентські вибори і референдум щодо вступу до ЄС. Політичне значення обох подій надважливе, адже має дати відповіді на питання, куди йде країна – на Захід чи на Схід.
Проросійська опозиція з самого початку заявила, що закликатиме своїх прихильників бойкотувати референдум. Але лише цим справа не обмежилася. «Дезінформація, спонсорована Кремлем, незаконне фінансування та купівля голосів становлять серйозну загрозу суверенітету, безпеці та чесності виборів у Молдові», – йдеться у спеціальній заяві європейських парламентарів.
Молдова ще не стикалася з настільки масованою атакою російської машини пропаганди, дезінформації та гібридного впливу. Москва буквально залила країну грошима у спробі змінити результати голосування на свою користь та перекрити втечу колись підконтрольної країни.
Про те, що відбувається у Молдові навколо президентських виборів та референдуму щодо ЄС – у матеріалі OBOZ.UA.
Санду поза конкуренцією, але є нюанс
Чинна президентка Молдови Мая Санду є давнім другом України й неодноразово висловлювала підтримку в боротьбі з російськими окупантами. Популярність Санду та її проєвропейська позиція – а передвиборчі рейтинги свідчать, що вона має всі шанси зберегти владу – викликають у Кремлі велике роздратування. На другому місці, за опитуваннями, – колишній генеральний прокурор і кандидат від проросійської Партії соціалістів Олександр Стояногло з 10 відсотками, який наголошує, що «Молдові потрібно підтримувати тісні стосунки із Росією». А третє місце напередодні голосування посідав бізнесмен з напівкримінальним минулим, власник російського паспорта, лідер політформування «Наша партія» Ренато Усатий. Його позиція досить цікава, адже він виступає одночасно і проти ЄС, і проти Митного союзу з РФ.
Хоча різниця між двома основними конкурентами Санду є доволі незначною, але Росія вирішила консолідувати своїх прихильників суто навколо Стояногла. Ренато Усатий нібито отримав вказівки Кремля негайно знятися з виборів та оголосити про підтримку соціаліста, але бізнесмен відмовився.
У Росії чудово розуміють, що проросійському кандидату не вдасться перемогти Санду на нинішніх виборах. Та все ж проводять потужну інформаційну та фінансово затратну війну проти президентки Молдови та її партії. Логіка таких дій проста: для кремлівських сил вибори президента – лише підготовка до парламентських виборів, які у країні відбудуться наступного року. Молдова – парламентська республіка, а очільник держави, який не спирається на підтримку депутатів, буде досить сильно обмежений у своїх діях. Наприклад, і повністю підконтрольний Кремлю Ігор Додон, коли був президентом Молдови, але не мав підтримки в парламенті, мало що зміг дати РФ. Саме тому Москва і намагається створити в парламенті проросійський блок, який за вдалого збігу обставин зможе навіть сформувати уряд.
Навіщо це Росії
Голосування щодо зміни Конституції є кульмінацією війни, що тривала десятиліттями за напрямок розвитку Молдови – Схід чи Захід. Кожна зі сторін вклала значні кошти, щоб вплинути на результат голосування.
Однак якщо Євросоюз робив це відкрито, підтримуючи економіку та уряд Молдови (не так давно країну відвідала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, яка пообіцяла пакет економічної підтримки на суму близько 2 млрд доларів), Росія прагнула утримати країну у своїй орбіті, потай фінансуючи антиурядову діяльність і проводячи, за словами офіційних осіб та міжнародних організацій, широку кампанію дезінформації проти ЄС та Санду.
Російська кампанія зосереджена на поширенні страху, що голосування на користь вступу до ЄС, до якого ще багато років, приведе країну до війни, як це сталося в Україні. А також «зруйнує молдавські сім’ї, дозволивши Брюсселю промивати мізки дітям, щоб вони стали геями чи трансгендерами».
Для Москви увесь пострадянський простір – історична зона впливу, яка на думку Путіна, належить тільки РФ. Довгий час Кремль мав змогу досить сильно впливати на політику Молдови через ситуацію у Придністров’ї та проросійських політиків. Нині Молдова зі своєю проєвропейською президенткою та активним прагнення вступу до ЄС може стати втраченою територією, яку буде вкрай важко, якщо взагалі можливо, перетворити на васала.
Політична ситуація в країні має для Росії вирішальне значення і через війну з Україною. По-перше, нікуди не ділися стратегічні цілі Путіна, озвучені ще у 2022 році, – взяти під контроль південь України і «пробити коридор до Придністровʼя». Тобто йдеться про поглинання не тільки України, але й Молдови. Тому для Кремля було б дуже добре, аби у Кишиневі було встановлено промосковський уряд. По-друге, з тактичної точки зору Росія хотіла б, щоб сьогодні на кордоні з Україною була якщо не дружня Кремлю, так хоча б «нейтральна» країна, яка б не підтримувала б Україну і не намагалася б приєднатися до ЄС.
Москва купує голоси
Щоб зірвати проєвропейські прагнення Кишинева, Москва створила мережу «в стилі мафії» для поширення готівки, повідомляють високопоставлені молдавські чиновники. Проросійський олігарх Ілан Шор, засуджений у Молдові до 15 років в’язниці за крадіжку сотень мільйонів доларів із банківської системи країни, протягом багатьох років вів проросійську пропаганду та розпалювання ворожості до Заходу. Цей персонаж, перебуваючи в Москві, організував проросійський політичний блок «Побєда». Саме він перебуває в центрі мережі грошових коштів та впливу, що має допомогти Кремлю заплатити рядовим молдаванам, щоб вони проголосували проти вступу до ЄС на референдумі, а також проти Маї Санду на одночасних виборах.
«Молдова зіткнулася з феноменом підкупу виборців у поєднанні з гібридною війною та дезінформацією, подібного до якого наша країна ще не бачила», – заявив керівник поліції Молдови Віорел Чернеуцану.
На початку жовтня у повідомленні в Telegram Шор пообіцяв виплатити суму, еквівалентну 28 доларам США, кожному новому підписнику каналу під назвою Stop EU. Після цього Telegram припинив роботу цього каналу, «оскільки він порушував місцеві закони». Загалом Росія витратила близько 100 мільйонів євро на втручання в молдавські вибори.
Бойовики для зриву голосування
Десятки молодих людей із Молдови пройшли інструктаж у Москві, щоб влаштовувати масові заворушення на акціях протесту напередодні виборів президента та конституційного референдуму щодо вступу до ЄС. Про це на брифінгу 17 жовтня повідомили глава Генерального інспекторату поліції Віорел Чернеуцану і директор Служби інформації та безпеки (СІБ) Олександр Мустяце, – повідомляють молдовські ЗМІ.
З’ясувалося, що десятки молодих людей із Молдови їздили до Москви під приводом участі у «культурно-туристичній програмі». Під час тренінгів їм розповідали про технічні особливості протестів та протистояння силовим структурам. Крім того, молоді люди навчалися виготовлення вибухівки, керування дронами та інших технік для провокацій. За інформацією поліції Молдови, у червні цього року в таких тренінгах взяли участь понад 100 молодих людей. Правоохоронці знайшли докази зв’язку цього злочинного угруповання з Іланом Шором.
Розхитування ситуації через Придністров’я
Росія продовжує активно розганяти антимолдавську хвилю за допомогою так званої Придністровської молдовської республіки. Ще напочатку року в Тирасполі відбувся мітинг проти «економічного тиску Молдови», метою якого було «показати, що народ Придністров’я в єдиному пориві засуджує владу Кишинева». Досить «органічними» тут є постійні заяви МЗС РФ про те, що «Москва не залишить своїх громадян, які мешкають у Придністров’ї, у біді», та про «націоналістичний режим у Молдові». Вся ця кампанія з залякування Молдови має на меті тільки одне: мовляв, якщо не одумаєтеся, то на вас теж чекатиме доля України.
Насправді вплив Москви у цьому регіоні протягом останніх 10-15 років повільно, але неухильно зменшувався. Ще сильніше він впав після початку повномасштабної агресії РФ проти України. Військова присутність Росії в Придністров’ї, яка протягом 30 років забезпечувала дотримання інтересів Москви, раптом, як виявилося, більше не може гарантувати необхідний статус.
Стосовно ситуації загалом, то об’єктивних передумов для ескалації немає. Обидві сторони у цьому не зацікавлені – але коли Росія на це зважала? Тому чекати можна що завгодно. При цьому всьому Мая Санду не так давно заявила, що Молдова може увійти до ЄС навіть без території Придністров’я.
«Якщо нам не вдасться врегулювати конфлікт у наступні кілька років, то це не означає, що ми відкладатимемо європейську інтеграцію на 10 або 20 років. Це для нас не рішення», – вважає вона.
Нове вогнище загострення – Гагаузія
Паралельно Москва намагається загострювати ситуацію і в іншому молдавському регіоні – Гагаузії. Кілька місяців назад глава Гагаузії Євгенія Гуцул зустрілася в Сочі в РФ з диктатором Володимиром Путіним, і вони обговорили «складну регіональну та геополітичну проблематику, в епіцентрі якої перебуває Гагаузія».
Гагаузія є специфічним регіоном з досить сильними проросійськими поглядами. При цьому, за офіційними даними, у 2024 році його економічні агенти експортували на ринок Євросоюзу 49% своєї продукції, а до Росії – 2%, але завдяки російській пропаганді в автономії продовжують вважати основним економічним партнером саме РФ.
Стосовно політичної ситуації, то за її підпалення в Гагаузії відповідає все той таки проросійський олігарх Ілон Шор. Упродовж кількох тижнів 2023 року він з нікому не відомої домогосподарки зробив Євгенію Гуцул головою Гагаузької автономії. Президентка Молдови Санду, пославшись на те, що вибори глави Гагаузії були сфальсифіковані, відмовилася затвердити її кандидатуру. Кишинів чітко сказав, що це ворог проєвропейського курсу республіки та агент Москви, яка потрібна лише для того, щоб дестабілізувати країну.
З одного боку, суто прямий політичний вплив Гагаузької автономії на молдавське суспільство і виборчий процес мінімальний. Гагаузія – досить маленький регіон із невеликою кількістю виборців, які, власне, не здатні хитнути шальки терезів у протилежний бік на загальнонаціональних виборах. Але вплив і серйозність загроз, що походять від дій Москви за допомогою Гагаузії, полягає у створенні вогнища напруженості та потенційної ескалації в регіоні. Всі опитування показують: якщо і є одне, що об’єднує всіх молдаван, незалежно від їхніх геополітичних поглядів, то це страх війни. Ніхто не хоче війни, усі її бояться. І виборці в деяких питаннях готові на компроміси, аби Молдова не опинилася у тій чи тій формі втягнута у війну. Відповідно, це ті страхи, на яких увесь час грає Москва через Придністров’я і все більше гратиме через Гагаузію.
Росія всіляко прагне перешкодити Молдові
«Президентські вибори та референдум щодо вступу до Євросоюзу в Молдові – важлива подія для України, ми підтримуємо її прагнення стати членом ЄС, тому що для нас це також спільна сфера території безпеки, свободи, демократії, прав людини. І чим більше наших сусідів будуть членами Євросоюзу, тим краще. З іншого боку, ми бачимо, що Росія намагається ганебно перешкодити Молдові це зробити та використовує різноманітні технології, щоб протидіяти вступу країни в ЄС. До фактичної окупації Придністров’я додалося роздмухування сепаратизму в Гагаузії, підкуп як політиків, так і виборців, та створення загальної напруги» – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
На думку Олександра Мережка, Росія намагається використати усі наявні механізми впливу та маніпуляцій, щоб залишити Молдову у сфері власного впливу. Саме тому зараз дуже небезпечний період для Молдови та її проєвропейської влади. Сьогодні треба витримати цей тиск Росії та перемогти на виборах, що буде означати чергову значну поразку Путіна. Це також важливо і для України, адже в особі нинішньої президентки Республіки Молдова Маї Санду українці мають надійного партнера, а прихід до влади проросійських політиків кардинально змінить ставлення Молдови до російської агресії проти України.
«У нинішній політиці Москви стосовно до Молдови нового нічого немає. Росіяни завжди намагалися це зробити. Силовий тиск проводити складніше, адже немає кордону безпосередньо з Росією, а тому на всю потужність працюють пропаганда та підкуп. Фактично, зараз Україна захищає сусідів від російського вторгнення, і молдавани це чудово розуміють. Сподіваюся, що вони розуміють і те, що від результату виборів та референдуму щодо ЄС також залежить доля їхньої держави», – зазначив Олександр Мережко.
