У зв’язку з обіцянкою Володимира Зеленського збагатити всіх українців 1000 гривень з 1 грудня все частіше згадують, що ідея не нова – позичена. Хоча і з новаторськими нотками. «Юліна тисяча» та «Вітіна штука» призначалися не всім, а лише тим, хто свого часу повірив у непорушність радянської банківської системи та гірко прорахувався.
Ми вирішили згадати, як роздавали тисячі у 2008 та 2012 роках, пише Коротко про.
Все ж таки краще, ніж нічого
…Натовпи біля відділень Ощадбанку почали збиратися з ночі одразу після Різдва. Десь записувалися в чергу, але боялися йти, щоб не викреслили, десь просто стояли, сподіваючись прорватися першими. На ранок стало очевидно, що назріває катастрофа. Вузькі приміщення з касовими віконцями не могли вмістити і соту частку охочих зареєструватися для отримання компенсацій. Щоб стримувати тиск натовпу, на допомогу клеркам поспішала міліція.
Перші виплати почалися 11 січня 2008-го. Ситуація ще більше накалилася, у стрічки новин посипалися повідомлення про НП – у Києві на Пушкінській вкладники розбили голову адміністратору відділення, у Черкасах натовп мало не затоптав пенсіонерку… Найшокуючою новиною стала смерть 69-річного чоловіка. Він прийшов до Ощадбанку о третій годині ранку, був у черзі третім, але відкриття не дочекався. Близько восьмої години відійшов убік і впав замертво. Ті, хто стояв за грошима, згадали, що бачили покійника на реєстрації 8 січня, він тоді вже скаржився, що серце болить.
– Я два тижні мало не силою утримувала маму від цих ризиків, – згадує киянка Наталія Котенко. — І весь час капала їй корвалол. Вона хвилювалася і поспішала не тому, що нам так була потрібна ця тисяча. Скажу навіть, що для нас вона тоді нічого не вирішувала. Але для людей похилого віку в цій сумі було сконцентровано ціле життя. Мама весь час розповідала, як вони з батьком викроювали рублі із зарплати, щоб покласти на ощадкнижку. І ніяк не могли вирішити, на що ж збирають – на машину, на дачну ділянку, на дітей чи собі на старість. Раптом – нічого немає. А зараз хоч ось стільки – все ж таки краще, ніж нічого.
Середній вік у чергах, які брали в облогу «ощади» в перші найгарячіші тижні, становив 50+. Люди, що багато бачили, багато сподівалися і дуже розчарувалися, просто не вірили, що грошей і обіцянок вистачить на всіх. І, в принципі, не помилилися.
«Це не гроші – це приколи», – «Юліну тисячу» осміяли у народі. Фото: radiosvoboda.org
Розчинилася в цінах, що підросли
З розвалом Союзу Ощадбанк СРСР автоматично не припинив існування. Наприкінці 1991-го українське управління здійснило до Москви належні платежі. А 1992-го з’ясувалося, що Росія відмовляється від зобов’язань щодо вкладів перед колишніми республіками. Так само як за всіма страховими внесками та облігаціями.
Восени 1996 року українські депутати проголосували за закон про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України. 1 рубль дорівнював 1,05 гривні, держборг був зафіксований у розмірі 131,96 мільярда гривень. Подальшими законодавчими актами борг перестав бути державним, замість ощадних рахунків з’явилися компенсаційні, але на вкладниках це майже не позначалося. Хіба за Кучми дали з кожної книжки по 50 гривень, і на цьому все.
Вперше тема компенсацій радянських вкладів прозвучала у програмі Віктора Ющенка перед виборами 2004 року. А в 2006-му він сам наклав вето на закон, яким наказувалося спрямувати на виплату заощаджень мільярди, виручені від продажу «Криворіжсталі». Прості вкладники остаточно заплутались і перестали чогось чекати. Ну хіба іронічно посміхнулися, коли Юлія Тимошенко, вдруге очоливши Кабмін, знову порушила «больну» тему.
На обіцянки леді-прем’єра обрушився вал критики з боку економістів, але вона вже готувалася до виборів-2010, тож слово дотримала. Хоча з корективами: для затравки дамо по 1000 гривень (спадкоємцям по 500), а там – чекайте на продовження. На виплати Кабмін спрямував понад 6 мільярдів гривень.
Але з’ясувалась цікава деталь: гроші на компенсації за вкладами Ощадбанк отримував у доларах із золотовалютного резерву НБУ. Зараз багато сперечаються, скільки коштувала «Юліна тисяча»: 212 доларів чи 215. Якщо бути точними, то за курсом НБУ на той час — 198 доларів США та 2 центи. На руки людям видавали не 1000, а 994 гривні, або пропонували відкрити валютні вклади.
До кінця березня у зв’язку з падінням курсу долара до євро сума знизилася до 978 гривень. Щоправда, і ажіотаж навколо відділень Ощадбанку почав спадати. Люди повірили у стабільність процесу, хоч і засумували: «Юліна тисяча» спритно розчинялася в цінах, що підросли.
Тим часом також швидко розходилися по руках виділені 6 мільярдів.
Обіцяли, що «Вітіну штуку» отримають усі громадяни незалежно від віку. Скрин: youtube.com/@tvGalychyna
Собі — для іміджу, попередниці — на зло
Виплати «Юліної тисячі» фактично припинилися у травні 2008 року.
— Були обіцянки, що ті, кому не вистачило грошей, зможуть погасити своєю тисячею комунальні рахунки або купити на цю суму побутову техніку, але не пам’ятаю, чи ці програми відбулися. Знаю, що багато хто залишився розчарованим і вкотре ображеним на державні обіцянки, — каже Наталія Котенко. – Мама отримала свою тисячу на початку лютого. Як я й казала, у сімейному бюджеті ми її майже не помітили.
Ще одна киянка, Ірина, згадує, що не допомогло і відкриття спеціальної картки, куди мали надійти гроші.
— На «Юліну тисячу» мені виписали картку в Ощадбанку та сказали чекати, бо грошей уже не було. Але так нічого й не кинули, – каже Ірина.
В уряді Тимошенко не раз обіцяли відновити виплати, у травні 2009 року на це навіть виділили 250 мільйонів гривень, але насувалася фінансова криза. Борючись за президентське крісло, Леді Ю продовжувала говорити, що продовження слідує, але програла гонку.
А продовження таки було. В уряді Януковича вирішили, що «Юліна тисяча» була досить успішною соціальною ініціативою, і вирішили її повторити. Та хоча б на зло Тимошенко. Рупори Януковича постійно наголошували, що ось вона обіцяла, а всім не дала. У народі ця кампанія отримала назву « Вітіна штука ».
За підрахунками 2011 року, «ображеними» у 2008 – 2009 роках залишилося близько 6 мільйонів вкладників. Виплати «Вітіної штуки» стартували 1 червня 2012-го. Уроки минулого були враховані. Зареєструватися на виплати можна було телефоном або на сайті, вкладнику повідомляли день і годину, коли можна отримати гроші. Чергу розподілили за віком: першими йшли ті, кому за 70 років, далі 60+ та 50+, останніми – комусь менше 50-ти. Через відсутність давок у банківських відділеннях «Вітіна штука» не залишила такого пам’ятного сліду, як «Юліна тисяча», але теж не всіх ощасливила.
Виплати зупинились 25 грудня 2012 року у зв’язку з постановою Кабміну про закінчення бюджетного року. За орієнтовними даними, які наводять ЗМІ, ні з чим залишилися близько 2,5 мільйонів вкладників.
«Вітіній штуці» теж дісталося. Джерело: depo.ua
