Тези керівниці проєкту Victory Drones Марії Берлінської, яка напророчила поразку у війні в разі відмови від мобілізації жінок, знайшли підтримку в особі народної депутатки Мар’яни Безуглої. На її переконання — “наразі ми маємо незаконну дискримінацію чоловіків”, і мобілізовані жінки могли б навести “порядок у безладі”.
Тема гендерної рівності щодо військової повинності все частіше стала звучати останніми місяцями. У жовтні журналіст Віталій Портніков прогнозував, що мобілізація жінок та зниження мобілізаційного віку неминучі, якщо “війна продовжиться ще два-три роки”. А колишній головнокомандувач, а нині посол у Великобританії Валерій Залужний також заявив під час публічного виступу в Лондоні: “Якщо нам необхідно буде мобілізувати жінок, щоб вберегти Європу від війни, ми напевно зробимо це”.
Наскільки реальні таки перспективи, Коротко про розповіли експерти.
На засадах повісток
Мобілізація жінок відбувалася ще під час АТО – ООС і значно посилилася після повномасштабного вторгнення. Станом на кінець вересня цього року, як повідомили в Мінборони, у складі ЗСУ знаходилися 68 000 жінок, з них військовослужбовиць — понад 48 000. Безпосередньо в зоні бойових дій перебували без малого 5000. Також, за офіційними даними, 20% звернень до рекрутингових центрів надходять від жінок.
Відмінність між тим, що є, і тим, що дискутується, полягає в тому, що за нинішнім законодавством жінки несуть військову службу на добровільній основі. Тобто самі обирають, ким та де бути і підписують контракт. А обговорюється обов’язкова мобілізація — на засадах повісток і “куди пошлють”.
Мар’яна Безугла пропонує для початку посилати на тилові посади — діловодів, кадровиків, в роти охорони. Щоб повисмикувати звідти чоловіків з числа “рішал”, яких зачекалися бойові підрозділи. Риторика Марії Берлінської більш сувора: “Єдиний спосіб встояти — це підготувати все суспільство до війни: і чоловіків, і жінок, щоб не воювали наші діти».
— Тільки на третьому році війни ми приходимо до усвідомлення того, що Україна – це другий Ізраїль. Але ментально не готові, щоб усі жінки підпадали під обов’язкову мобілізацію. Тим паче під час повномасштабної війни. Служба в армії жінок — це справа добровільна. Так воно зараз є, так і повинно залишатися, — вважає командир підрозділу розвідки Денис Ярославський.
Якщо є дитина, доведеться обирати одного з батьків
Про ментальну неготовність насамперед чоловіків кажуть і в рекрутингових центрах.
— Далеко не всі командири хочуть брати жінок на бойові посади. А щодо діловодів, служб забезпечення чи логістів, то або не підходить освіта, або місця вже зайняті хлопцями після поранень, або просто не хочуть брати, бо – стать не та, — розповіла нам одна з рекрутерок.
У бажанні жінок заступити на службу, окрім патріотичної, є і прагматична складова. По-перше, гроші. Зарплатня діловода на військовому полігоні 20 500 – 22 000 гривень, в штабі ППО – 50 000. По-друге…
— До мене звертаються жінки з питанням, чи правда, що, коли вони підуть служити на контракт, чоловіка не зможуть мобілізувати, бо маємо дитину, — каже юрист з військових питань Дарина Щепик. – Так, правда. Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», коли у подружжя військовозобов’язаних є на утриманні неповнолітня дитина, то призвати до ЗСУ можуть тільки одного з батьків. Отже, якщо зробити жінок військовозобов’язаними на рівні з чоловіками, все одно доведеться обирати, кого одного з сім’ї брати до війська, щоб не сиротити дітей.
Юристка звертає також увагу на чинні закони.
— Не підлягатимуть примусовій мобілізації вдови, доньки та сестри загиблих воїнів, вагітні, декретниці, матері дітей з інвалідністю, студентки, аспірантки, науковиці, вчительки та педагоги вишів. Суто юридично мобілізаційний ресурс, на який розраховують, може переважити кількість отриманих жінками відстрочок. ТЦК та СП просто захлинуться, оформлюючи їх.
На урядовому рівні не піднімалося
Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець звертає увагу на досвід країн, які вели бойові дії під час Другої світової війни. Тої ж Фінляндії або Британії.
— З одного боку, були підрозділи, які формувалися з жінок, але вони виконували медичні, допоміжні і тільки в окремих випадках специфічні завдання. Але це жодним чином не впливало на обов’язок чоловіків виконувати силові операції. Якщо говорити про жіночу мобілізацію, то треба розуміти напрямки, де жінки будуть ефективними. Наприклад, на лікарських посадах, в ППО, операторами БпЛА. Але повністю замінити чоловіків вони не зможуть хоча б через особливості переносити фізичні навантаження, — зазначає експерт.
Щодо примусової мобілізації жінок, то Сергій Згурець нагадує, що на урядовому рівні це питання не порушувалось.
— Таку мобілізацію важко забезпечити, треба ще створити фінансові умови для неї. Примусова мобілізація взагалі не працює і може дати зворотний ефект. Треба шукати стимули як для жінок, так і для чоловіків.
Політичний хайп на болючих темах
— Всі такі заяви: а давайте мобілізувати жінок, а давайте 160 тисяч осіб або 200 тисяч чи 500 тисяч – це порожні балачки. Єдиною організацією, яка може сказати, кого і скільки призивати до війська, є Генеральний штаб. Це орган військового управління, який повинен мати розрахунки щодо мобілізаційного процесу, який триває вже скоро три роки. Коли Генштаб скаже про плани, то на це треба буде зважати. Решта заяв не більше як політичний хайп на болючих темах, — наголошує військовий експерт Олег Жданов.
Тим часом уява користувачів соцмереж уже малює “бусифікацію” дівчат на вулицях і наглухо закриті кордони на виїзд для жінок.
— Я не думаю, що влада на таке піде. Це може викликати величезний соціальний вибух. Єдине, що може бути — жінкам, які вже військовозобов’язані за освітою або фахом, накажуть стати на військовий облік в консульствах, — вважає експерт.
Є ще одна версія: через тему жінок нас підводять до іншої такої ж складної і дискусійної теми.
— Мені здається, що всі заяви, які ми чуємо, є спробою вивчити реакцію суспільства. Мовляв, якщо мобілізація не буде посилена, то розглядатимуться допоміжні варіанти, — зазначає політолог Олексій Якубін.
Щодо можливого закриття кордонів, то експерт звертає увагу на те, що це не можна зробити одним підписом.
– Указу президента недостатньо, треба вносити зміну в низку законів і насамперед визнати жінок військовозобов’язаними. А ми пам’ятаємо, як важко йшов законопроєкт про нові правила мобілізації. Влада мусила реагувати і на те, що казали юристи, і на експертні оцінки, і на настрої в соцмережах. Тому через розкрутку теми про жінок цілком можливо нас виводять на зниження призовного віку для чоловіків. Про це теж говориться вголос, і це може бути визнано більш прийнятним варіантом.
