У соціальних мережах уже кілька днів обговорюють законопроєкт №9665, який передбачає штраф чи обмеження волі за зберігання дров без документів. Зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення були ухвалені ще в середині жовтня, зараз документ чекає на підпис президента. У Верховній раді запевняють, що законопроєкт спрямований на протидію незаконному вирубуванню деревини та не торкнеться українців, які заготовляють дрова на зиму. «Слово і діло» розібралося, кому і за яких умов загрожує покарання.
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що він спрямований на боротьбу з незаконною вирубкою і продажем деревини в Україні. Крім того, законопроєкт був ухвалений, щоб наблизити національне законодавство до законодавства Європейського Союзу.
«Незаконна вирубка деревини в Україні була і продовжує залишатися серйозною проблемою, яка має негативний вплив як на довкілля, так і на економіку держави. Незаконна вирубка призводить до знищення лісів, які відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття та балансу екосистем, а також парків, скверів, що мають неабияке значення для забезпечення права громадян на здорове, чисте і стійке навколишнє середовище в населених пунктах», – йдеться у документі.
Законопроєкт передбачає посилення відповідальності за зберігання, транспортування або реалізацію дров без документів, що підтверджують їхнє походження.
За незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників чи деревини без документів або з підробленими документами штрафуватимуть на суму 510-1530 гривень (чиновників на 3400-15300).
Кримінальна відповідальність загрожує за ті ж дії, вчинені у значному (на суму понад 30,3 тисячі гривень) або великому (понад 90,8 тисячі гривень) розмірі. У першому випадку буде штраф у розмірі 34-51 тисячі гривень або до трьох років обмеження волі, у другому – штраф 170-425 тисяч гривень або 5-7 років обмеження волі.
У Верховній раді запевняють, що законопроєкт спрямований не проти населення, яке заготовляє дрова на опалювальний сезон, а против «чорних лісорубів» та тих, хто наживається на незаконному рубанні лісу.
Один із авторів законопроєкту Максим Павлюк сказав, що за зберігання деревини побутового обсягу – 30 м куб. сосни чи 15 м куб. дуба – відповідальності не буде. «Це той обсяг, який потрібний домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть із запасом», – зазначив він.
«Для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей законопроєкт значення не матиме. Але навіть якщо хтось, розуміючи складність ситуації, невизначеність в енергетиці, заготував на цю зиму більше, ніж 15 кубів дубових дров чи 30 куб. м соснових, для них немає причин перейматися. Закон не має зворотної сили в часі, відтак державні органи, зокрема й поліція, не має права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності», – додав нардеп.
Ще один автор законопроєкту Олександр Дануца зазначив, що не вся деревина потрапляє під визначення «дрова». «Домашні вишні, абрикоси чи груші не є дровами у розумінні цього закону. Цей закон важливий тому, що, на жаль, незаконна та безконтрольна порубка дерев в Україні набула стану критичності», — уточнив він.
Нагадаємо, українці, які опалюють житло дровами, вугіллям або іншим твердим паливом, зможуть отримати додаткову виплату у розмірі до 21 тисячі гривень.
