Кілька днів тому у Верховній Раді зареєстровали законопроєкт про часткову декриміналізацію порноіндустрії. Власне, документ готувався до внесення в парламент більше року. Увесь цей час тривали дискусії серед депутатів, узгоджувались норми, які б усіх влаштовували. Але після того, як з’явилась новина про внесення цього документу на розгляд в Раді, дискусія почалась у соцмережах. Що передбачає законопроєкт, для чого він був розроблений та чи варто його приймати, розбирався «Апостроф».
Не легалізація, а декриміналізація
Документ, зареєстрований у парламенті, має назву «Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини». Як сказано в пояснювальній записці, метою законопроєкту є «декриміналізація діянь, пов’язаних з порнографією в частині, що не становить суспільної небезпеки, а також створенням чи утриманням місць розпусти і звідництвом, як таких, що не заподіюють істотної шкоди, що посилить захист від втручання в приватне життя».
Власне законопроєкт вносить зміни в статтю 301 Кримінального кодексу України. В нинішній редакції ця стаття передбачає покарання (від штрафу до позбавлення волі) за ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні.
«Ми просто змінюємо статтю 301 КК так, щоб дорослих людей за зняті та поширення відео інтимного характеру не кидали у вʼязницю на 3-5 років. Все», — так пояснив суть законопроєкту його ініціатор нардеп Ярослав Железняк («Голос»).
Железняк зазначив, що кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
— порно без згоди (порнопомста, deep fake)
— екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія)
— порно з дітьми і розповсюдження серед дітей (тут пропонується відповідальність посилити).
«Аби не було спокуси маніпулювати: сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми теж лишаються кримінальними злочинами. Навіть через це дискусію по 302 статі вирішили перенести на друге читання», — написав нардеп.
До речі, статтю 302 КК України, яка передбачає покарання за створення або утримання місць розпусти, а також звідництво пропонується взагалі скасувати.
Ярослав Железняк звернув увагу на те, що законопроєкт — це не легалізація порно. Воно, за словами нардепа, вже легалізовано, оскільки є платформа OnlyFans, яка вже пару років сплачує в бюджет України мільйони податків.
Наприклад, тільки за минулий рік OnlyFans перерахував до бюджету 1,27 млн доларів США.
За словами нардепа, його законопроєкт саме про декриміналізацію порно.
«Це — декриміналізація порно. Щоб людей не кидали у вʼязницю за зберігання контенту або не проводили масові «таємні закупівлі» у веб-камерах. І одночасно зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото», — уточнив Железняк.
Як свідчить статистика, протягом 9 місяців 2024 року українські суди винесли 43 обвинувальних вироки за ст. 301 ККУ. Українців засуджують за контент з приватних переписок, фотографії на сайтах знайомств.
До речі, цей законопороєкт, окрім Ярослава Железняка, підтримали ще 28 нардепів з різних фракцій.
Українці і порно
Хоча в Україні зберігається кримінальна відповідальність за поширення порнографічного контенту, наша країна є частиною глобального порноринку. Українці і дивляться, і виготовляють порно. Наприклад, популярний порносайт Pornhub підбив підсумки 2023 року і зазначив, що за переглядом контенту Україна посіла 14 місце, піднявшись на одну сходинку порівняно з 2022 роком.
Крім того, українці є активними користувачами вже згаданого вище проєкту Onlyfans. Ця платформа бере з користувачів плату за доступ до контенту авторів і набула популярності завдяки розвагам для дорослих та еротичному контенту.
Також українці активно створюють контент для дорослих і, що цікаво, такий контент вже навчились конвертувати в донати на підтримку ЗСУ, що під час війни дуже важливо. Прикладом цьому є рух «Теронліфанс», який називають еротичним волонтерством.
Популярністю в Україні користується і вебкам-бізнес, коли творці контенту спілкуються чи влаштовують шоу для своїх глядачів у прямому ефірі. Це теж в Україні поки що поза законом, а тому ніяких податків вебкам-студії не платять, а працюють підпільно.
Чи потрібна декриміналізація порно під час війни
Навколо згаданого законопроєкту розгорнулась дискусія і в соцмережах. Одні фоловери цей законопроєкт абсолютно підтримують, інші абсолютно не підтримують і вважають його шкідливим з моральної точки зору, а від деяких звучить думка, що цим займатись зараз не на часі, бо йде війна і є інші потреби.
Скептично ставиться до прийняття закону саме зараз, політтехнолог Віталій Бала: «Під час війни цей законопроєкт напевне першої необхідності? Його обов’язково треба приймати? Невже так важливо витрачати час на його доопрацювання, обговорення?, — питає в розмові з «Апострофом» Бала.
«Можливо, він і необхідний. Але з моєї точки зору, це не те питання, яке вирішить проблему для оборони України, для того, щоб Збройні сили ставали сильнішими, щоб покращувалася мобілізація і щоб наближалась перемога України», — констатував експерт.
Як каже політтехнолог, в нього немає нормальних слів, дивлячись на такі законодавчі ініціативи депутатів.
Між тим нардеп Дмитро Гурін («Слуга народу»), один з підписантів цього законопроєкту, вважає документ необхідним і дуже важливим саме під час війни.
«Суть законопроєкту про декриміналізацію порно полягає в тому, щоб поліція припинила робити контрольні закупівлі хтивок за кошти платників податків та припинила відкривати кримінальні справи за дії, в яких немає жодних постраждалих, — каже нардеп в коментарі «Апострофу». — Люди без втручання держави здатні вирішити як їм фотографувати чи фільмувати своє тіло і кому, як і на яких умовах це показувати».
На думку Дмитра Гуріна, правоохоронців, які відкривають справи за таке, треба відправляти на передову.
«Те, що кримінальні справи за це досі відкриваються, причому під час війни, є абсолютною ганьбою і має бути негайно припинено, а бажано щоб слідчі і прокурори, які цим займаються, поїхали на фронт і зайнялись там чимось більш корисним для країни», — зазначив нардеп і звернув увагу, що декриміналізація порнографії також дозволить зібрати податки з цієї діяльності, що теж є корисним.
Що думають юристи
Різні думки з приводу декриміналізації порноіндустрії існують і серед юристів.
«Якщо подивитись на «порнографічну карту світу», яка опублікована на Вікіпедії, то ми побачимо, що порно дозволено саме в тих країнах, на які ми орієнтуємося, — каже в розмові з «Апострофом» керуючий партнер адвокатського об’єднання «Леґаліст», адвокат Олег Лук’янчиков.
«Заборона порно — це ж про захист суспільної моралі. А тепер давайте подумаємо, чи вважає суспільство порно аморальним? — продовжує юрист. — Pornhub звітує про те, що Україна посідає 14 місце за кількістю відвідувань цього сайту. Петицію про легалізацію порно підтримало більше 25 тисяч українців».
«Ну і про мораль (подвійну мораль?): Перше. Onlyfans платить податки в Україні. Друге, податкова отримала від Onlyfans інформацію про заробітки громадян України і вимагає сплатити податки. Тобто ми забороняємо порно, але грошики візьмемо», — каже Олег Лук’янчиков.
Адвокат також зазначає, що ситуація із застосуванням ст. 301 ККУ погана.
«Такі ситуації не масові, але вони є. З точки зору закону, дівчина, яка відправила своєму хлопцю фото, вже є злочинцем. На мій погляд, вироки за таке «побутове» порно, скоріше, продиктовані особистими мотивами: помста або ж політичні ігри, є вироки по кандидатам в депутати на місцевому рівні, — пояснює адвокат. — Ну і поліції треба ж показники робити. От і з’являються вироки за те, що на сайті знайомств людина розмістила декілька фото. Уявіть собі: поліція, замість боротьби з реальними злочинцями, відшукує на сайтах знайомств людей, які розмістили там порно фото… Також поліція відшукує вебкам моделей. Чи доцільно це?».
Олег Лук’янчиков повністю підтримує декриміналізацію ст. 301 ККУ.
«Думаю, ви вже зрозуміли мою позицію. Злочин — це те, що суспільством сприймається, як зло. Чи дійсно наше суспільство так негативно ставиться до порно? Ні. Звісно, ніхто не хоче, щоб його донька там працювала, а от самому споживати порно – залюбки, про що свідчить звіт Pornhub. Так чому ми це забороняємо? Мораль? В країнах ЄС порно дозволено і що? Вони стали більш аморальними і там тепер неможливо жити порядній людині? Звісно, ні. То чому ж ми й досі ламаємо життя людям кримінальними справами за те, що в цивілізованому світі вважається законним бізнесом», — резюмував юрист.
А от у керівника адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислава Кравця інша точка зору.
«Я чув про цю ініціативу депутатів. Думаю, що хтось із них думає відкрити на цьому новий бізнес. Для чого вносити зміни до ст. 301 Кримінального кодексу? Там усе досить добре врегульовано. А їхні розповіді про те, що за зберігання в телефоні якихось оголених фото людям дають по 5 років, м’яко кажучи, викликають сумніви, — каже в коментарі «Апострофу» адвокат. — Як свідчить судова практика, людям дають кримінальні терміни саме за поширення порно. Можливо, є якісь рідкісні випадки, коли людині дали кримінальний термін за зберігання оголених фото, але мені вони не відомі».
«Ну а твердження депутатів про те, що декриміналізація ст. 301 якось збільшить бюджет – маніпуляція. Якщо виходити з цього, то давайте декриміналізуємо торгівлю людьми, обіг наркотиків, проституцію. Вважаю, що нашим народним обранцям, мабуть, немає, чим зайнятися», — вважає Ростислав Кравець.
До речі, у період передвиборчої президентської кампанії 2019 року Володимир Зеленський заявив, що «допускає легалізацію проституції». Ця обіцянка досі не виконана і нардепи відповідний закон поки не розробляють.
«Легалізація проституції є окремим складним питанням», — зазначив «Апострофу» Дмитро Гурін.
«На жаль, поки суспільство не готове», — сказав Ярослав Железняк.
