Українці, які беруть участь у програмі «Національного кешбеку», повинні давати згоду на доступ до своїх персональних даних, а також до даних про фінансові операції з банківських карток. «Апостроф» розбирався, звідки взялися такі вимоги, і чи представляють вони загрозу громадянам.
Учасники програми «Національний кешбек», яка стартувала в Україні у вересні цього року, мають розкривати інформацію про платіжні операції зі своїх банківських рахунків. Фактично йдеться про відміну, принаймні, часткову, банківської таємниці.
Нагадаємо, з ініціативи президента Володимира Зеленського українці з 2 вересня 2024 року можуть стати учасниками програми «Національний кешбек» та в її рамках отримувати компенсацію (кешбек) у розмірі 10% вартості куплених ними вітчизняних товарів.
Гроші, отримані за програмою «Національного кешбеку», не можна перевести в готівку, їх можна використовувати для безготівкової оплати медичних, комунальних, ремонтних, транспортних, спортивних послуг, послуг мобільного зв’язку, при відвідуванні кінотеатрів, ресторанів, для купівлі військових облігацій.
Таємне стає явним
Але повернемося все ж таки до банківської таємниці, точніше, до її розкриття.
Усі бажаючі отримувати кешбек мають відкрити в авторизованому банку спеціальний рахунок. У програмі беруть участь 11 фінустанов, а саме: «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Сенс Банк», «А-банк», ПУМБ, Ukrsibbank, монобанк, «Укрексімбанк», «Банк Глобус», «Укргазбанк», «Акордбанк» , «Банк Кредит Дніпро».
Відповідно до постанови Кабінету міністрів від 20 серпня 2024 року (№952), якою визначено умови програми «Національного кешбеку», щоб стати її учасником, громадянину необхідно, зокрема:
«надати дозвіл на надання (вибачте за тавтологію, але з «пісні» слова не викинеш) інформації для забезпечення дотримання положень закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо банківської таємниці, згоду на передачу інформації про платіжні операції з обраних поточних рахунків до інформаційної системи для надання електронної публічної послуги «Кешбек «Зроблено в Україні» за формою, визначеною уповноваженим банком, та дозвіл на обробку персональних даних…»
Враховуючи, що одним із учасників програми «Національного кешбеку» є Державна податкова служба (ДПС), у багатьох громадян виникають цілком обґрунтовані побоювання щодо розкриття своїх персональних даних та даних про транзакції по їхніх банківських рахунках. Ситуація стає ще цікавішою у зв’язку з тим, що на банківську картку кешбеку перераховуватиметься і 1000 гривень у рамках програми «Є-підтримка».
В уряді визнають, що громадяни в рамках програми «Національного кешбеку» мають розкривати дані про свої фінансові операції, проте не вважають це порушенням банківської таємниці.
«Немає ніяких підстав вважати, що ця інформація буде використана для якихось інших потреб, аніж нарахування кешбеку«, — заявила заступниця міністра економіки Надія Бігун.
За її словами, держава не збирається через програму «Національного кешбеку» збирати інформацію про своїх громадян – по-перше, це надто складно, по-друге, у держави достатньо інших турбот.
З наміром чи без?
З приводу програми кешбеку та розкриття в її рамках банківської таємниці розгорнулася ціла дискусія, а тому не дивно, що дехто одразу ж побачив у ній — у програмі, не в дискусії — злий намір з боку влади, щоб не говорили у своє виправдання її представники.
Але, можливо, ніякого злого наміру тут немає?
«Ця інформація потрібна для того, щоб визначити, що саме людина купила, де купила, і за якою вартістю, і, взагалі, для того, щоб ця програма працювала — тобто це технічна необхідність, щоб потім нарахувати людині гроші за кешбеком. Без цієї інформації зробити це неможливо», — пояснив «Апострофу» фінансовий експерт Руслан Чорний.
Крім того, громадян ніхто не обманює, і, за ідеєю, вони добровільно розкривають інформацію про себе та свої банківські рахунки.
«Держава виставила такі умови — люди на це погоджуються, щоправда, незрозуміло навіщо, — сказав у коментарі «Апострофу» координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Як це потім буде використано, — цього ніхто не знає, сказати з упевненістю важко. Ця інформація може потрапити до податкової» .
За його словами, цілком можливо, що держава з найкращих міркувань сформулювала умови програми саме таким чином, щоб «все було прозоро, відкрито, з мінімумом корупції».
«Як це потім буде використано, ми зараз не вгадаємо, але, у будь-якому випадку, це ризикована історія» , — сказав експерт.
Ризик є завжди
А ось із цього місця, як кажуть, «будь ласка, докладніше». Чи дійсно тут є ризики для громадян?
Експертка у податковій сфері Олександра Томашевська сумнівається у тому, що ДПС матиме реальний доступ до рахунків учасників програми «Національного кешбеку».
«Податкова не матиме змоги переглядати транзакції, але вона зможе отримувати інформацію про рух коштів по карті», — сказала вона у розмові з виданням.
Але головне навіть не це, а те, що програма має обмеження за сумою кешбеку, яка не може перевищувати 3000 гривень на місяць (для цього потрібно придбати товари чи послуги на 30 тисяч гривень).
«А тому це взагалі не має жодного значення для банківської таємниці, — каже Олександра Томашевська. — Якби не було обмеження за сумою, люди могли б переживати, що вони отримують десятки, а то й сотні тисяч кешбеку, по якому стане зрозуміло, скільки вони витрачають».
Вона також сумнівається, що інформація, яку розкривають учасники програми, становить інтерес для зловмисників: «Якщо це дані тільки по «Національному кешбеку», то це навіть не дані про банківські картки. Такі дані їм ні до чого. Рух коштів за звичайними картками їм був би набагато цікавіше».
Руслан Чорний також не бачить ризиків у тому, що громадяни у рамках програми «Національного кешбеку» розкривають якусь інформацію про себе.
«Ризик я бачу тільки в тому, що може статися витік інформації, і що слабка захищеність цієї програми може призвести до того, що дані будуть вкрадені хакерами», — додав він.
