Останнім часом, навіть не дивлячись на війну, стала відчуватись підготовка до виборів, хоча влада це і заперечує. Причому виборчу кампанію почали не тільки політики, а й військові. От, наприклад, учасник бойових дій Олег Симороз в своїх багаточисленних відео та телеефірах заявляє про політичні амбіції. Колишній головний сержант 47-ї бригади «Магура» Валерій Маркус випустив цілий серіал, який може стати прологом виборчої кампанії. Командир «Азову» Денис «Редіс» Прокопенко теж активізувався у мережі з політичними заявами. Можна ще згадати командира 3-ї ОШБ Андрія Білецького, не кажучи вже про лідерів опитувань Валерія Залужного та Кирила Буданова. «Апостроф» розбирався, хто з бойових військових має політичний рейтинг й авторитет та шанс стати лідером української нації. А також, чи потрібен українцям військовий як лідер нації.
Залужний — абсолютний лідер
Хоча війна в Україні ще триває, але в інфопросторі з політичними заявами активізувались діючі військові та ветерани бойових дій. При цьому колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний є абсолютним лідером в усіх опитуваннях. Найсвіжіше з них проведено з 15 по 21 листопада 2024 року Центром «Соціальний моніторинг» на замовлення American Political Services, LLC.
Це опитування показало, що більшість респондентів позитивно ставляться до Залужного та готові підтримати його на майбутніх президентських виборах, якщо він висуне свою кандидатуру.
З військових, окрім Залужного, у списку присутні керівник ГУР Кирило Буданов та командир Третьої штурмової бригади ЗСУ Андрій Білецький.
Також результати цього опитування показали, що нинішньому головкому ЗСУ Олександру Сирському більшість респондентів не довіряють, як власне і Андрію Білецькому. Діяльність Сирського позитивно оцінюють тільки 37% опитаних.
Видання The Economist зазначає, що Володимир Зеленський матиме погані шанси на перемогу над Валерієм Залужним. Між тим, нинішній посол України у Великій Британії ще не заявляв публічно про свої політичні амбіції, хоча багато хто закликає його балотуватися.
«Ситуація із Залужним взагалі унікальна. Наприклад, в представників «Азову» є ідеологія, так само як і в Андрія Білецького. А от про політичну програму Залужного ми нічого не знаємо та він і не заявляв про політичні наміри, хоча він лідер опитувань», — пояснює «Апострофу» політтехнолог Олексій Голобуцький.
Що стосується рейтингів інших військових, то, за словами політтехнологів, про це казати ще зарано.
«Найбільш рейтинговий військовий – Залужний. Він є лідером і президентських перегонів і зможе провести в парламент умовно свою партію, — каже «Апострофу» політтехнолог Віталій Бала. — Що стосується інших кандидатів-військових, то якихось їхніх рейтингів я не бачу, бо їх в опитування не включають, окрім хіба що Буданова».
«Залужний — найбільш популярний. Інших військових з високим рейтингом, поки що не видно. Але це не означає, що їх не буде», — погоджується з Балою Олексій Голобуцький.
Є запит на військових
«Те, що військові йдуть в політику, нічого дивного немає. Війна накладає свій відбиток, — каже Бала, — Політики будуть використовувати військових для залучення у свої політичні партії. Так вже було після 2014 року. Я думаю, що буде створено декілька проєктів з військовими. Але ні чинна влада, ні інші політики в них не зацікавлені, просто вони допоможуть пройти в парламент».
«Військовому буде легше, як кажуть, «розкрутитись», аніж цивільному», — додає Голобуцький.
«В тому, що військові стали знімати різні відео та коментувати політичну тематику, я бачу дві причини. Перша. Їм набридло те, що відбувається в армії і вони почали прибирати цей гнійник. І друга. Вони хочуть реально йти в політику, а тому якраз і порушують політичну тематику», — пояснює Бала.
«Я не прихильник персональних прогнозів, тому що в даному випадку ми бачимо простий як правда алгоритм, коли люди у формі намагаються використати свій реальний чи обмежений авторитет (не знаю, не мені судити) для того, щоб привернути до себе максимум уваги, — каже в коментарі «Апострофу» політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда. — Мені як людині цивільній складно уявити, звідки у військового можливості без поспіху займатися різними іміджевими речами. Ну, залишимо це на роздуми їхніх глядачів. Я можу сказати одне, наступна Верховна Рада Х скликання буде переважно складатися з людей або військових, або з волонтерським досвідом. У цьому сенсі немає жодного сумніву. Чи будуть це реальні військові, чи військові, які лише уявлять себе учасниками бойових дій, залежить в тому числі і від нас з вами, від нашого голосування. Але в будь-якому випадку в парламенті буде рясно від пікселю, будуть дзвеніти нагороди і часто досить заслужені».
За словами політтехнологів, діючі політики розуміють, що наразі в українців є запит на військових.
«У людей є запит на «сильну руку», в тому сенсі, що треба карати різних корупціонерів, наводити лад у країні і для цієї ролі підходять люди з бойовим досвідом», — продовжує Віталій Бала.
Диктатура не можлива
Між тим, не виключно, що рятівна роль «сильної руки» може зіграти і злий жарт. Так в історії було вже не раз. Коли владу формують представники Збройних сил, є небезпека встановлення в країні військової диктатури. Але політтехнологи перспективи встановлення в Україні диктатури військових не бачать.
«Якщо військовий, наприклад, стане президентом і за допомогою парламенту з військових буде утискати свободи, то в нього нічого не вийде, — вважає Віталій Бала. — Українці пройшли війну, боролися за свою свободу і ніхто не дозволить її відняти. Крім того, на руках буде багато зброї і це теж буде стримуючим фактором».
Політтехнолог також звертає увагу і на те, що Україна залежить від західних партнерів і їхньої допомоги. «Захочуть вони в нас мати диктатора?» — питає Бала.
«Ну, диктатором може стати будь-хто і не обов’язково колишній військовий, — погоджується з Балою Олексій Голобуцький. — У нас немає ресурсів для встановлення диктатури, бо ми залежимо від іноземної підтримки».
«А от авторитарні замашки є і в нинішнього президента, хоча він і не військовий», — резюмує Голобуцький.
Чи можливий лідер нації – військовий
Також в аспекті майбутніх виборів постає питання, чи може військовий стати лідером української нації. До цього політологи ставляться скептично.
«Лідера нації серед військових поки не видно», — каже Олексій Голобуцький.
«Сказати чи буде військовий лідером нації. Навіть не знаю. В Сполучених Штатах до президента Ейзенхауера після Другої Світової війни треба було ще дожити, а у Великій Британії його так і не з’явилося, та й у Шарля де Голля у Франції після Другої Світової були певні проблеми, не все зразу виходило. Тому спочатку давайте думати про перемогу, а потім вже про вибори і лідерів нації», — підкреслив Євген Магда.
