Українська економіка, як і країна в цілому, уже давно адаптувалася до війни, при тому, що це звичайно не означає, що все у нас чудово. Водночас після майже трьох років з початку російського вторгнення з’явилися тенденції, які не фіксувалися раніше. «Апостроф» традиційно підбив економічні підсумки року, що минає.
Економіка України в 2024 році зберегла стабільність і продовжила тренд помірного зростання, незважаючи на війну.
За різними прогнозами, ВВП країни в цьому році збільшиться на 3-4%, що дещо менше, ніж очікувалося спочатку, проте це цілком пристойне зростання, враховуючи високий рівень виснаженості ресурсів – людських, фінансових, виробничих, інфраструктурних.
Інфляція станом на 1 грудня з початку року склала 10,4%, до листопада 2023 року – 11,2%. Враховуючи тенденцію останніх місяців з прискорення інфляції, цілком імовірно, що підсумковий показник зростання цін буде на рівні 12% або близько того.
Як і передбачав «Апостроф», до кінця року курс долара подолав позначку 42 гривні, однак не забуватимемо, що ослаблення національної валюти відбувається поступово, без стрибків, і за весь 2024 рік девальвація склала приблизно 10%.
Наприкінці 2023 року найбільшим побоюванням, якщо не брати до уваги ядерні загрози недоумкуватого російського диктатора, було значне скорочення обсягів фінансової допомоги з боку союзників, насамперед США. Ці страхи, на щастя, підтвердилися лише частково.
Так, американський Конгрес лише у квітні розблокував надання Україні пакету допомоги на понад 60 мільярдів доларів. Це, зокрема, порушило ритмічність надходження фінансової допомоги, що не найкраще позначилося на платіжному балансі нашої країни.
Однією з найважливіших подій у цій сфері стало узгодження союзниками рішення про виділення нам кредиту на 50 мільярдів доларів, який гаситиметься за рахунок доходів від заморожених на Заході російських активів. У грудні в рамках цієї позики Україна вже одержала 1 мільярд доларів від США (загальна частка Сполучених Штатів у цьому пакеті допомоги складає 20 мільярдів доларів). При цьому основний обсяг допомоги виділятиметься вже у 2025 році.
Незважаючи на неритмічність надходжень фіндопомоги від союзників, золотовалютні резерви країни залишаються на пристойному рівні. У березні цього року вони навіть досягли максимуму за всю історію України на рівні 43,76 мільярда доларів. Але і на кінець року цифра цілком вражаюча — 39,9 мільярда доларів.
Доходи зростають, витрати — теж
В Україні, незважаючи на війну, зростають зарплати. Багато в чому це викликано дефіцитом кадрів через мобілізацію та масовий виїзд громадян за кордон. Однак це також свідчить про те, що економіка розвивається, і бізнесу, як і державі, потрібні робочі руки.
За даними статистики, середня зарплата в Україні у грудні становила майже 20 тисяч гривень на місяць, що на 22% більше, ніж рік тому. І це майже вдвічі більше за очікувану за підсумками року інфляцію. Крім того, нинішні українські зарплати у валютному еквіваленті є вищими, ніж до російського вторгнення, незважаючи на обвал гривні в перші місяці великої війни. Якщо у 2021 році середня зарплата була еквівалентна 514 доларам, то зараз – більш ніж 530 доларам.
Проте було б помилкою говорити про те, що населення благоденствує – багато бізнесів змушені закриватися, інші звільняють працівників або, у кращому випадку, переводять їх на неповний робочий тиждень, відправляють у неоплачувану відпустку. При цьому ціни все більше кусаються, а пенсій та допомоги не вистачає навіть на найнеобхідніше.
Влада це чудово розуміє, і намагається популістичними методами хоч трохи полегшити життя простих людей. У другій половині 2024 року було запущено одразу дві державні програми, в рамках яких громадяни мають змогу отримати невеликі суми. Це «Національний кешбек» та «Зимова єПідтримка». Обидві викликали неоднозначну оцінку як у суспільстві, так і серед фахівців. До того ж, судячи з усього, «Національний кешбек» не користується особливою популярністю у громадян.
Злі язики стверджують, що «Нацкешбек» та «тисяча Зеленського» (так у народі називають сезонну «єПідтримку»), були ініційовані для пом’якшення негативного ефекту від закону про підвищення податків.
Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% на зарплати та інші доходи фізичних осіб, що збільшує загальне податкове навантаження на доходи громадян з 19,5% до 23%.
Верховна Рада ухвалила закон 10 жовтня і спочатку передбачалося, що він почне діяти заднім числом з 1 жовтня. Однак згодом ситуацію переграли, і документ набув чинності з 1 грудня. Таким чином мільйони українців за грудень на руки отримають менше грошей, ніж раніше. У цьому контексті «солодка пігулка» у вигляді «Вовиної тисячі» (ще одна народна назва «Зимової єПідтримки») і навіть «Національного кешбеку» виглядає цілком логічною, нехай і небезперечною.
Нелегке промислове виробництво
Війна завдала тяжкого удару по українській промисловості. За найскромнішими оцінками, з початку вторгнення було зруйновано або сильно пошкоджено близько 500 великих та середніх підприємств. Найбільше постраждала металургія.
Деяке відновлення промвиробництва намітилося ще в 2023 році, і в цьому така тенденція зберігається. Щоправда, із невеликими нюансами. Істотно додала металургія (29,8% за перше півріччя) – тут відіграла свою роль дуже низька база порівняння після обвалу в перший рік великої війни. Також непогані результати показує харчова промисловість (15,9% за перше півріччя). Це зумовлено стабільними врожаями попередніх років, налагодженою логістикою, зокрема експортною.
А ось у легкій промисловості, навпаки, спостерігається певний спад. Не в останню чергу він викликаний перебоями з електропостачанням, які почастішали минулого літа, і час від часу трапляються й досі.
Дефіцит електроенергії відіграє свою негативну роль і в машинобудуванні, яке у нинішньому році стагнує. Щоправда, це не стосується оборонно-промислового комплексу, підприємства якого належать до критично важливих об’єктів, а тому від електрики не відключаються. Конкретні цифри зі зрозумілих причин ми не назвемо, але впевнено можемо сказати, що вітчизняний ОПК у 2024 році стабільно зростає.
Як відомо, на сьогодні Україна є не так промисловою, як агропромисловою країною, і сільськогосподарська галузь дуже важлива для нас у плані експорту і, відповідно, валютних надходжень.
Через посуху врожай цього року виявився гіршим за торішній. За оцінкою Української зернової асоціації, потенційний урожай 2024 року становитиме 76,1 мільйона тонн зернових та олійних культур. Для порівняння, минулого року аграрії зібрали 82,6 мільйона тонн зернових та олійних.
Як було зазначено вище, цього року харчова промисловість показує добрі результати, але це «заслуга» торішнього врожаю. Таким чином, нинішній відносний неврожай позначиться вже на показниках харчопрому в 2025 році.
Енергетика під ударом
Успішна робота агропромислового комплексу багато в чому залежить від доступності палива, насамперед дизельного.
Незабаром після російського вторгнення були налагоджені стабільні поставки пального, і оскільки ворог фактично знищив вітчизняні потужності нафтопереробки, країна виявилася на 100% залежною від закордонного ресурсу.
Попри це ціни на українських заправках все одно в середньому нижчі, ніж у Євросоюзі – через нижчі податки. Втім, у вересні в Україні відбулося епохальне підвищення акцизів, покликане поступово привести їх у відповідність до європейських норм. З 1 вересня 2024 року акциз на бензин зріс з 213,5 євро до 242,6 євро за 1000 літрів (зростання на 14%), на дизельне паливо — зі 139,5 євро до 177,6 євро за 1000 літрів (27%), на скраплений автомобільний газ — з 52 євро до 148 євро за 1000 літрів (185%).
Як бачимо, найбільше зріс акциз на автогаз, що досить швидко знайшло своє відображення у роздрібній ціні, що підскочила на 5 гривень на одному літрі.
А ось ціни на бензин та дизпаливо, незважаючи на підвищення акцизів, не зросли. Це пояснюється зниженням внутрішнього попиту на пальне, а також падінням світових котирувань нафти.
Наприкінці жовтня вартість пального, крім газу, навіть знизилася, і на сьогодні залишається стабільною. Останнім часом ціни на автогаз також прийшли в стан спокою. Цьому сприяє зниження вартості нафти, яке може прискоритись наступного року.
Автомобільне паливо – лише мала частина того, що собою являє енергетична сфера, яка на сьогодні в Україні має воєнно-політичний вимір. Пов’язано це насамперед із регулярними обстрілами з боку країни-агресорки.
Останній подібний обстріл припав на Святвечір та Різдво Христове – ворог запустив по нашій країні кілька десятків ракет різного типу та понад сотню безпілотників, значну частину яких було спрямовано на об’єкти енергетичної інфраструктури.
Тепер начебто починає вимальовуватися конфігурація «різдвяного перемир’я», яке нещодавно так активно просував угорський прем’єр Віктор Орбан, і яке нібито було погоджено з РФ. При цьому Орбан, схоже, не усвідомлював того, що «на болотах» Різдво відзначать лише 7 січня, тоді як в Україні, як, між іншим, і в Угорщині, воно припадає на 25 грудня.
Проте внаслідок останнього обстрілу, як і багатьох попередніх, блекауту не сталося, і, схоже, найпохмуріші прогнози з приводу відключення світла поки не збулися (хоча у країни-агресорки ще багато часу для нових ударів, у тому числі, в новорічну ніч).
За все добре проти всього поганого
І це, насправді, дуже важливо, оскільки в самій Росії випадки відключення електроенергії, а також опалення та водопостачання на багато годин, а то й декілька діб, стали рутиною у багатьох регіонах (про це навряд чи розповідають по «зомбоящику», зате поки що повідомляють у телеграм-каналах). А морози навіть у європейській частині РФ, не кажучи вже про Урал, Сибір та Далекий Схід, набагато сильніші, ніж у нас.
При цьому українські БПЛА тут здебільшого ні до чого, оскільки російський комунально-житловий комплекс колапсує з суто внутрішніх причин. І справа не обмежується лише сферою ЖКГ — у системній кризі знаходиться все «народне господарство» Російської Федерації.
Наприкінці третього року великої війни ми можемо (з певним ступенем подиву) констатувати, що українська економіка почувається набагато здоровішою, ніж російська. Це відбивається й у формальних показниках. Так, зростання ВВП України досить скромне, але в РФ, за винятком ВПК, економіка стагнує (на офіційні цифри немає сенсу звертати увагу через їхню відверту маніпулятивність). У нашій країні наприкінці року прискорилася інфляція, але вона не стане галопуючою, а в Росії зростання цін вже, схоже, не намагаються стримати. Те, що інфляція в РФ значно вища, видно і по ключовій ставці регулятора – 13,5% у нас проти 21% у них.
Якщо в Україні є певний дефіцит працівників, то в Росії — справжнісінький «кадровий голод», який вони намагаються видати за «зниження рівня безробіття». Засуха торкнулася не лише нашої країни, а й країни-агресорки, і, якщо у нас спостерігається скорочення обсягу врожаю порівняно з минулим роком, то у них уже утворився дефіцит продуктів харчування, і вводяться, хай поки не повсюдно, продуктові картки. Про проблеми ЖКГ, які у січні-лютому тільки наростатимуть, ми вже сказали вище.
Резюмуючи, зазначимо, що принаймні економічно Україна вже перемогла. Так, багато в чому економіка нашої країни спирається на допомогу союзників, а проти Росії введені безпрецедентні санкції (у неї теж є союзники, але вони звичайно не не дотягують до наших). Але хіба не в цьому сенс санкцій? Хіба він не в тому, що «хороші хлопці» об’єднуються проти «поганих хлопців», щоб зробити так, щоб не тільки в казках, таких як «Володар кілець», а й у реальному житті добро перемагало зло?
