Не встиг обраний 47-й президент США Дональд Трамп прийняти присягу на інавгурації, як вже відзначився низкою експансивних заяв. Канаді й Мексиці запропонував стати штатами США, нагадав про давнє бажання купити Гренландію, а також заявив про прагнення повернути під американський контроль Панамський канал. Чи варто непокоїтись Україні, що новий господар Білого дому у врегулювання українсько-російської вдаватиметься до територіальних торгів?
Нещодавно обраний американський президент Дональд Трамп в одному з інтерв’ю запропонував Мексиці та Канаді увійти до складу США як додаткові штати. Він заявив, що США субсидують Мексику майже на $300 мільярдів на рік та Канаду приблизно на $100 мільярдів на рік. “Ми не повинні субсидувати – чому ми субсидуємо ці країни? Якщо ми збираємося їх субсидувати, нехай вони стануть частиною США”, — сказав Трамп. Зараз між трьома країнами діє безмитна угода, яка була підписана Трампом у 2018-му, під час його першого терміну перебування на посаді. Нині ж новообраний президент пригрозив запровадити 25% мито на імпорт із цих країн, посилаючись на торговельний дефіцит США.
Трамп ще раз повторив свою одіозну ідею, коментуючи відставку премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо. Трамп написав у своїй соцмережі TruthSocial, що “багато людей в Канаді хочуть бути 51-м штатом«, що у такому разі «не було б жодних тарифів, податки знизилися б, і вони були б ПОВНІСТЮ ЗАХИЩЕНІ від загрози російських і китайських кораблів, які постійно їх оточують. Якою чудовою країною ми були б разом!!!«.
На цьому перелік територій в експансійному списку 47-го президента США не обмежуються. У ньому також є найбільший острів Гренландія, автономна частина Данії. Анонсуючи свої плани призначити нового посла в Данії, Трамп згадав свою давню мрію взяти Гренландію під контроль США. «Для цілей національної безпеки і свободи у всьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю«, – заявив Трамп.
Як відомо, ще у 2019-му адміністрація Трампа готова була запропонувати Данії $600 млн на рік за передачу острова в безстрокове володіння. Також обговорювалася можливість одноразової виплати за продаж острова.
Згадав Трамп і про “дурне” рішення адміністрації 39-го президента США Джиммі Картера про передачу Панамського каналу Панамі. Він написав у соцмережі про бажання повернути його під контроль США в разі відмови зменшити плату за проходження ним для американських суден.
Трамп хоче, щоб для американських компаній сума була менша. “У Гренландії можуть бути й газ, і нафта. Це може бути клондайк, — коментує “Апострофу” експерт з питань міжнародної економіки Олександр Шнирков. — Крім того, безпековий аспект — контроль над полюсом, морями, є американські бази там”.
«Що стосується Мексики й Канади — він теж хоче захиститися від конкурентів, аби національний американський виробник отримав більший прибуток. Американський виробник не є достатньо конкурентним, порівняно з канадськими, а особливо з мексиканськими«, — вважає Шнирков.
Проте погрози розірвати безмитну угоду — не більше, ніж просто слова, і Трамп на це не піде, адже підвищення мит обернеться зростанням цін для американського споживача, каже фахівець. “Він ще не вийшов із того періоду, коли він був у режимі виборів, хоче продовжувати подобатись електорату. Його заяви не завжди закінчуються конкретними діями. Вони покликані подобатися простому американцю, який за нього проголосував”, — зауважив “Апострофу” політолог Олег Лісний.
Водночас Гренландія може відчути певні наслідки, які лягають у трампівський лозунг “Make America Great Again”. “Воювати США з Данією не будуть. Але те, що уряд автономної Гренландії вже заявляє про шлях до незалежності, це може призвести до збільшення американських інвестицій в регіон, повзучої американізації острову. Це буде здобутком Трампа”, — коментує “Апострофу” політолог Віталій Кулик.
Трамп — такий самий імперіаліст, як Путін?
Потяг до експансії, що прочитується у заявах Трампа щодо Канади, Мексики та Гренландії, резонує з імперськими амбіціями російського диктатора. Це не може не викликати занепокоєння з точки зору шляхів урегулювання українсько-російської війни, до чого обіцяв прикласти руку 47-й президент США.
“Очевидно, що зараз апелювати до міжнародного права, до антиколоніального дискурсу буде важко, — міркує Кулик. — Бо антиколоніальний дискурс у США, швидше за все, в кризі. Демократи програли не лише голоси, а й ідеологічно. Лівий антиколоніальний дискурс дискредитований. На зміну прийшла лайт-версія нового імперіалізму, де є місце і путінській версії також. Це небезпечно для України, треба розуміти”.
У вищезгаданих заявах проглядається Трамп-бізнесмен. Не виключено, що в цій іпостасі він і буде виконувати посередницьку функцію. “Він намагатиметься вчинити як бізнесмен. Як у бізнесмена, у нього є ілюзія, що він може посадити за стіл перемовин двох учасників конфлікту, запропонувати кожному з них якісь поступки, і вони десь посередині зустрінуться й укладуть угоду”, — зазначив Лісний.
Проте на нього чекає розчарування. “Точку, щоб усіх посадити за стіл перемовин, не бачу. Тому важко сказати, чим він буде торгуватися. Чи піде Путін на мікрокроки, якщо вимагає максимум?” — ставить риторичне питання співрозмовник видання.
Хай там як, Україна має входити в переговорний процес сильною, інакше не виключено, що Трамп “порішає” українсько-російський конфлікт за рахунок наших територій.
