США запровадили мита на товари практично з усіх країн світу, у тому числі з України. Для нашої країни, як і для багатьох інших, тариф складе доволі щадні 10%, а ось для Китаю ставка встановлена на рівні 34%, а для В’єтнаму – взагалі 46%. «Апостроф» з’ясовував, як американські мита позначаться на різних країнах світу, зокрема самих США, а також на всій світовій економіці.
Президент США Дональд Трамп, як і обіцяв, запровадив загороджувальні тарифи на імпорт із інших країн світу. Відповідний указ він підписав 2 квітня.
«Для всіх американців це День визволення. Довгоочікуваний момент настав — 2 квітня 2025 року назавжди увійде в історію як день відродження американської промисловості, день, коли Америка повернула свою долю у власні руки, і день, коли ми знову почали робити Америку заможною», — сказав господар Білого дому.
Про намір ввести мита на товари, що поставляються до США з інших країн, Дональд Трамп заявляв ще під час виборчої кампанії 2024 року, і незабаром після вступу на посаду він розпочав втілення цього наміру в життя.
Першими під «тарифний» удар потрапили сусіди та головні торгові партнери США – Канада та Мексика. Імпорт з цих країн Трамп обклав 25%-м митом (з невеликими винятками), проте в результаті переговорів його введення вдалося відстрочити до 2 квітня, коли було оголошено про тарифи щодо всіх інших країн світу.
До цього американський президент оголосив про введення мита у розмірі 25% на всі автомобілі, що ввозяться в США з-за кордону.
З пінгвінами, але без Росії
Американські мита диференційовані в залежності від країни походження імпорту. Трамп і його команда називають запроваджені тарифи «заходами у відповідь», відповідно, чим вищі загороджувальні торговельні бар’єри щодо американських товарів у тій чи іншій країні, тим вища ставка мита на товари з цієї країни при їх ввезенні на територію США.
При цьому Сполучені Штати певною мірою виглядають прям таки гуманістами. Наприклад, за оцінками радників Трампа, Лесото обмежує американський імпорт за ставкою 99%, але у відповідь отримує мито у розмірі лише 50% — ну, чим не гуманізм. Щоправда, мабуть, знайдеться не так багато людей, які знають таку країну Лесото і тим більше знайдуть її на мапі. А шукати потрібно в Південній Африці, оскільки Лесото, чиє населення ледве перевищує 2 мільйони людей, повністю оточена ПАР. Бог знає, що Лесото постачає до США, але, у будь-якому випадку, справедливість нарешті перемогла, і Лесото більше не грабуватиме великий і великодушний американський народ.
Гаразд би тільки Лесото – адміністрація Дональда Трампа ввела «дзеркальне» 10%-е мито на імпорт з островів Герд і Макдональд, які знаходяться в Антарктиді і належать Австралії. Пікантність ситуації полягає в тому, що ці острови безлюдні, і живуть там лише пінгвіни. Що ці пінгвіни постачають у США і, головне, які торгові бар’єри встановлюють на постачання зі Сполучених Штатів (якщо такі є), напевно, відомо лише радникам американського президента, які готували всі ці «заходи у відповідь». Як сказав один із співрозмовників «Апострофа», якщо радники Трампа з економіки під стать його радникам з безпеки, то дивуватися особливо нема чому.
Однак далеко не всі тарифи, які американська адміністрація оприлюднила наступного дня після Дня дурня, такі ж самі гротескні та безглузді.
Очікувано високими виявилися мита щодо Китаю – вони склали 34% (з урахуванням раніше запроваджених це буде вже 54%). Високі ставки тарифів запроваджено на імпорт з В’єтнаму (46%), зі Шрі-Ланки (44%) з Бангладеш (37%), Таїланду (36%), ПАР (30%).
Імпорт із країн Європейського Союзу обкладатиметься митом за ставкою 20%. А от Швейцарії пощастило менше – проти неї введено мито на рівні 31%.
Втім, найпоширенішою є ставка 10%. Вона застосовуватиметься і щодо України.
При цьому, незважаючи на те, що загороджувальні тарифи введені на імпорт з «усіх» країн світу, є країни, на які вони не поширюються. Це Куба, Північна Корея, Білорусь та, зрозуміло, Росія.
У Білому домі пояснили це тим, що щодо зазначених країн діють санкції, які «перешкоджають будь-якій значній торгівлі». Складно однозначно сказати, наскільки значною є торгівля на 3,5 мільярда доларів, а саме стільки склав товарообіг між США та Росією у 2024 році, але це точно більше, ніж обсяг торгівлі з антарктичними пінгвінами.
Помста — це страва, яка подається холодною
Звичайно, США вважають свої імпортні мита «справедливими», а тому закликають країни, проти яких вони введені, не відповідати «дзеркальними» заходами.
Щоправда, робить це нинішня американська адміністрація у властивій їй поблажливо-хамській манері.
«Я б не намагався мститися, — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент. — Поки ви не почнете мститися, це буде найвища цифра (ставки мита)».
Більшість країн поки що не збирається «мститися» і сподівається вирішити проблему шляхом проведення переговорів. Але чи готові до таких переговорів Сполучені Штати? Скотт Бессент з цього приводу не дав зрозумілої відповіді, обмежившись лише туманною фразою: «Подивимося, як піде» .
Проте, хто точно не буде сидіти і просто дивитися, так це Китай. Він уже зажадав скасувати введені напередодні мита.
«Китай рішуче виступає проти цього і вживатиме контрзаходів для захисту своїх прав та інтересів», — йдеться у повідомленні Міністерства торгівлі КНР.
Між словом і ділом перерва виявилася невеликою, і вже 4 квітня Пекін оголосив про введення 34%-го мита на американські товари. Тариф набуде чинності 10 квітня.
Контрзаходами Вашингтону загрожують і з Оттави.
«Наш уряд боротиметься з цими тарифами, застосовуючи контрзаходи, щоб захистити канадських робітників і промисловість», — заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні, який обійняв посаду лише декілька тижнів тому — 14 березня (перший удар у «торговельній війні» прийняв на себе його попередник Джастін Трюдо).
Незабаром після цієї заяви стало відомо про перший канадський контрзахід — країна ввела 25% мито на американські автомобілі.
Європейський Союз налаштований не так войовничо, але в Брюсселі також не виключають введення мит у відповідь на американські товари. За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, ЄС завершує розробку першого пакету контрзаходів у відповідь на мита на європейську сталь і готується до додаткових дій, якщо не допоможе дипломатія.
«Ми завжди відстоюватимемо Європу, — заявила фон дер Ляєн . — Але є й альтернативний шлях. Ще не пізно вирішити проблеми шляхом переговорів».
А ось міністр економіки Німеччини Роберт Габек виявився не настільки дипломатичним, говорячи про американські тарифи і можливі контрзаходи з боку Європи (можливо, це пов’язано з тим, що Німеччина ризикує втратити від мит більше, ніж інші країни, або ж Габек не вірить, що потрапить в новий німецький уряд, який буде сформований за підсумками дострокових виборів, що відбулися у лютому, у зв’язку з чим вирішив говорити без натяків).
«Я вважаю, що Дональд Трамп піддасться тиску і скоригує свої заяви, але для цього йому потрібно буде відчути цей тиск. Тепер цей тиск має виходити від Німеччини, від Європи в союзі з іншими країнами, і тоді ми побачимо, хто виявиться сильнішим у цій боротьбі», — сказав німецький міністр.
Європа – на вихід, Китаю – приготуватися
Оголошення Дональдом Трампом тарифів на імпорт у США обвалило фондові ринки по всьому світу і насамперед у самих Сполучених Штатах. Буквально за день вартість американських акцій знизилася на 2,5 трильйона доларів.
Серед лідерів за обсягами втрат – компанія Nike, що спеціалізується на спортивному одязі та взутті. Що не дивно, оскільки майже всі її виробничі потужності знаходяться за межами США.
Але від запроваджених тарифів постраждає не лише Nike, а й країни, в яких шиється одяг та взуття під цим брендом.
«50% усієї продукції Nike виробляються у В’єтнамі (який отримав мито 46%), — сказав «Апострофу» фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. — Є ще Бангладеш (37% мита, на сьогодні це одна із світових «швейних фабрик»). 90% усієї ванілі виробляються на Мадагаскарі (розмір мита 47%)».
Очевидно, що ці країни, як і багато інших, які «ощасливили» високими митами, можуть постраждати в економічному плані.
При цьому, якщо говорити про вплив на світову економіку, то ані В’єтнам, ані Бангладеш, ані тим більше Мадагаскар не можна порівнювати з Європейським Союзом. А він, між іншим, також сильно залежить від американського ринку, і митні ставки на рівні 20% істотно ускладнять європейцям життя.
«Багато економік Євросоюзу вже на межі рецесії, а тому це (введення мит США) може погіршити ситуацію та спровокувати падіння ВВП», — сказав у коментарі виданню директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Трохи кращою виглядає ситуація для Китаю.
«У них напівпланова економіка, і вони можуть включити якісь стимули, можуть оперативніше переорієнтуватися, — пояснює Паращий. — Але те, що ми зараз бачимо, це тільки перший крок, і ми не знаємо, що буде далі».
Піднебесній навряд чи загрожує повноцінна рецесія, але темпи зростання її економіки можуть суттєво сповільнитись.
«А для них і уповільнення рівносильне рецесії», — каже Андрій Шевчишин.
Суперечлива Америка
Щодо США, то тут все дуже неоднозначно.
Очевидно, що зростуть ціни на багато імпортних товарів через введені на них мита. Оскільки досі більшість смартфонів iPhone виробляється в Китаї, аналітики очікують, що вони подорожчають на 30-40%.
Швидко створити виробничі потужності на території США компанії Apple не вдасться, а тому підвищення цін практично неминуче. Якщо тільки, звичайно, уряд США не зробить виняток для Apple, як це було під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Крім того, Apple може зменшити відпускні ціни на iPhone, щоб кінцева вартість цього товару зросла не так сильно.
На зниження цін з тієї ж причини будуть змушені піти багато компаній. При цьому деякі країни можуть «допомогти» у цьому своїм виробникам, девальвуючи місцеві валюти, що зробить їхню продукцію дешевшою, а отже більш конкурентоспроможною.
«Відповідно, ефект від мит (на американських споживачів) певною мірою згладжуватиметься», — говорить Олександр Паращій.
Але навіть не таке значне подорожчання імпорту покращить конкурентоспроможність американських товарів, що сприятиме створенню нових робочих місць у США.
Крім того, американські компанії активніше повертатимуть на батьківщину виробництва з інших країн, що також позитивно відіб’ється на рівні зайнятості у Сполучених Штатах.
Ну і, нарешті, мита, що стягуються з іноземних товарів, поповнюватимуть американський бюджет, що, як мінімум, дозволить скоротити його дефіцит.
Це, так би мовити, з області позитиву. Бо є також і негатив.
Як раніше писав «Апостроф», ризик рецесії у США досить високий.
«До Штатів ця хвиля теж докотиться — через прискорення інфляції, відхід капіталу з американського ринку, — каже Андрій Шевчишин. — Плюс погіршиться проблема американського боргу — раніше багато країн вкладалися в американські облігації, а хто тепер фінансуватиме борг?»
Враховуючи, що серйозні економічні труднощі можуть виникнути у трьох найбільших світових гравців – Китаю, США та Євросоюзу, не кажучи вже про дрібніші країни, світові загрожує економічний спад і, зрештою, криза.
Плюси та мінуси для України
А тепер час, нарешті, запитати: як американські мита позначаться на Україні?
Нагадаємо, наша країна потрапила до групи привілейованих країн, на чий імпорт запроваджено мито на рівні «всього» 10%. Це вдвічі менше, ніж для ЄС, але все одно зовсім недоречно.
За словами першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, наша країна отримала «пільговий» тариф, оскільки ми імпортуємо зі США значно більше, ніж туди постачаємо.
«Наш експорт туди навіть не дотягує до мільярда (доларів) і 2% від усього, що ми кудись експортуємо», — написав нардеп у своєму телеграм-каналі.
Україна постачає до США металургійну продукцію, на яку з березня запроваджено тариф 25%, нагадав Железняк. Також діють мита щодо наших труб та аграрної продукції.
Більше того, наша країна може навіть виграти від торговельних воєн, затіяних Трампом.
«ЄС, Китай, Індія та інші на продукцію зі США у відповідь теж запровадять тарифи. І тут для нас відкривається вікно можливостей зайти на їх ринок», — пояснив Ярослав Железняк.
Також не виключено, що інші країни використовуватимуть Україну як майданчик для відправки товарів до США — приблизно таку ж роль якийсь час відігравала Білорусь для реекспорту підсанкційної західної продукції до Росії, а «білоруські креветки» стали мемом з огляду на те, що Білорусь не має виходу до моря.
«Але в цьому випадку нас (США) візьмуть на олівець, і, зрештою, ми потрапимо під санкції», — попереджає Андрій Шевчишин.
Також мита Трампа можуть вдарити по Україні не безпосередньо, а опосередковано – у разі спаду світової економіки.
«Глобальна криза упустить сировинні ціни. Яке зерно купуватиме Африка, якщо у них грошей немає? Яку руду купуватиме Китай, якщо буде уповільнення?», – каже Шевчишин.
Але, як кажуть, немає лиха без добра: світова економічна криза вдарить і по Росії, яка експортує в основному сировинні товари – нафту, газ, вугілля ліс, зерно, ціни на які обов’язково впадуть.
Нафтові котирування вже взяли курс на зниження, а це означає, що у країни-агресорки вже незабаром істотно впадуть доходи, які необхідні їй для продовження війни.
