Наші предки вірили, що кожен хрестик на вишитій сорочці і навіть кольори ниток мають певне магічне значення. Вважалося, що у вишиванці зашифровані коди сили, обереги і своєрідна містика. Звичайно, ми розуміємо, що до подібних прикмет і традицій потрібно ставитися зі здоровим скептицизмом. Але так само розуміємо, якщо вони пронесені крізь роки з покоління в покоління, то краще про них знати і мати на увазі, якщо ви самі вирішите спробувати себе в цьому ремеслі.
Про те, чому дерево життя є порталом між минулим і майбутнім, а також про те, що робити з вишивкою, яка ніяк не хоче «народжуватися», читайте у матеріалі Коротко про.
Сильні знаки
Як тільки видавалася вільна від важкої праці хвилинка, наші прабабусі сідали за вишивання. У стібки і хрестики на полотні «зашивали» свої тривоги, переживання, молитви, сподівання на світле майбутнє. Тому на вишиванці найбільш уважні могли «прочитати» навіть думки, з якими її вишивала майстриня.
В наш час ситуація змінилася. Вишивану сорочку, яскраву, ошатну, зараз легко придбати і на ринку, і в спеціалізованому магазині. Більшість такого товару буде так званим масмаркетом, тобто з машинною вишивкою. Тому не варто шукати там якісь коди чи оригінальні символи.
Інша справа — узори на сорочках, вишитих руками майстрів або майстринь. Такі орнаменти дійсно мають певне значення. Звісно, скептики заперечуватимуть, мовляв, вишита сорочка – це лише одяг. Але є інша думка.
— Багато років тому для своєї старшої доньки я готувала сорочину, і сама не знаю чому, але помилково вишила перекручену сваргу, — розповідає Коротко про вишивальниця з Франківщини Антоніна Вальчун. — Тобто зубчики сварки були вишиті в протилежну сторону. Як тільки-но дитина одягала цю сорочку, щось траплялося: то захворіє, то серйозно пораниться, то ще якась біда. Може, я б і уваги не звернула, але на перекручений орнамент вказала моя односельчанка, теж вишивальниця. Вона тицьнула пальцем на перекручену сваргу і сказала, що це до біди. Порадила спалити цю вишиванку. Ми так і зробили. З тих пір я більше ніколи не вишиваю цей знак. Розумію, що символи не винні. Але все ж не кожному дозволено з ними працювати.
Сваргу майстриня заміняє різноманітними варіаціями хреста. Каже, це сильний знак. «Працюватиме» наче щит, якщо вишити його червоними нитками .
— На вишиваній сорочці кожен елемент узору має своє значення, — впевнена майстриня. – Пам’ятаю, як замовниця попросила вишити на її сорочці пташку. Але не пару, а одну. Тоді сказала, що мріє про волю. Я не запитувала деталей, вишила орнамент, який та хотіла. За деякий час ця ж замовниця зателефонувала до мене з подякою. Розповіла, що за кілька місяців після того, як забрала омріяну сорочку, розлучилася з чоловіком і стала вільною, як птах на її ж вишиванці.
А жінкам, які мріють про материнство, радить вишивати червоні грона калини.
— Навіть на клаптику тканини, не обов’язково на сорочці, — каже Антоніна. – Повірте, це дуже сильний символ. Як і дерево життя. Я взагалі вважаю, що цей символ – портал між світами. Коріння його – це минуле, гілки, що тягнуться догори – наше майбутнє, наші діти. Тому раджу бути обережним з цим орнаментом, адже хтозна з якими думками його вишивали.
Горобець поміж стібків
Єдиний в Україні десантник-вишивальник, народний майстер зі Львова Роман Дідера теж знається в орнаментах. Але полюбляє «зашити» в узор щось своє.
Єдиний в Україні десантник-вишивальник, народний майстер зі Львова Роман Дідера. Фото: ФБ Роман Дідера
— Я завжди стараюся сховати в сорочці або тризуб, або маленького горобчика, — розповідає Коротко про народний майстер України, вишивальник Роман Дідера. — Чому горобчик? Тому що це моє «домашнє» прізвисько (сміється. – Авт.). Ви ніколи не побачите мій символ на сорочці, доки я не вкажу на нього.
Про Романа Дідеру в Коротко про вже розповідали — у 2015 році чоловік служив у відомій 95-й Окремій аеромобільній бригаді, у тій самій, більшість бійців якої до останнього охороняли Донецький аеропорт.
Повернувшись, довго хворів, пережив страшні діагнози. Зараз Роман Дідера має два тазові протези. Тому його не мобілізували в 2022 році.
Приблизно тоді ж Роман взявся за голку з ниткою. В доробку чоловіка вже 22 вишиті його руками сорочки. Майстер хвалиться, що знає більше 30 технік вишивання. І впевнений, що характер людини можна «прочитати», лише поглянувши на вишивку сорочки.
— Взяти мої ж власні сорочки: ні одна з них не схожа на іншу, — підкреслює Роман. – І таким є я – абсолютно різний. І на музичних інструментах граю, і вишиваю, і автослюсар, і кулеметник, і художник-дизайнер… Різний!
— А чи траплялося у вас таке, що вишиванка ніяк не хотіла «народжуватися»? – запитуємо.
— Бувало таке, і навіть нещодавно, — пригадує Роман. – Вишив для себе красиву сорочку, рукава якої були повністю зашиті 64 тисячами стібків. Вирішив справити таку ж дружині. Але робота мені ну ніяк не йшла. Я і так, і сяк – не можу вишивати, не йде. Вирішив відкласти вишивання. Але склавши руки не сидів, взявся збирати іншу сорочку з цупкої, важкої тканини. Опісля дуже боліли пальці, відповідно — знову не вишивав. А коли вже зміг взятися за голку з ниткою, робота пішла як по маслу.
З вишитими калиною, птахами чи різноманітними хрестиками майстри все ж радять при купівлі ретельно приміряти вишиванку. І дослухатися до власної інтуїції. Адже буває таке, що красива і барвиста сорочка лягає на плечі, наче бетонна брила. І навпаки — простенька вишиванка оповиває спокоєм і затишком.
Горобчик від Романа Дідери, вишитий на сорочці поміж стібків. Фото: ФБ Роман Дідера
