З початку 2025 року, за даними Держстату, загальний рівень цін в Україні зріс на 5,6%, а за останні чотири роки накопичене зростання становило 57,2%. Однак за цим усередненим показником ховаються значні коливання в окремих секторах економіки, доходах і витратах українців.
Про це пише «Економічна правда», передають Dengi.ua.
Зазначається, що незбалансовані зміни цін особливо гостро відчуваються споживачами, оскільки офіційні інфляційні показники не завжди відображають реальну ситуацію. Причина — у структурі розрахунку індексу споживчих цін.
Інфляція і ціни
Повідомляється, що однією з найпомітніших змін у перші місяці повномасштабної війни стало різке підвищення вартості транспортних послуг — не пасажирських, а саме вантажоперевезень. Зокрема, 2022 року «Укрзалізниця» збільшила тарифи на перевезення вантажів на 70%. Обговорюється можливість нового підвищення у 2025 році — ще на 37%. Ці кроки почали впливати на загальну динаміку цін у наступні роки.
Також суттєвий вплив на ринок продовольства справила тимчасова окупація південних регіонів України, особливо Херсонської області. Втрата доступу до значних обсягів врожаю овочів і фруктів призвела до їхнього дефіциту, що особливо сильно позначилося на зростанні цін 2023 року. Цей тренд посилився на початку 2025-го. Продукти харчування стали основним драйвером інфляції — зі зростанням цін на 74% за чотири роки.
Водночас, як пише видання, у цій категорії спостерігаються суттєві відмінності. Наприклад, вартість овочів і фруктів збільшилася у 2,5-2,8 раза, тоді як ціна на цукор зросла лише на 25% порівняно з груднем 2021 року.
Згідно з методологією Держстату, продукти харчування та напої займають 39,9% споживчого кошика. Водночас, за фактичними даними, 2021 року витрати на харчування в середньому становили 47-49% від загального бюджету українських домогосподарств.
Особливо яскраво різниця проявляється серед малозабезпечених сімей. За даними вибіркового обстеження умов життя від Держстату, 2022 року домогосподарства з найменшими доходами (нижній дециль) витрачали на їжу від 53% до 57% усіх своїх витрат, тоді як найзабезпеченіші (верхній дециль) — 34-38%.
Загалом розподіл споживчих витрат в Україні мав такий вигляд: близько половини витрачалося на харчові продукти, приблизно третина — на непродовольчі товари та послуги (включно з одягом, транспортом, зв’язком та іншим), інша частина — на житло, комунальні послуги та обов’язкові платежі. Витрати на освіту, відпочинок і розваги були мінімальними.
«Таким чином, реальна інфляція значно вища для більшої частини населення. Щоб порахувати адаптований індекс цін для домогосподарств зі «своїм» споживчим кошиком, треба застосувати ваги витрат, відмінні від офіційних. За таких розрахунків реальна інфляція, наприклад, для біднішої частини населення за чотири роки може сягати 70%», — підкреслює видання.
Динаміка доходів українців
Також зазначається, що додаткове навантаження створює і нерівномірна динаміка доходів. За даними моніторингу умов життя від Світового банку, після 2022 року доходи найменш забезпечених 20% населення (Q1) знизилися — з приблизно 5 тис. грн (у перерахунку на ціни 2024 року) до 3 тис. грн у 2023-му, та залишалися на цьому рівні у 2024 році.
Водночас найбільш забезпечені 20% (Q5) за той самий період збільшили свої доходи з 18 тис. грн до 28-30 тис. грн на місяць, тобто майже в півтора раза. Середні групи населення(Q2-Q4) також зіткнулися зі зниженням доходів 2023 року на 20-30%, і лише частково відновилися 2024 року, не досягнувши рівня, зафіксованого до початку війни.
«Велика війна не просто підвищила загальний рівень бідності, а й різко посилила нерівність: доходи бідних домогосподарств скорочуються, тоді як багаті стають ще багатшими», — резюмує ЕП.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що, за даними Держстату, ціни на харчові продукти та безалкогольні напої в травні 2025 року зросли на 22,1% порівняно з травнем 2024 року, а найбільше подорожчали за рік яйця — на 86%.
Водночас, як писали Dengi.ua, згідно з поданими деклараціями про доходи, в Україні зросла кількість мільйонерів, яких офіційно стало понад 17 тисяч.
