У соціальних мережах дедалі частіше можна побачити, як люди демонструють своє багатство з особливою помпою. Для покоління Z (люди, народжені приблизно з середини 1990-х років до початку 2010-х років — ред.) гроші дедалі більше стають символом успіху та найвищою метою. Користувачі показують розкішні палаци, відпочинок у люксових готелях і брендовий одяг, створюючи ілюзію фінансової реальності, далекої від повсякденного життя більшості. Така демонстрація часто породжує феномен, який психологи називають фінансовою дисморфією.
Про це пише Le Monde, передають Dengi.ua.
Зазначається, що в TikTok та Instagram не рідкість відео, де молодий чоловік обсипає себе пачками купюр під популярну музику, а дівчина захоплено демонструє свої заощадження: «13 090 євро, тільки погляньте!» — вигукує вона, розмахуючи віялами з банкнот по 50 і 100 євро.
При цьому, як пише видання, обговорення грошей стає звичним і відкритим. Наприклад, Невада, дівчина в окулярах у черепаховій оправі, розповідає, як провести день без жодної витрати, тоді як Кріш пояснює, яку суму потрібно мати залежно від віку. Серед порад щодо жорсткої економії та закликів «витрачати все тут і зараз» люди втрачають орієнтири. Скільки потрібно, щоб купити житло чи хоча б кросівки? Яка зарплата дозволить не нервувати перед поїздкою в аеропорт? Користувачі сперечаються в доларах і євро, але що більше розмов, то менше розуміння.
Скільки грошей потрібно для щастя?
Повідомляється, що, за даними опитування Empower на початку 2024 року, представники покоління Z у США вважають, що фінансовий успіх означає дохід у 587 797 доларів на рік, що еквівалентно приблизно 42 000 євро на місяць. У Франції ж, як показало дослідження Goliaths, 24% громадян впевнені, що для «життя мрії» їм потрібно щонайменше 10 мільйонів євро.
Тим часом, за розрахунками Обсерваторії нерівностей, якщо людина отримує 4 416 євро на місяць після сплати податків, вона входить до 5% найбагатших французів. Однак більшість цих людей не сприймають себе як багатих. Згідно з дослідженням, проведеним Drees 2024 року, дві третини з 20% найзабезпеченіших французів вважають себе середнім класом. Чому ж так спотворюється сприйняття фінансової реальності?
Новий діагноз епохи соцмереж
На MoneyTok — розділі TikTok, присвяченому інвестиціям і бюджетуванню — все частіше говорять про фінансову дисморфію. За аналогією з дисморфофобією, за якої людина неадекватно оцінює своє тіло, фінансова дисморфія виражається в нездатності тверезо поглянути на власне матеріальне становище. Термін з’явився у США 2024 року завдяки застосунку Credit Karma і швидко поширився соцмережами. Хоча офіційно він не визнаний діагнозом у класифікації DSM, його активно використовують психотерапевти, фінансові консультанти та блогери, щоб описувати ірраціональні страхи та внутрішні протиріччя, пов’язані з грошима.
Спотворене сприйняття може призводити до абсолютно різних наслідків: від нестримних витрат і життя в борг заради статусу до постійної тривоги за кожну копійку.
«Маніпуляція свідомістю»
Блогер Челсі Феган з YouTube-каналу The Financial Diet у своєму відео «Чому всі завжди у відпустці?» аналізує феномен соцмереж, коли здається, що в усіх навколо життя краще.
«Ніколи раніше ми не були настільки занурені в життя інших. Раніше ми знали тільки про те, як живуть сусіди або друзі з нашого кола. Сьогодні ми стежимо в реальному часі за «нормальним життям» інфлюенсерів, які фінансуються багатими батьками, рекламними контрактами або підтримкою партнерів, але рідко говорять про це відкрито. Це і є психологічна маніпуляція», — підкреслює вона.
У звіті Credit Karma йдеться, що культ грошей підживлює розвиток фінансової дисморфії. Блогери, фінансові коучі та криптоентузіасти весь час підштовхують інвестувати, щоб не «пропустити життя», створюючи атмосферу нав’язливої гонитви за багатством.
Соціологиня Елен Дюкюран з Університету Гюстава Ейфеля вважає, що до поняття фінансової дисморфії варто ставитися критично. На її думку, це радше «псевдоконцепт», який відображає тенденцію пояснювати соціальні явища індивідуальними психологічними причинами, відриваючи їх від реальних структурних проблем.
Як зазначає аналітична платформа Visibrain, фінансовий контент у соцмережах дедалі частіше супроводжують хештеги на кшталт #Тревога, #ПсихічнеЗдоров’я або #Мислення.
«Подібна психологізація відволікає від обговорення справжніх причин нерівності: хто володіє власністю, як розподіляються доходи чоловіків і жінок, як бідність у дитинстві впливає на все життя і хто отримує додаткову вартість», — пояснює Дюкюран.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, Світовий банк розрахував міжнародну межу бідності, яка в червні 2025 року становила $3 на людину на день.
Крім того, Dengi.ua писали про те, що Сінгапур знову посів перше місце у рейтингу найдорожчих міст світу для заможних людей у 2025 році.
