Редакція Dengi.ua разом із нашим постійним експертом, юристом юридичної компанії Legal LLC Єгором Носачим розбирається в юридичних тонкощах повернення грошей і механізмах захисту від карткового шахрайства.
Статистика від НБУ
В умовах воєнного стану шахрайство з банківськими картками стало серйозною проблемою для українців. За даними Нацбанку, 2024 року зафіксовано 270 тис. таких злочинів, загальна сума збитків склала 1,1 млрд грн. Більшість шахрайських випадків торік сталася в інтернеті (83% від загальної кількості) і лише 17% — через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування). При цьому середня сума однієї незаконної операції в інтернеті торік зросла, порівняно з 2023-м, на 51% і становила 4761 грн.
За інформацією Нацбанку, шахраї активно використовують інструмент соціальної інженерії — це коли клієнти самостійно розголошують особисті дані, реквізити платіжних карток, підтверджувальні коди та паролі для проведення платіжних операцій. Минулого року на такі випадки припало 84% від загальної суми всіх збитків від карткових злочинів.
Для протидії шахраям НБУ постійно інформує громадян про правила безпечного використання платіжних карток та інтернет-банкінгу, зокрема за допомогою всеукраїнської інформаційної кампанії #ШахрайГудбай. Крім того, правоохоронні органи і банки регулярно розміщують інформацію про нові шахрайські схеми і про те, як їм протидіяти.
Чи можна повернути вкрадені кошти
За словами юриста, повернення коштів, вкрадених з банківської картки, можливе, але залежить від таких чинників:
- швидкість реагування: негайне повідомлення банку про шахрайство значно підвищує шанси на відшкодування. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів» (п. 14.17. ст. 14) зобов’язує банки оперативно реагувати на такі звернення;
- тип шахрайства: фішинг, скімінг (зчитування даних через спеціальні пристрої), крадіжка даних через незахищені сайти або шахрайські дзвінки мають різні механізми розслідування;
- дії клієнта: якщо ви самі розголосили конфіденційні дані (наприклад, PIN-код або CVV), банк може відмовити у відшкодуванні, посилаючись на порушення умов договору;
- політика банку: такі банки, як ПриватБанк або Ощадбанк, мають власні процедури, але підкоряються правилам міжнародних платіжних систем (Visa, Mastercard), які дають змогу оскаржити транзакції протягом 13 місяців.
За словами Носачого, на підставі ч.12 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» банк несе відповідальність за здійснення платіжних операцій без згоди клієнта. У разі якщо таке списання відбулося, банки повинні на першу вимогу і за свій рахунок повернути клієнту суму платіжної операції, проведеної без його згоди. Однак, підкреслює юрист, успіх залежить від активності та співпраці клієнта з банком і правоохоронними органами.
Як шахраї крадуть гроші
Розуміння методів і схем шахрайства допомагає не тільки повернути кошти, а й запобігти майбутнім втратам. Найпоширенішими, на думку Носачого, є такі схеми шахраїв:
1. Імітація банківських працівників: Шахраї телефонують або надсилають SMS, видаючи себе за співробітників банку, просять надати повні дані картки, CVV-код або паролі від онлайн-банкінгу. Справжні банки ніколи не запитують таку інформацію телефоном або повідомленнями.
2. Фішингові сайти: Зловмисники створюють підроблені сайти, що імітують банківські або платіжні системи. Вводячи дані картки на таких сайтах, ви передаєте їх шахраям. Завжди перевіряйте URL-адресу на наявність HTTPS та офіційного домену. Шахраї навіть створюють копії справжніх сайтів банківських установ, поштових сервісів, включно із сайтами Укрпошти та Нової Пошти, онлайн магазинів, сайтів комунальних послуг тощо.
3. Фальшиві пропозиції допомоги: Шахраї видають себе за представників уряду або благодійних організацій, зокрема Червоного Хреста та ООН, пропонуючи компенсацію за збитки або фінансову допомогу, просять надати персональні дані або реквізити карток. Звертайтеся тільки до офіційних установ.
4. Шкідливе ПЗ: Віруси, трояни або шпигунське ПЗ поширюються через надсилання заражених файлів на адресу електронної пошти, вірусні додатки або посилання, викрадаючи дані, введені на банківських сайтах. Використовуйте ліцензійний антивірус і уникайте сумнівних завантажень.
5. Маніпуляції з банкоматами: Шахраї встановлюють скімінгові пристрої та приховані камери на банкоматах для зчитування даних карт і PIN-кодів. Перевіряйте банкомати на наявність підозрілих пристроїв.
6. Шахрайські дзвінки та SMS: Зловмисники повідомляють про «блокування картки», «виграш» або «доставку», намагаючись виманити дані. Не дотримуйтесь інструкцій із невідомих джерел.
Як повернути вкрадені гроші
Якщо ви все ж стали жертвою шахраїв, існує певний алгоритм дій, який допоможе повернути вкрадені кошти. Юрист Єгор Носачий вважає оптимальним такий алгоритм дій:
1. Негайне блокування картки
Перший і найважливіший крок — негайно заблокувати картку після виявлення шахрайства. Такі банки, як ПриватБанк, Ощадбанк і Райффайзен Банк, пропонують кілька способів блокування:
— через мобільний застосунок (наприклад, функція «Заблокувати картку» є в Приват24);
— через гарячу лінію (номери вказані на офіційних сайтах банків);
— у будь-якому відділенні банку.
Швидке блокування може зупинити подальші транзакції та підвищити шанси на повернення коштів.
2. Збір доказів
Для ефективного розслідування зберіть усі докази шахрайства:
— SMS-повідомлення або повідомлення в банківському додатку про транзакції;
— скріншоти фішингових сайтів, листів або повідомлень від шахраїв;
— дані про час, місце та суму транзакцій;
— докази, що ви не здійснювали операцію (наприклад, перебували в іншому місті);
— електронні квитанції або листування з одержувачем коштів (якщо транзакцію було здійснено через онлайн-магазин або іншу організацію).
Ці матеріали необхідні для банку, кіберполіції, процедури чарджбеку і за необхідності — для суду.
3. Заява до банку
Подайте офіційну заяву в банк про несанкціоновані операції. У заяві вкажіть:
— дату і час виявлення шахрайства;
— суму вкрадених коштів;
— деталі транзакцій (номери карток, якщо доступні);
— обставини шахрайства (наприклад, фішинг або втрата картки).
«Деякі банки, наприклад, УкрСиббанк надають стандартні форми для таких заяв, які можна заповнити у відділенні або онлайн. Розгляд заяви зазвичай триває 30-60 днів, під час якого банк співпрацює з платіжними системами для перевірки транзакцій», — пояснює юрист.
4. Процедура чарджбеку
Особливе місце в механізмі повернення грошей посідає процедура чарджбеку — це механізм оскарження транзакцій, що дає змогу повернути кошти, вкрадені через несанкціоновані операції. Він застосовується до транзакцій, здійснених через картку Visa або Mastercard з використанням CVC/CVV-коду, і може бути спрямований проти банків, онлайн-магазинів, казино, брокерів, туристичних компаній або інших організацій, які отримали кошти.
Учасники чарджбеку:
— клієнт: особа, чиї кошти були вкрадені;
— банк-емітент: банк, що видав картку;
— платіжна система: Visa або Mastercard;
— банк-еквайр: банк одержувача грошових коштів;
— одержувач: організація або особа, яка отримала грошові кошти.
Умови для чарджбеку:
— транзакція була несанкціонованою (наприклад, кошти вкрадено без вашої згоди);
— оплата здійснюється без вашого дозволу або за купівлю, яку ви не здійснювали.
Необхідні документи:
— докази несанкціонованої транзакції (наприклад, деталі транзакції);
— документи, що підтверджують шахрайство (електронні квитанції, скріншоти листування з одержувачем).
Процес розгляду:
- клієнт подає заяву в банк-емітент;
- банк перевіряє транзакцію на порушення. Якщо ви не винні, заяву передають у платіжну систему;
- платіжна система направляє заяву в банк-еквайр;
- банк-еквайр і одержувач розглядають претензію. Якщо одержувач порушив умови, грошові кошти повертаються на картку або рахунок клієнта.
Причини відмови в чарджбеку:
— минуло понад 540 днів (для Visa/Mastercard) або 360 днів (для інших систем);
— оплата здійснюється через електронні гаманці (LiqPay, PayPal), криптовалюти або банківські перекази (SWIFT, SEPA), що не підпадають під чарджбек;
— клієнт сприяв шахрайству (наприклад, розголосив дані картки або PIN) або не повідомив про проблему вчасно (75-120 днів для Visa, до 120 днів для Mastercard);
— транзакція здійснюється з фізичним використанням картки (наприклад, через чип або магнітну смугу), що ускладнює доказ шахрайства без чітких доказів.
Апеляція відмови:
Якщо відхилено чарджбек, ви можете подати апеляцію через банк, який може передати справу на арбітраж у платіжну систему. Це дає додатковий шанс на повернення коштів.
Терміни:
Середній час розгляду чарджбеку становить близько 4 місяців. У разі успіху кошти повертаються на картку або рахунок клієнта.
Можливі штрафи:
Якщо претензію визнано необґрунтованою або шахрайською, клієнт може бути оштрафований від $15 до $500 для покриття витрат банку на розслідування.
5. Звернення до кіберполіції
Паралельно необхідно звернутися в кіберполіцію, щоб зафіксувати факт шахрайства:
— зателефонувати на гарячу лінію: 0-800-500-170;
— написати листа на email: callcenter@cyberpolice.gov.ua;
— заповнити форму на сайті www.cyberpolice.gov.ua.
«Кіберполіція відкриває кримінальне провадження за ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Виписка з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) стане важливим доказом для банку або суду», — зазначає Носачий.
6. Страхування
Деякі банки пропонують страховку від шахрайства. Наприклад, у державному ПриватБанку можна застрахувати від шахраїв суму до 50 тис грн. Така послуга обійдеться клієнту в 35 грн на місяць.
Як зазначає юрист, якщо у клієнта є такий поліс, він може подати заяву до страхової компанії або банку, додавши докази шахрайства. Однак страхові компанії можуть неохоче йти на виплати і часто встановлюють ліміти компенсацій. Перед оформленням такої страховки не зайвим буде уважно вивчити умови страхового договору та за потреби проконсультуватися з юристом.
7. Звернення до Національного банку
Якщо банк відмовляє у відшкодуванні, клієнт може подати скаргу в НБУ через сайт bank.gov.ua. У скарзі необхідно вказати:
— подробиці ситуації;
— відповіді банку;
— докази шахрайства.
НБУ може зобов’язати банк переглянути рішення або провести додаткове розслідування.
8. Судовий позов
Якщо попередні кроки не дали результату, клієнт банку може звернутися до суду. Для цього рекомендується:
— зібрати всі документи: заяву в банк, відповіді банку, виписку з ЄРДР, докази шахрайства;
— залучити юриста, який спеціалізується на банківських спорах;
— подати позов про стягнення коштів, посилаючись на ст. 1212-1215 Цивільного кодексу України. Грошові кошти на які було здійснено помилковий переказ внаслідок рахункової помилки та відсутності добровільності на операцію переказу підлягають поверненню як безпідставно набуті грошові кошти (майно).
«Якщо порушено кримінальне провадження, ви можете подати цивільний позов у межах кримінальної справи, що дає змогу вимагати компенсацію через суд. Активна участь у процесі, надання доказів і чітка позиція підвищують шанси на успіх. Судова практика 2023-2025 років показує, що клієнти часто виграють такі справи, якщо банк не виконав свої обов’язки», — повідомив Носачий.
Водночас, як зазначив юрист, якщо клієнт сам розголосив дані картки (наприклад, через фішинг), банк може відмовити у відшкодуванні, посилаючись на порушення умов договору. У таких випадках судовий позов або цивільний позов у рамках кримінального провадження можуть бути єдиним шляхом.
Фінансові аспекти повернення грошей
З фінансової точки зору ймовірність і швидкість повернення грошей залежить від таких чинників як:
— сума: невеликі суми (до 10 тис. грн) банки часто повертають швидше, щоб уникнути репутаційних втрат;
— тип транзакції: онлайн-платежі легше оскаржити через чарджбек, ніж зняття готівки через банкомат;
— політика банку: наприклад, ПриватБанк пропонує програми захисту від шахрайства, що спрощують відшкодування.
«Судові витрати (послуги юриста, судовий збір) можуть бути значними, тож оцініть співвідношення суми вкрадених коштів і витрат на судовий процес. Крім того, необґрунтовані претензії на чарджбек можуть призвести до штрафів від $15 до $500», — зазначає юрист Legal LLC.
Як не стати жертвою карткових шахраїв
1. Використовуйте мобільний банкінг: такі додатки, як Приват24 або Ощад24, дають змогу швидко блокувати картку і відстежувати транзакції.
2. Активуйте SMS-повідомлення: це допоможе миттєво виявити підозрілі операції.
3. Перевіряйте сайти: перед онлайн-оплатою переконайтеся, що сайт має HTTPS та офіційний домен.
4. Уникайте сумнівних банкоматів: перевіряйте їх на наявність скімінгових пристроїв.
5. Не діліться даними: ніколи не повідомляйте PIN-код, CVV або паролі третім особам.
6. Використовуйте антивірус: встановіть ліцензійне програмне забезпечення для захисту від шкідливих програм на телефон/планшет, ноутбук/комп’ютер.
7. Регулярно змінюйте паролі: особливо для банківських додатків та акаунтів.
8. Використовуйте двофакторну аутентифікацію: активуйте її для додаткового захисту.
9. Якщо ви клієнт Monobank, використовуйте послуги «Динамічний CVV2»: код вашої картки змінюватиметься раз на годину. Поки ви користуєтеся цією послугою, код, зазначений на пластиковій картці, буде недійсним.
10. Звертайтеся до юриста: у складних випадках залучіть фахівця з банківських спорів.
Повернення коштів, вкрадених шахраями з банківської картки, можливе за умови швидких і правильних дій. Негайне блокування картки, подання заяви до банку, звернення до кіберполіції, використання процедури чарджбеку, розгляд страхових опцій, скарга до НБУ та, за необхідності, судовий позов — це ключові кроки для захисту ваших грошей. Законодавство України та правила міжнародних платіжних систем передбачають надійні механізми відшкодування, але успіх залежить від вашої активності та якості зібраних доказів. Щоб не стати жертвою шахраїв, використовуйте сучасні інструменти безпеки, не довіряйте нікому особисті дані та перевіряйте легітимність сайтів і банкоматів. Безпека коштів на вашій картці — насамперед у ваших руках.
