З 1 жовтня 2024 року для українців діють обмеження Національного банку на грошові перекази, згідно з якими з картки на картку можна переказати не більше 150 тис. грн на місяць. Однак ділки-організатори нелегальних схем знайшли спосіб обійти ці правила, використовуючи підставних осіб — так званих «дропів» — і реєструючи їх як фізичних осіб-підприємців (ФОП). Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію «Економічної правди «.
Зазначається, що «дропами» називають людей, які продають доступ до своїх банківських рахунків. Через них обробляються великі обсяги коштів, минаючи державний контроль. Такі рахунки задіюють у найрізноманітніших операціях: від обслуговування нелегальних онлайн-казино і криптобірж до виплат «сірих» зарплат, а також для фінансування тероризму і диверсій.
Повідомляється, що поява «ФОП-дропів» пояснюється тим, що обмеження НБУ стосуються тільки рахунків громадян, тоді як бізнес-рахунки (включно з ФОП) під такі ліміти не підпадають. Ба більше, один підприємець може відкрити кілька рахунків у різних банках, що значно розширює можливості для переведення нелегальних потоків.
Як пише видання, різниця в масштабах очевидна: якщо фізособа може перевести максимум 100 тис. грн на місяць, то для ФОП верхньою планкою є ліміт спрощеної системи оподаткування. У 2025 році він становить 9,336 млн грн, а зі зростанням мінімальної зарплати у 2026 році перевищить 10 млн грн. Таким чином, один «ФОП-дроп» можна порівняти за обсягами із сотнею звичайних «дроп-рахунків».
Водночас недоліки у цієї схеми теж є. ФОП зобов’язаний платити податки — єдиний і військовий збір (усього 6% від надходжень), а також єдиний соцвнесок (1760 грн на місяць). Крім того, підприємницька діяльність вимагає звітності і може привернути увагу податкової. Проте при переказах на мільйони гривень такі витрати залишаються несуттєвими.
Також повідомляється, що Нацбанк уже виявляє подібні випадки. За даними джерел у регуляторі, у «Райффайзен Банку» знайшли близько 400 «ФОП-дропів». Сам банк заявив, що перевірка триває, тому результати поки що не коментуються.
Хоча банки підписали меморандум, що передбачає контроль за переказами ФОПів, особливо на першій групі спрощеної системи, а також обов’язок реагувати на «нетипову» поведінку клієнтів, на практиці ці заходи виявилися малоефективними. Тому на початку вересня НБУ надіслав лист до Мінцифри та держкомпанії «Дія», наголосивши на проблемі масової реєстрації «ФОП-дропів», який є в розпорядженні видання.
«За наявною у Національного банку інформацією, є проблема використання рахунків ФОП «дропами» в протиправних цілях, зокрема для ухилення від оподаткування», — йдеться в документі регулятора.
Так, головні ознаки таких фіктивних підприємців — кілька рахунків у різних банках, значні обороти без ясного пояснення джерела доходів, використання фіктивних договорів і недовгий термін існування бізнесу.
«Саме швидкий і короткий цикл здійснення транзакцій за рахунками таких ФОПів, а також автоматична реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОПів у певних випадках унеможливлює здійснення надавачами платіжних послуг якісного аналізу та вжиття запобіжних заходів», — зазначають у Нацбанку.
Крім того, ще одна лазівка — відсутність обмежень на кількість бізнес-рахунків, які може відкрити один підприємець. У підсумку зловмисники використовують десятки рахунків одразу і проводять через них величезні суми, що не завжди відповідає умовам спрощеної системи оподаткування.
«У результаті такі ФОПи за короткий проміжок часу проводять операції в значному розмірі з використанням великої кількості рахунків, відкритих у різних постачальників платіжних послуг, що може не відповідати умовам спрощеної системи оподаткування», — підкреслюється в листі НБУ.
Dengi.ua раніше повідомляли, що за перші 6 місяців 2025 року бізнес і українці здійснили 1,6 млрд операційчерез банківські перекази.
Також Dengi.ua писали про те, скільки грошей легально можна вивезти з України без декларації у 2025 році.
