Податок на OLX: депутати визначились, за що голосуватимуть. Але це ще неточно

За що голосуватимуть депутати

Законопроєкт, схвалений профільним комітетом до першого читання, передбачає, зокрема, встановлення обов’язку для операторів цифрових платформ — на кшталт Bolt, Uklon, Uber, Kabanchik.ua, Glovo, Zakaz.ua, OLX, тощо — відшукувати продавців серед власних користувачів, перевіряти їх і подавати до Податкової служби звіти про їхні доходи, отримані від співробітництва з цими платформами.

Звіти про доходи своїх продавців оператори платформ зобов’язані подавати до контролюючого органу щороку до 31 січня — за попередній календарний рік.

А самі оператори цифрових платформ мають ставати на облік в Податковій службі протягом 60 календарних днів, пише delo.ua.

Звітувати доведеться за наступну діяльність користувачів цифрових платформ: надання в оренду нерухомого майна (у тому числі житлової та комерційної нерухомості, місць для паркування); особисті послуги; продаж товарів; надання в оренду транспортних засобів.

Якщо оператор платформи раптом «забуде» перевірити продавців і подати до Податкової звітність про їхні доходи, отримані від співробітництва з платформою, — на цей випадок передбачена відповідальність для операторів платформ.

Все вище зазначене поширюватиметься як на продавців-нерезидентів, так і на продавців-резидентів України.

«ДПС отримає інформацію про доходи резидентів України, які отримують дохід від здійснення звітної діяльності через операторів цифрових платформ. ДПС матиме в своєму розпорядженні значний обсяг податкової інформації, яку буде використано для контролю за своєчасністю та повнотою декларування активів та доходів, що підлягають оподаткуванню, виявлення незадекларованих активів та доходів, а також для боротьби з ухиленням від сплати податків», — йдеться у висновку профільного комітету Верховної Ради щодо законопроєкту.

До слова, законопроєктом заборонено Податковій службі надавати інформацію щодо продавців, які співпрацюють з цифровими платформами, зокрема отриману від компетентних органів іноземних держав, іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування.

Як стимулюватимуть бізнес виходити з тіні

З метою стимулювання виведення з тіні доходів продавців товарів і послуг, які співпрацюють з цифровими платформами, цим продавцям пропонується пільговий режим оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, — 5% від доходу.

Право на оподаткування доходів за ставкою 5% має платник податку-резидент, який досягнув 18 років та відповідає одночасно всім таким вимогам:

·       платник податку має щонайменше один поточний рахунок, відкритий спеціально для здійснення діяльності у співробітництві з цифровою платформою; такий платник податку має повідомити кожного оператора платформи, з яким укладено договір щодо надання доступу до платформи, про реквізити поточного рахунку;

·       здійснює розрахунки виключно у грошовій формі — готівковій або безготівковій — з використанням згаданого поточного рахунку;

·       щодо платника податків не прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);

·       не є самозайнятою особою;

·       не використовує працю найманих осіб;

·       обсяг доходу, отриманий фізичною особою-продавцем протягом календарного року від початку такої діяльності, не може перевищувати 834 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (близько 6,7 мільйонів гривень станом на 1 січня 2025 року);

·       не здійснює продаж підакцизних товарів.

Важливий і принциповий нюанс! Депутати профільного комітету підтримали законопроєкт з урахуванням необхідності при підготовці його до другого читання визначити, що дохід фізичної особи-продавця від продажу товарів, отриманий через платформи, не є оподатковуваним доходом у разі якщо сума такого доходу сукупно за звітний рік не перевищує еквівалент 2000 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, податковий агент (оператор платформи) не утримує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір при виплаті доходів від продажу товарів в межах суми неоподатковуваного доходу, але відображає відомості про такі доходи у звітності.

У разі отримання фізичною особою — підзвітним продавцем протягом звітного року доходів від продажу товарів у розмірі більше ніж 2000 євро, оподатковується лише різниця між загальною сумою отриманих доходів та сумою неоподатковуваного доходу.

Депутати також запланували при підготовці законопроєкту до другого читання прописати особливості оподаткування іноземних платформ.

Передбачається, що набрання чинності законом відбудеться після приєднання Державної податкової служби України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Що думають депутати і експерти

Очільник профільного парламентського комітету Данило Гетманцев в коментарі для Delo.ua акцентував на тому, що в ухваленій редакції законопроєкту до першого читання комітет передбачив загальну пільгу на продаж товарів українцями через цифрові платформи в розмірі до 2000 євро на рік (в гривневому еквіваленті) без сплати податків. При цьому, звертає увагу депутат, жодних обмежень на кількість транзакцій протягом року немає.

Така норма була передбачена в первинній редакції урядового законопроєкту, але парламентський комітет її не затвердив. Тож проєкт закону, який виноситься на розгляд парламенту в першому читанні, передбачає звільнення від оподаткування будь-якої кількості транзакцій фізосіб через цифрові платформи, якщо їхня загальна сума протягом року не перевищує еквіваленту 2000 євро. І це, однозначно, позитивна новина для користувачів цифрових платформ, які не заробляють цим на життя.

Разом з тим колега Данила Гетманцева по комітету, його заступник Ярослав Железняк публічно заявив, що не буде голосувати за таку версію законопроєкту, поки не буде декриміналізовано 301 статтю Кримінального кодексу України (поширення порнографії між повнолітніми особами за їх взаємною згодою).

«Інакше це якесь лицемірство…. І подарунок нашим правоохоронцям переліку всіх українок, яких вони підуть одразу «білетити», — аргументує Ярослав Железняк.

Представник експертного співтовариства координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман загалом позитивно оцінює законопроєкт до першого читання. Він зазначає, що запровадження прозорого механізму оподаткування цифрових платформ сприятиме легалізації доходів самозайнятих осіб та надасть їм доступ до фінансових послуг, зокрема кредитування. Разом з тим, він також вважає, що наразі конче необхідна декриміналізація згаданої статті 301 Кримінального кодексу.

Що думає бізнес

В компанії — операторові сервісу таксі Bolt, яку безпосередньо торкнеться дія закону (у разі його схвалення), позитивно оцінюють ухвалення профільним комітетом законопроєкту як важливого кроку до створення простих і передбачуваних правил для цифрових платформ. В компанії очікують, що його реалізація означатиме посилення процедур перевірки користувачів, чіткіше звітування та виконання платформами ролі податкового агента. Такий підхід має спростити податкові процеси для користувачів і водночас забезпечити прозорі надходження до державного бюджету.

«Ми також підтримуємо ідею запровадження спрощеного режиму оподаткування з пільговою ставкою 5% замість 18% податку на доходи фізичних осіб, адже це сприятиме розвитку цифрової економіки та легалізації доходів у цьому секторі», — заявляє керівниця публічної політики Bolt Юлія Маліч.

В компанії Uklon також підтримують законопроєкт в його нинішній редакції.

«Ми розглядаємо це як важливий крок на шляху до прозорої, сучасної та ефективної системи оподаткування, що відповідає європейським принципам», — заявляє керівник відділу звʼязків з державними органами Uklon Микола Сорока.

В компанії висловлюють готовність активно долучитися до опрацювання законопроєкту в робочих форматах, щоб забезпечити максимально ефективне впровадження змін з урахуванням практичного досвіду цифрових платформ.

«Uklon, як відповідальний гравець ринку, підтримує запровадження чесних і зрозумілих правил гри для всіх сторін — держави, бізнесу та громадян. Ми переконані, що ця модель забезпечить справедливу податкову участь, знизить навантаження, зміцнить довіру до цифрових сервісів та сприятиме розвитку інноваційної економіки в Україні», — говорить Микола Сорока.

А от в компанії OLX не розділяють настрої колег.

«Проєкт закону №14025, який нібито відповідає нормам ЄС, суттєво відрізняється від цих норм та загрожує мільйонам українців, які продають вживані речі онлайн, без комерційної мети. Йдеться не про бізнес, а про звичайних людей, які продають такі речі як телефони чи одяг, і пропонують іншим доступніший варіант, ніж купівля нового, особливо у часи економічної кризи. Закон ризикує позбавити людей зручного та безпечного способу обміну вживаними речами», — попереджають в компанії OLX.

Серед аргументів «проти» в компанії наголошують на наступних:

Обов’язок надавати особисті дані

Кожен приватний продавець буде зобов’язаний надавати платформам свої персональні дані (ІПН, адресу місця проживання) та банківські реквізити — навіть якщо він продає одну річ на рік і не перевищує ліміту.

Податок навіть на дрібниці

Навіть якщо фізособа продає речі, які більше не використовує, не отримує від цього великі прибутки, то все одно автоматично буде зобов’язаний сплатити 5% податку на доходи фізичних осіб разом із 5% військового збору. Якщо річний обсяг продажів не перевищує 2 000 євро, потрібно буде вручну повернути податок через податкову службу. Ця процедура буде пов’язана з витратами часу, ризиками девальвації (оскільки відшкодування будуть здійснюватися лише після закінчення календарного року) та непотрібними клопотами для пересічної особи.

Люди підуть «у тінь», а ціни зростуть

Нові правила ускладнюють легальний продаж уживаних речей між приватними особами. Через це люди можуть оминати платформи, віддаючи перевагу продажам через соцмережі чи особисті зустрічі, де менше безпеки та значно вищі ризики шахрайства.

Зростання цін для покупців

Якщо фізичні особи зобов’язані сплачувати податки або проходити бюрократичні процеси, вони враховуватимуть ці витрати у своєму ціноутворенні. Отже, навіть вживані товари стануть дорожчими.