На 9 січня Національний банк України встановив офіційний курс гривні до долара США на рівні 42,99, до євро — 50,17. Наразі це абсолютний історичний рекорд просідання курсу гривні.
Що відбувається на валютному ринку України і чого чекати далі — розбиралося Delo.ua.
Що відбувається з гривнею
Торговий день на міжбанківському валютному ринку в четвер, 8 січня, розпочався з котирувань долара на рівні 42,91/42,94 (купівля/продаж), а закінчився — на позначці понад 43,105/43,135 гривні. Котирування по євро стартували з позначки 50,119/50,137, а на кінець дня склали 50,291/50,308.
Динаміка курсу гривні до долара на міжбанку 8 січня
Динаміка курсу гривні до євро на міжбанку 8 січня
В результаті, на 9 січня Національний банк України встановив офіційний курс гривні до долара США на рівні 42,99, ослабивши національну валюту одразу на 27 копійок.
Офіційний курс гривні до євро вперше опустився нижче позначки 50 гривень — 9 січня євро коштує 50,17 гривні.
Це вже четверте поспіль оновлення мінімуму національної валюти від початку тижня.
Динаміка офіційного курсу гривні до долара і євро від початку 2025 року
Чому падає гривня, і що далі: пояснення НБУ
В Національному банку України на запит редакції прокоментували ситуацію з офіційним курсом гривні.
Як запевняє регулятор, про «стрибкоподібне зниження офіційного курсу гривні» чи, тим більше, про «обвал гривні» не йдеться. З початку року гривня до долара послабилася на 1,5%.
«Для прикладу, зміна курсу євро до долара за аналогічні за тривалістю періоди часто є значно суттєвішою», — зазначили в Нацбанку.
Поточне послаблення обмінного курсу гривні пов’язано передусім із дією сезонних чинників. Так, наприкінці кожного року уряд традиційно нарощує видатки бюджету, які потрапляють в економіку. Частина з цих видатків йде на валютний ринок, адже країна має значні потреби в імпорті, зокрема енергообладнання та зброї. Крім того, зростають видатки бізнесу, відбувається виплата річних премій.
«Як наслідок, зазвичай наприкінці та на початку року попит на іноземну валюту зростає, і цей рік не став виключенням», — говорять в НБУ.
Водночас, нагадує регулятор, потрібно пам’ятати, що гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися. Наприклад, у січні минулого року офіційний курс гривні до долара коливався близько 42-42,3 грн/дол. Водночас уже в лютому гривня зміцнилася до 41,5 грн/дол, а в середині року — коливалася близько 41 грн/дол.
Загалом ситуація на валютному ринку залишається контрольованою, запевняють в центробанку. Очікувати різких та загрозливих рухів курсу не варто. Коливання курсу не загрожують подальшому зниженню інфляції. Національний банк має достатньо міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку. Станом на початок 2026 року рівень міжнародних резервів оновив історичний максимум, сягнувши $57,3 млрд.
«Те, що курс не стоїть на місці та коливається в обидва боки є гарною новиною. Як свідчить і світовий, і український досвід, це збільшує адаптивність і стійкість економіки та дозволяє уникати валютних криз. Так, перехід до режиму керованої гнучкості курсу більше двох років тому та його успішність значно зменшили кількість підстав переживати стосовно вичерпання міжнародних резервів та «польоту гривні у космос», — констатують в НБУ.
Як ситуацію з гривнею оцінює ринок
Стрибок офіційних курсів валют, підхоплений міжбанком і готівковим ринком, для широкої аудиторії виглядає як різкий і навіть тривожний сигнал. Утім, для професійних учасників фінансового ринку цей рух не став несподіванкою, зазначає директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Глобус Банку Тарас Лєсовий.
Ще восени 2025 року в аналітичному середовищі сформувався консенсус: за сукупністю макроекономічних факторів гривня входить у фазу контрольованої курсової корекції. Тому те, що ми спостерігаємо сьогодні, можна вважати цілком очікуваним.
За стабільної облікової ставки та міжнародних резервів, що перевищують $57 млрд, регулятор має достатній запас міцності, аби згладжувати надмірні курсові коливання. Водночас НБУ свідомо не намагається «заморозити» курс. Поточна корекція відображає реальний баланс між інфляційними процесами, купівельною спроможністю гривні та загальною ціновою динамікою в економіці. Це скоріше налаштування, ніж екстрене втручання.
Важливо й те, що курсові орієнтири так чи інакше корелюють із параметрами державного бюджету та зобов’язаннями перед міжнародними партнерами, насамперед МВФ. В умовах війни валютна стабільність є елементом макрофінансової довіри. До цього додаються внутрішні виклики, зокрема проблеми в енергетичному секторі, які напряму впливають на імпорт, платіжний баланс і валютний попит.
Сезонність також не варто недооцінювати. Кінець року традиційно супроводжується зростанням попиту на валюту як з боку бізнесу, так і населення. Бюджетні виплати, премії, закриття контрактів і психологічне бажання “зайти у валюту” формують додатковий тиск на ринок. Саме в цей період готівковий сегмент реагує найшвидше, часто випереджаючи міжбанк і офіційний курс.
Показовим є порівняння з кінцем 2024 року. Тоді дисбаланс між попитом і пропозицією сягав 30-40%, а для його згладжування НБУ був змушений витратити близько $5,3 млрд валютних резервів. Нині ситуація значно здоровіша: перевищення попиту оцінюється приблизно у 10% і має тенденцію до поступового зниження. Це свідчить про те, що ринок адаптувався до нових умов, а курсові очікування стали більш раціональними.
Окрема увага — до курсу євро. Його динаміка традиційно викликає більше запитань, ніж долар. Курс євро в Україні є похідною від двох складових. Це світові торги пари долар/євро та співвідношення гривні до долара. За відносно стабільної ситуації на глобальному ринку (близько 1,16-1,17 долара за євро) ключовим драйвером стає саме внутрішній валютний ринок.
«Готівковий сегмент, реагуючи на ці зміни, часто розширює спред. Так, 8 січня різниця між купівлею та продажем коливалася в межах 0,3-0,9 грн за євро. Це ознака нервовості, напруженості, проте навряд чи мова йде про якусь кризову ситуацію. Поволі напруга спадатиме й курсові показники повернуться до звичних і системних (прогнозованих)», — очікує Тарас Лєсовий.
За його прогнозом, до завершення поточного місяця курсову динаміку формуватиме кілька ключових факторів:
- Політика НБУ та обсяги валютних інтервенцій. Регулятор і надалі згладжуватиме пікові коливання, але без спроб жорстко фіксувати курс.
- Сезонний попит населення. Активність готівкового ринку поступово знижуватиметься разом із завершенням періоду масових виплат.
- Бюджетні операції та кінець фінансового року. Закриття зобов’язань бізнесу може тимчасово підтримувати попит на валюту.
- Енергетичний фактор. Обсяги імпорту енергоносіїв і пов’язані з цим платежі безпосередньо впливатимуть на баланс ринку.
- Зовнішня фінансова допомога. Надходження коштів від міжнародних партнерів залишатимуться стабілізаційним чинником.
- Поведінкові очікування. У міру зменшення інформаційного шуму знижуватиметься і спекулятивна складова попиту.
У підсумку, говорить експерт, нинішня курсово-валютна ситуація виглядає керованою та прогнозованою. Рух курсу відображує економічну реальність. І саме це ключова відмінність поточного етапу від досить складних періодів, наприклад, у грудні 2024 року.
Аналогічно, реалістично-оптимістично, налаштований заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса, констатуючи, що від початку року зміна офіційного курсу гривні склала близько 2%. Він також говорить про сезонний фактор.
«Чому це сталося? Скоріш за все, через сезонний фактор. Традиційно в кінці року з державного бюджету витрачаються величезні кошти на соціальні виплати. Ці кошти, зокрема, попадають на валютний ринок і спричиняють тиск на курс гривні протягом перших декількох тижнів січня. Через декілька тижнів варто очікувати стабілізації ситуації на валютному ринку», — запевняє експерт.
Наразі ж, переконаний співрозмовник Delo.ua, Національний банк швидше за все вирішив просто «не заважати» сезонній корекції курсу гривні. Тим більше, що НБУ декларував намір дозволити більшу амплітуду курсу гривні цього року.
НБУ має рекордні золотовалютні резерви. І ця ситуація не зміниться протягом найближчих 12 місяців. Тому, швидше за все, курс гривні залишатиметься абсолютно підконтрольним регулятору. Хіба що амплітуда курсових коливань може бути більшою.
