Ромів, чи, як кажуть у народі – циган, в Україні зазвичай, м’яко кажучи, недолюблюють. Їм приписують непорядний та антисоціальний спосіб життя, крадіжки, шахрайство, безпідставні вимагання милостині від добросердечних українців та навіть містичне вміння користуватися гіпнозом у корисливих цілях.
Тотальна ненависть до представників ромської нації формувалася століттями, адже їхні спосіб та принципи життя кардинально відрізняються від нашого. І якщо раніше ми відносно мирно співіснували, обмежуючись соціальною ізоляцією, то випадок із підпалом циганського табору на Лисій горі у Києві сколихнув громадськість.
Сайт Elita.today вирішив з’ясувати, чи дійсно українці упереджено ставляться до ромів, чи загрожує нам внутрішньополітичний екстремізм, спрямований на знищення інших нації, і чи зможемо ми в процесі руху до європейських демократичних та мультикультурних цінностей навчитися сприймати іншого, навіть якщо ці інші – роми.
Аби зрозуміти, чи дійсно жителі України бояться та зневажливо ставляться до циган, ми провели невелике опитування людей на вулиці, поблизу залізничного вокзалу, де часто можна зустріти представників ромської національності. Задавали одне запитання: “Як ви ставитеся до циган?”.
“Негативно. Та цих циганчат повно на вокзалі: тиняються без діла, гроші крадуть і їсти просять. Думаю, в них є воші, і вони заразні, завжди як бачу циганят, то уникаю їх, бо не хочу стати жертвою злодіїв”, — каже тридцятирічна Вероніка.
Сорокадворічний Олександр, приватний підприємець, каже, що йому байдуже до них, поки вони не загрожують йому та його дітям.
“Знаєте, буває, бачу циганят, то грошей не даю. Натомість купляю їм булочку — хай краще поїдять. А то дам пару гривень, а вони ще, не дай Бог, клею нанюхаються. Скажу, що коли пропоную їм замість грошей щось купити із харчів, то ще ніхто не відмовлявся. Але, якби вони спробували б в мене щось вкрасти чи надурити моїх дітлахів, то, напевно б, це їм не пробачив”, — розповів про своє неоднозначне ставлення до представників ромської національності чоловік.
Як говорить шістидесятирічна Люба, цигани для неї – це кодло шахраїв.
“По молодості до мене підійшла циганка, просила милостиню. Я дала їй рублів кілька. Але коли відійшла за кілька метрів – то в гаманці вже не було всієї зарплатні. Напустила та жіночка туману – і, мабуть, я незчулася, як віддала їй всі заощадження. Тому зараз уникаю їх. У них є така річ, як циганський гіпноз – можуть заговорити людину, забрати гроші та коштовності та поминай як звали”, — каже Любов Іванівна.
Студент Олександр переконаний, що плітки про небезпеку ромів є перебільшеними.
“Не знаю. Вони радше на бездомних схожі – скільки разів на вокзалі чекав електричку – тут їх багато гуляє, але ні разу ще вони мені ніякого зла не зробили. Цих дітлахів би відмити і нагодувати…Але все одно, певно, вони й далі вестимуть такий от спосіб життя — як безпритульні”, — розмірковує хлопець.
Двадцятитрирічна Оля розповіла, як їй циганка ворожила, після чого вона впала в депресію.
“Якось мені така літня циганка запропонувала погадати по руці. Я з цікавості погодилася, адже хто ж не хоче знати своє майбутнє. Сказала, що в мене напружені стосунки з хлопцем, бо нам всі заздрять, а найкраща подруга мені порчу робить, бо хоче відбити коханого. Я тоді така вражена була почутим, що аж цілий вечір проплакала. Дала тій жіночці-ворожці двадцятку, а вона щось фиркнула. Добре, що хоч золото не забрала і мене не обікрала. Але те, що вона казала, частково виявилося правдою – дійсно, тоді дуже з хлопцем сварилася. Та я переконана, що вона кожній другій таке каже”, — розповіла про свій досвід контакту з ромкою Ольга.
Циган не люблять за інакшість
За словами Ольги Макар, координаторки руху «Молодь за мир», яка вже кілька років займається волонтерством, допомагаючи безпритульним столиці та ромам, зокрема, несприйняття чи ненависть до циган не є якоюсь особливістю власне українців.
«Це довготривала проблема, яку ми бачимо в історії, як от, наприклад, під час Другої світової війни нацисти знищували євреїв, так само й знищували ромів. Одна із причин — це те, що вони живуть зовсім інакше, ніж ми. Так само, як і євреї до Другої світової, теж жили зовсім по-іншому, на відміну від нас, в тому плані, що вони дуже сильно виділялися. У ромів схоже – в них свої традиції, своя культура, своя мова, одяг, своя музика, свій певний устрій життя. І за це все інше, що викликає в тебе страх, почуття незнайомого, викликає якісь побоювання, ти придумуєш міфи і починаєш ненавидіти”, — пояснює механізм формування ненависті до інших рас Ольга Макар.
Війна провокує насилля та ненависть інших рас
За її словами, на людину, котра живе стереотипами та міфами, дуже часто легко впливати, а різним пропагандистським машинам легко іншого використовувати як ворога.
“Тобто, в контексті пропаганди, ми маємо наступне: “Ось ці цигани крадуть – це через них ви такі нещасні і бідні”. Їх штучно роблять для нас ворожими. Пропаганда дуже ефективно грає на “страху іншого”. Під час війни, як от зараз, це стає ще сильнішим, оскільки під час воєнних дій люди звикають до насильства, воно стає буденним і можуть відбуватися такі жахливі речі, як спалення ультраправими С14 табору ромів в столиці”, — пояснює Ольга.
Як розповідає волонтерка, у мережі вже навіть з’явилося відео, де ці хлопці з С14, деякі в масках, женуться за ромами.
“При чому вони біжать за більшістю дітей та за дорослими з валізами. Вони кидають в них каміння, видно навіть, як представники С14 пшикають у ромів газовим балончиком. Тобто йдеться про реальне фізичне насильство.
Випадок із підпалом табору ромів в Києві я б назвала нацистським. Тому що С14 не просто прийшли і вигнали їх, щоб начебто очистити сквер від сміття. Ультраправі не просто змусили їх покинути територію, на якій начебто вони перебували незаконно. Вони на них напали, застосовуючи насильство, кидаючи в них каміння, пшикаючи газом в дітей. Це жахливо. Це порушення закону. Це розпалювання міжетнічної національної ворожнечі”, — каже координаторка руху «Молодь за мир».
Ультраправі розраховували на підтримку соціуму?
Вона говорить, що тепер представники С14 починають всім розповідати, що вище згадане відео не з цього дня і, мабуть, ніхто із них не очікував, що суспільство дізнається про те, як було насправді.
“В ультраправих своя версія: “Ми просто прийшли і спалили сміття”. І ніхто не очікував, що хтось знає цих ромів, що хтось до них зателефонує, поїде, розпитає, що хтось може знайти це ганебне відео, тому що українці вже звикли, що роми – це люди, які не мають голосу в нашій країні. Ніби всі про них чули, але з ними ніхто не розмовляє і ніхто з ними не знайомий – це одна із причин, чому люди так циган бояться. Для людей роми – це одна велика сіра маса. Наприклад, люди часто кажуть “вони крадуть”. Реально я знаю в Києві є кілька груп цих ромів, котрі справді ходять по місту і займаються кишеньковими крадіжками. Було би прекрасно, якби наша поліція якось справилася з цим. А от ті роми, які жили на Лисій горі – я їх знаю вже 5 років. Це не вони, бо ці роми самі є жертвами тих, які крадуть. Але в свідомості людей всі роми – одна суцільна маса, ніхто не розрізняє їх”, — додає Ольга Макар.
Підпал циганського табору – це дешевий популізм С14
Що стосується дій С14, за словами волонтерки, вони мали політичну мету. По суті, це дешевий вигідний піар, популізм.
“Це була псведоможливість сказати, що ми щось зробили і врятували незрозуміло кого неясно від чого. Оскільки ці антиромські настрої дуже сильні в суспільстві — ми не можемо цього не визнавати. Люди реально циган бояться і часто ненавидять, а С14 роблять на цьому собі піар, показуючи, як вони “ефективно” працюють”, — відзначає Ольга.
Ідеї праворадикалів суспільство не схвалить, — політолог
Як стверджує політичний експерт Станіслав Зозуля, роми – це специфічна етнокультурна група, яка справді не користується популярністю в жодній країні світу.
“Джерела та причини цієї ненависті можуть бути різні, але головною, по-моєму, залишається все-таки їх (здебільшого) бідність та їх спосіб життя, як волоцюг. Сказавши це, треба ще раз наголосити, що це не стосується всіх ромів”, — говорить політолог.
Він переконаний, що джерела всіх різновидів расизму по відношенню євреїв, ромів, чи кого завгодно — це бідність: моральна і матеріальна.
“При тому всьому, що українці залишаються другою найбіднішою нацією в Європі, рівень расистських настроїв залишається помірно низьким. Тому подібні дії однієї з екстремістських груп не знайдуть широкого схвалення, водночас завоюють популярність всередині праворадикального руху”, — коментує дії представників ультраправої організації С14 Станіслав Зозуля.
Чи зростуть в Україні екстремістські настрої проти циган?
Експерт припускає, що випадок спалення ромського табору в столиці не підвищить градус расового екстремізму в Україні. Принаймні, поки що.
“Не можна так сказати, що в нас різко підсиляться екстремістські настрої. Скоріше за все, це поодинокий випадок, який не набуде справжнього суспільного резонансу. Водночас при повторенні дещо подібного по всій країні дасть можливість говорити вже про тенденцію. Наразі видається так, що ситуація залишається контрольованою”, — відзначив Станіслав Зозуля.
Як навчитися сприймати ромів?
Щоб навчитися приймати ромів, координаторка руху “Молодь за мир” радить не боятися з ними комунікувати.
“Виходячи зі свого досвіду, можу порадити бути відкритим до людини. Коли до мене підходять люди ромської національності просити милостиню, то я одразу запитую: “Як вас звати?”, “Звідки ви?”, пропоную познайомитися. Треба із людиною розмовляти. Коли роми поселилися на Голосієво, ми ж теж їх не знали, але ми пішли в ромський табір і познайомилися. Протягом кількох років в цей табір поселялися якісь нові люди, і ми ходили з ними знайомитися. І зараз теж їздимо по інших поселеннях, що є в Києві і біля міста, аби з ними знайомитися. Це виявилося дуже ефективним, оскільки якби ми не були з ними знайомими, то ніхто б не дізнався, що насправді відбулося в цьому таборі на Лисій горі. І всі би й досі думали, що там сміття спалили”, — радить Ольга Макар.
Також вона рекомендує більше читати і дізнаватися про ромську культуру. “Почитайте історію Голокосту, читайте книги, які розповідають про життя ромів – їх, до речі, зараз є багато хороших, дивіться фільми. Роми – це народ дітей. Половина із них – дітлахи, і вони нічим не страшні, вони бояться нас ще більше, аніж ми їх, тому що вони завжди в меншості і в слабшій позиції”, — відзначає волонтерка.
Нагадаємо, у Києві 21 квітня молодики із ультраправої організації С14 розібрали та спалили табір ромів. Як повідомив активіст від радикалів Сергій Мазур, після “переконливих законних аргументів” цигани самі покинули Лису гору.
Інцидент із підпалом табору в столиці міністр МВС Арсен Аваков назвав середньовічним варварством. Відзначивши, що така ситуація є неприпустимою в 21 столітті в Україні і що роми не заслуговують на те, аби їх утискали, переслідували та дискримінували виключно через упереджене ставлення до їхнього асоціального способу життя.
Підпал ромського табору на Лисій горі засудили представники Гельсінської спілки й багато інших.
Автор: Ірися Герцун
