Кабмін оновив карантинні правила, пов’язані з пандемією. Йдеться про запровадження жовтих та зелених ковід-сертифікатів. Нові правила набувають чинності 20 вересня. У разі запровадження нового локдауну транспорт не зупинятимуть. Натомість у школах мають бути вакциновані 80% персоналу. Така ж вимога і до закладів громадського харчування, утім сертифікати про вакцинацію перевірятимуть і у відвідувачів. Як перевірятимуть реальну кількість вакцинованих учителів у школах, хто нестиме відповідальність за неправдиві дані, та чого наразі боїться бізнес — в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла міністр охорони здоров’я України у 2019-2020 роках ЗОРЯНА СКАЛЕЦЬКА.
— З наступного тижня Закарпатська область переходить у жовту зону карантину. Там працюватимуть тільки ті школи, де вакцинували понад 80% працівників. Нині таким вимогам відповідають лише п’ять територіальних громад Закарпаття, а ще в 21 ОТГ показник щеплення вчителів у школах менший, тож їх доведеться закрити. Хто і як реально вираховує кількість вакцинованих працівників?
— З однієї сторони, інформацію школа збирає, але відповідні державні органи на місцях, які мають доступ до електронної системи здоров’я, можуть це вибірково перевірити. І якщо в якійсь школі знайдуть недостовірність даних, це буде відповідальність керівництва.
Виходить, що відповідальність за надання невідповідної інформації для звітності для області лежить на директорі школи, який має всім дуже добре пояснити, що якщо ви будете мене обманювати… Хтось може сертифікати показувати, у кого вони вже підтягуються в «Дії».
Насправді, найбільший ризик – для директора школи, щоб раптом потім не було до нього запитань, що він подав недостовірну інформацію.
— За це є якась відповідальність?
— Як мінімум, дисциплінарна. Може бути порушене питання про його звільнення за те, що директор не виконував добросовісно свої професійні обов’язки.
— Питання 80% щеплених працівників актуальне тільки для жовтої зони?
— Поки що для жовтої зони.
— Це правило діє на всій території України?
— Так. Якщо територія заходить в жовту зону, для неї будуть такі правила працювати.
— Як перевіряти?
— Перевіряється заявним характером. Ми дуже багато речей робимо заявним характером. Спочатку надходить заявка про те, що людина вакцинована, але вона може бути згодом перевірена.
— Ми знову повертаємося до медичної таємниці. Хтось може зайти до моєї картки…
— Така дискусія є. Коли ми говоримо про вакцинацію, це питання співмірності інтересів однієї особи та всього суспільства і біобезпечного середовища в країні. Ця історія про отримання певної статистичної інформації, тому це вже більше про питання безпеки суспільства, а не про таємницю.
— Чи може бути так, що в певному закладі буде 21% невакцинованих через медичні показання? Що тоді робити?
— Однозначно. Дуже багато людей похилого віку, які працюють в школах, можуть мати певні протипоказання. Я думаю, що це буде в оперативному порядку переглянуто, оскільки інакше досягти 80%, а тим більше 100 для наступних зон – важко втілити. Те саме може бути в інших закладах – ресторани, кінотеатри, музеї. Тому для мене було дивно почути, що ми говоримо про 100%.
Але скажу одразу про досвід Америки, яка теж бореться в такий спосіб із тим, що багато хто не вакцинується. Вони тоді теж винайшли вирішення. Вони перенаправляють людей на інше місце роботи, де немає контактів з відвідувачами. Для нас це дуже важко зробити в музеях чи школах – куди ж ти їх переведеш.
— У громадських закладах теж має бути вакциновано 80% персоналу. Але там йшлося і про відвідувачів. Як можна перевірити, що люди, які прийшли до закладу, щеплені?
— За кордоном людина приходить в кафе, до неї підходить офіціант і перед тим, як прийняти замовлення, перевіряє, чи є в людини сертифікат про вакцинацію. Люди за кордоном показують наш сертифікат з «Дії». Є очікування, що в нас так само буде.
Відповідальність лежить на керівнику закладу, щоб їхні працівники обслуговували тільки тих, хто надав сертифікат. І в мене одразу виникає питання: як ми будемо це контролювати як держава і перевіряючий орган.
— Чого бізнес боїться?
— Бізнес боїться — і вони з цим вже стикнулися — коли вводять обмеження, приходять контролюючі органи, і вони замість того, щоб виконувати свою роботу, починають говорити: «Ми можемо до вас більше не приходити». Державі будуть довіряти тоді, коли контролюючі органи, інспектори, інспекції, комісії, які приходять, будуть виконувати свою функцію, як було заявлено.
— Всі говорять про новації адаптивного карантину, привілеї для щеплення. Чи буде сегрегація суспільства за принципом щеплення?
— Я не думаю, що цього бояться. У нас було півтора року карантину і маскового режиму — я не бачила, що цього боялися. Для держави ключова історія — треба бути відповідальним за свої слова. Сказав «всі ми маємо носити маски», значить покарав всіх, хто не носить. Коли всі півтора року бачать, що держава каже про якісь обмеження, при цьому не контролює, то всі кажуть: «Нові обмеження? Ну-ну, ми подивимося». На цьому історія закінчується, ніхто насправді не боїться. Можуть боятися підприємці, але вони вже теж подивилися, що можна буде більшість працівників вивести зі штату і назвати їх якимись сезонними, тижневими помічниками і показати гарну вакцинацію. Бо власник, помічниця та бухгалтер будуть вакциновані, буде 100% вакцинованих працівників.
Для шкіл може бути питання, але школам закупили або вже закуповують комп’ютери та ноутбуки для вчителів.
Насправді ключова проблема вже у всіх буде вирішена. Лякати можна тоді, коли хтось цього боїться. А ми не бачимо, щоб цього боялися. Самодурство певних керівників в регіонах може мати місце, коли хтось скаже: «Давайте будемо когось звільняти чи забирати премії». Але ж це ситуація в окремих регіонах, по Україні цього немає.
