Середня зарплата в Україні до кінця 2022 року, згідно з твердженням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, має зрости до 17,5 тисячі гривень (більше 600 доларів), що все ще менше, ніж в Євросоюзі, але це вже можна порівняти з деякими країнами європейського континенту. «Апостроф» розбирався, про що насправді говорять озвучені урядом цифри, до якого рівня виростуть реальні зарплати українців, і чи не знизиться їхня купівельна спроможність через зростання цін.
Середня зарплата в Україні в 2022 році має скласти 15 258 гривень. Така цифра закладена в проекті державного бюджету на наступний рік, який поданий урядом на розгляд Верховної Ради.
При цьому, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на кінець 2022 року середня по країні заробітна плата перевищить 17,5 тисячі гривень.
З огляду на те, що середньорічний курс долара в проекті бюджету-2022 закладено на рівні 28,6 гривні, а на кінець року — 28,7 гривні то виходить, що середня зарплата в наступному році повинна скласти 535 доларів, а в кінці 2022 року — майже 610 доларів (вона може бути ще більшою в доларовому еквіваленті, якщо обмінний курс за фактом виявиться нижче, як, наприклад, в нинішньому році).
Станом на липень нинішнього року, за даними Державної служби статистики (більш свіжих даних у Держстату поки немає), середня зарплата в Україні становила 14 345 гривень. Оскільки її розмір, хоч трохи, але постійно зростає, можна припустити, що на кінець 2021 року він дотягне до 15 тисяч гривень або впритул наблизиться до цього показника (що відповідає 555 доларам за поточним обмінним курсом).
Слід зазначити, що в більшості регіонів середня зарплата істотно нижче вказаного рівня, однак загальну ситуацію «витягує» Київ, де середня зарплата на сьогодні становить майже 20 тисяч гривень (740 доларів).
Ясна річ, що мова йде виключно про легальні зарплати, а не про ті, що сплачуються в «конвертах».
Тим не менш, це все одно рекордний рівень для нашої країни.
Якщо раніше зарплати в Україні були істотно нижчими, ніж в інших країнах Європи, то зараз можна говорити про деяке вирівнювання ситуації. Так, наприклад, в Албанії середня зарплата становить 525 доларів, а в Сербії — 539 доларів, що можна порівняти з Україною (причому на нашу користь). У Болгарії, найбіднішій країні ЄС, середня зарплата в 2021 році відповідає рівню 767 доларів, що все ж таки більше, ніж у нас, хоч і не набагато.
Втім, в Чехії, Польщі та навіть Румунії зарплати поки що значно вище.
Трохи повільніше
Середня зарплата в 15,3 тисячі гривень видається цілком досяжною, але як щодо 17,5 тисячі гривень?
За словами директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, показники, які закладаються в бюджет, включаючи розмір середньої зарплати, є розрахунковими для визначення сум надходжень до бюджету. «Мова не про те, що уряд хоче досягти саме таких показників, а в контексті визначення розмірів ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), інших податків, пов’язаних із заробітною платою», — пояснив він в коментарі «Апострофу».
Однак цифра 17,5 тисячі була названа прем’єром, і його, що називається, за язик ніхто не тягнув.
Як зазначив у розмові з виданням старший аналітик інвестиційної компанії «Альпарі» Вадим Іосуб, збільшення середньої зарплати до 15,3 тисячі гривень означає її зростання з нинішнього рівня на 6,7%, а досягнення показника 17,5 тисячі гривень передбачає зростання на 22% за майже півтора року. «Цифра амбітна, але порівнянна з ростом номінальної середньої зарплати за останній рік», — сказав експерт.
В Україні дійсно вже деякий час спостерігається тенденція до зростання, як середньої, так і мінімальної зарплати, навіть незважаючи на коронакризу. Так, з 1 вересня 2020 року «мінімалка» зросла до 5000 гривень з 4723 гривні, а з 1 січня 2021 року вона була підвищена відразу до 6000 гривень. 1 грудня поточного року заплановано її чергове підвищення до 6500 гривень, а з 1 жовтня 2022 року її підвищать до 6700 гривень.
«Зростання зарплати в 2021 році здебільшого обумовлено адміністративними факторами, а саме — збільшенням мінімальної заробітної плати і зарплат бюджетників, тоді як темпи збільшення зарплат в комерційному секторі сповільнилися в результаті карантинних обмежень», — сказав Ілля Несходовський.
Якщо говорити про наступний рік, то, за його словами, зростання зарплат за рахунок бюджетників повністю припиняється: «Підвищення відбудеться тільки в одній групі — а саме у медиків. Йдеться приблизно про 300 тисяч осіб, у них зростання зарплати складе приблизно 30%, і це може дати поштовх (для зростання зарплат в інших секторах економіки — «Апостроф»)».
Однак є й інші важливі чинники зростання зарплат, в тому числі, пов’язані з зусиллями (або їх відсутністю) уряду з підтримки бізнесу.
Не варто скидати з рахунків і загрозу нової фінансово-економічної кризи, яка цього разу може прийти з Китаю, де недавно збанкрутувала одна з найбільших девелоперських компаній — Evergrande, що має борги на більш ніж 300 мільярдів доларів.
При цьому, навіть якщо криза не стане глобальною, є велика ймовірність того, що через уповільнення темпів зростання в Піднебесній впадуть ціни на руду і металургійну продукцію, яку експортують українські виробники. І це може істотно загальмувати економічне зростання, а, значить, і зростання зарплат.
Зростання без зростання
Вище було відзначено, що статистика зростання зарплат враховує тільки легальні доходи громадян. На сьогодні в Україні, за різними розрахунками, зарплати в «конвертах», з урахуванням «сірих» схем (коли частина зарплати платиться в «білу», а частина, як правило, більша, — в «конверті»), отримують від 30% до 40% працівників. У зв’язку з цим влада всерйоз вирішила боротися з «тіньовими» доходами українців. Це — і розпочата у вересні податкова амністія, і плани щодо введення непрямих методів контролю за доходами та витратами громадян, а також недавно озвучена ініціатива щодо недопущення оформлення найманих працівників як фізичних осіб-підприємців (так звані ФОПи) з метою оптимізації оподаткування.
Поки складно сказати, наскільки успішними будуть такі дії, проте ясно те, що по мірі виведення бізнесу (і, відповідно, зарплат) з «тіні», все вищими будуть показники «білої» зарплати. «Це призведе до збільшення офіційної середньої зарплати по країні навіть без її фактичного зростання, просто тому, що до статистики потраплять доходи громадян, які раніше в неї не потрапляли», — зазначив Вадим Іосуб.
Крім того, Кабінет міністрів 1 вересня затвердив нову методику визначення середньої зарплати, включивши в розрахунки додаткові показники, наприклад, премії. «Це вплине на те, що середня зарплата зросте не за рахунок економіки, а за рахунок зміни методики», — сказав Ілля Несходовський.
Таким чином, в офіційній статистиці можуть з’явитися вражаючі цифри, при тому, що реального підвищення добробуту українців не відбудеться.
Хто швидше
Потрібно також враховувати той факт, що в 2021 році в Україні спостерігається значне зростання цін, особливо на продукти харчування. Також в поточному році дорожчали комунальні послуги та автомобільне паливо. Це, багато в чому, продиктовано високими темпами зростання цін на світових ринках, і останній такий приклад — безпрецедентне подорожчання газу в Європі.
Таким чином, інфляція в країні за підсумками року, швидше за все, перевищить 10%. А, з огляду на нинішні тенденції, її темпи можуть зберегтися і в наступному році, і ціни просто «з’їдять» підвищені зарплати і пенсії українців.
Втім, експерти прогнозують, що в 2022 році інфляція сповільниться.
«У цьому році ми маємо наслідки безпрецедентних вливань в економіку США та Європейського Союзу трильйонів доларів і євро, що викликало необґрунтоване зростання цін на різні товарні групи. Однак зараз в світі ціни падають на продовольчі товари, наприклад, на соняшникову олію, які вже не такі, якими вони були в середині року, — каже Ілля Несходовський. — Тому в наступному році такої інфляції на рівні 10%, як в цьому році, не буде. Я думаю, що вона дійсно увійде в коридор, який планує Кабінет міністрів — від 6% до 7% (у проекті бюджету на 2022 рік вона закладена на рівні 6,2% — «Апостроф»)».
Вадим Іосуб, в свою чергу, відзначає, що в останні роки зростання номінальної зарплати в Україні випереджало темпи інфляції. «Ймовірно, така тенденція продовжиться і надалі, і інфляція не зможе повністю «з’їсти» зростання зарплат, — зазначив експерт. — Хоча, безумовно,»відкусить» шматочок».
