В Україні 1 грудня все ж таки стався переворот, але не державний, а соціальний. Щоправда, поки що лише на словах. Президент Володимир Зеленський у своєму щорічному посланні до Верховної ради заявив, що до 10 грудня подасть до парламенту законопроект про запровадження так званого економічного паспорта українця. Це механізм, відповідно до якого плата за використання надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей українських громадян. Ну прямо як в ОАЕ. Де влада візьме гроші на таку ініціативу, чи працюватиме вона і чи не перетвориться на чергову популістичну обіцянку — з’ясовував «Апостроф«.
«Так це ж було вже»
Насправді влада вже не перший рік носиться з ідеєю економічних паспортів. У січні «слуги» зареєстрували у ВР одразу два схожі законопроекти.
Першим законопроектом пропонувалося кожному новонародженому громадянинові України з державного бюджету одноразово виділяти по 50 тисяч гривень для зарахування на депозитний рахунок. Проте зняти ці гроші з рахунку дитина зможе лише після досягнення нею 18 років. За середньої народжуваності в Україні близько 300 тисяч дітей на рік бюджет депозитної програми становив би приблизно 15 мільярдів гривень на рік. Але цей законопроект «завернули» комітети і до сесійної зали він навіть не потрапив.
Читайте: Країна мрії: кому Зеленський у своєму посланні продавав «липові» перемоги
Другий законопроект так і називався «Про економічний паспорт українця». Цим проектом планувалося надсилати 1% коштів від реалізації всіх корисних копалин, здобутих в Україні, на рахунки дітей. Щоправда, не всіх, а лише народжених після 1 січня 2021 року. Гроші мав би акумулювати створений Кабміном «Фонд майбутнього», а після досягнення дитиною повноліття фонд виплачував би приємний бонус. Але й цей законопроект навіть до комітетів не дійшов.
Що пропонує Зеленський
А нічого нового.
«Згідно із законопроектом, кошти – плата за використання наших українських надр – накопичуватимуться на персональних рахунках дітей громадян України», — пояснив Зеленський.
Після досягнення повноліття діти зможуть використати ці накопичення для здобуття освіти в Україні або купівлі власного житла. За словами голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева, гроші зараховуватимуться на рахунки дітей, народжених у 2019 році і пізніше.
Гарант подає цю ініціативу як спонукання олігархів до інвестування у людський капітал. Адже саме в руках великого бізнесу здебільшого і перебуває видобувна промисловість.
«Наші олігархи нарешті стануть справжніми інвесторами у майбутнє наших дітей. Я їх вітаю. І це теж буде вперше за роки незалежності нашої держави», – наголосив Володимир Зеленський.
Але проблема в тому, що президент ініціює новий законопроект за старим принципом. Звичайно, відповідно до 13 статті Конституції, земля та її надра є об’єктами права власності українського народу. Але ж підприємства, які видобувають корисні копалини в Україні, роблять це не за спасибі, а сплачують податки:
— податок на прибуток,
— рентна плата.
А є ще й місцеві податки та збори:
— податок на майно,
— транспортний податок,
— плата за землю.
Більше того, видобувні підприємства, акціями яких володіє держава, сплачують дивіденди до бюджету.
Якщо буде введено додатковий податок «на дітей», то очевидно, що зросте і ціна на корисні копалини.
Якщо новий податок не запроваджувати, а просто забрати гроші з існуючих надходжень, то це вдарить по бюджету, який і так з року в рік ухвалюється з суттєвим дефіцитом.
Тому влада пішла на радикальний трюк: нових податків не запроваджувати, а просто підвищити існуючі. В останній день осені нардепи проголосували за так званий податковий законопроект 5600. Відповідно до цього законопроекту, у 2022 році буде підвищено рентну плату на видобуток залізної руди. Ось і гроші на економічні паспорти. Про це прямо і говорить Зеленський: «Ми направимо ці кошти на наших дітей».
Але чи вистачить їх?
Порахуємо
За оцінками експертів, підвищення рентної плати на залізну руду принесе до бюджету додатково близько 90 мільйонів доларів або 2,4 мільярда гривень. Якщо додати до цього ще 3,9 мільярда (саме стільки минулого року отримала держава від «залізної» ренти) і відштовхнутися від середньої народжуваності в Україні – 300 тисяч дітей на рік, то кожній дитині на рахунок «капатиме» 21 тисячу гривень за рік. За 18 років у такий спосіб можна зібрати близько 378 тисяч гривень або приблизно 14 тисяч доларів. Але це приблизні розрахунки лише за перший рік. Далі суми ймовірно зменшуватимуться, бо протягом 18 років кількість дітей збільшуватиметься, а сума на кожну дитину – навпаки.
Але навіть якщо ми беремо вищезгадані 378 тисяч гривень, то, з одного боку, це не найгірший старт. Квартиру, звичайно, не купити, але й цих грошей держава могла б не давати.
З іншого боку, підрахунки є дуже умовними. Наприклад, Гетьманцев нарахував 10 тисяч доларів (і якщо до «десятки» не вистачатиме, різницю компенсує держава). Але за 18 років невідомо що станеться з курсом долара, народжуваністю, ціною руди та обсягами її видобутку, купівельною спроможністю гривні (адже накопичення будуть у національній валюті), і найголовніше, наступник Зеленського може скасувати цю ініціативу, якщо взагалі за неї проголосують депутати.
Не економіка, а політика
Втім, якщо нардепи і схвалять ініціативу Володимира Зеленського, то навряд чи економічний паспорт як інструмент підвищення добробуту українських громадян працюватиме.
«Це чистої води популізм. Така система працює іноді в країнах Перської затоки, де дуже багато нафти і дуже мало громадян. У результаті, якщо у вас є профіцит, великий експорт і мало імпорту, ви заробляєте дуже багато грошей за рахунок енергоресурсів та частину них можна дійсно направляти на економічні паспорти. Громадянин Кувейту, коли народжується, одразу отримує купу грошей на рахунок і в 18 років він вже багатий. Але це працює в країнах, де є надлишок, — пояснює «Апострофу» інвестиційний банкір Сергій Фурса. — В Україні просто немає зайвих грошей. У нас уже є рента, передбачена у бюджеті. Більш того, дуже часто вона йде до місцевих бюджетів. Фактично влада пропонує забрати з місцевих бюджетів гроші та направити їх на цю незрозумілу програму. Це популістичне задоволення, на яке у нас немає грошей. Такого немає в більшості країн світу, тому що немає надмірної ренти, коли ви суперекспортер якогось дорогого природного ресурсу».
У свою чергу директор економічних та соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин взагалі не бачить в ініціативі президента економічної складової – лише політичну.
«Цей інструмент не має економічного сенсу. Ця політична заява нарівні зі створенням президентського університету. Як разова акція це могло б спрацювати, але якщо передбачається, що дохід від ренти буде спрямовуватися з року в рік на цю програму, то не зовсім зрозуміло, якими ресурсами це все буде забезпечено, тому що видобувна галузь дуже специфічна. І в якому вигляді збережуться ресурси? Курс гривні може падати і інфляція значна, а 20 років дуже довгий термін», — резюмував Юрчишин у коментарі «Апострофу».
