Cropped shot of an unrecognizable teenage girl drinking medication

Український уряд вирішив взяти під жорсткий контроль оборот антибіотиків у країні. Планується, що у 2022 році вже не буде вільного продажу антимікробних препаратів: все лише за рецептом, причому електронним. Навіщо потрібні такі нововведення та як вони впливають на здоров’я українців – віршує «Апостроф».

Серйозна загроза

Насправді, ідея реалізації антимікробних препаратів за рецептом лікаря є досить логічною.

Вся справа в тому, що через надмірне та необґрунтоване застосування антибіотиків розвивається так звана антибіотикорезистентність. Це процес, коли в результаті частого застосування препаратів у шкідливих мікроорганізмів виробляється імунітет до антибіотиків, які просто перестають діяти. Збудники інфекцій модифікуються, і позбутися їх за допомогою антимікробних препаратів стає неможливим.

У такому разі є два виходи: або вживати потужніші антибіотики, так званої групи резерву, або фармкомпаніям доводиться розробляти нові ліки.

Але сильніші антибіотики і коштують дорожче, і є більш токсичними для організму. А розробка нових препаратів – це час.

Антибіотикорезистентність вже зараз становить серйозну загрозу людству. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, людство знаходиться на порозі так званої постантибіотичної ери, коли поширені інфекції та незначні травми знову можуть стати смертельними. Вже зараз медикам стає все важче лікувати пневмонію, туберкульоз, зараження крові.

Необґрунтоване застосування антибіотиків відбувається через те, що багато людей, зокрема й українці, практикують самолікування: самі призначають препарати.

«Пацієнти дуже люблять займатися самолікуванням та призначають собі будь-які антибіотики за будь-яких обставин. Наприклад, намагаються лікувати коронавірус, — каже «Апострофу» практикуючий сімейний лікар Владислав Ващенко. – І я зараз зустрічаюся з випадками, коли у пацієнта спостерігається резистентність вже до трьох антибіотиків. І це дуже погано. Потім ти стоїш над цим пацієнтом, і чесно кажучи, не знаєш, що з ним робити. Адже він перепробував уже всі антибіотики. У тій же Польщі нічого не можна купити в аптеці без рецепта, не кажучи вже про антибіотики».

Крім того, і медики, не маючи чітких протоколів лікування, можуть призначити пацієнту антибіотик навіть тоді, коли реальність цього не потребує.

Зі спалахом пандемії коронавірусу проблема посилилася: антимікробні препарати стали такою собі панацеєю для лікування вірусу — навіть у тих випадках, коли їх «допомога» не була потрібна.

Вирішити проблему антибіотикорезистентності уряд намагався ще у 2019 році. Тоді Кабмін затвердив «Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів». Згідно з цим планом, у 2019 році МОЗ мав розробити зміни до законодавства «щодо обмеження безрецептурного використання протимікробних препаратів». А вже у другому кварталі 2020 року за ці зміни мав би проголосувати парламент та аптеки без рецепта лікаря, теоретично, не змогли б продавати українцям антибіотики.

Але план було написано, а реальних змін не відбулося: антибіотики досі можна купити в аптеці без рецепта. У 2022 році все має змінитись.

Фото: Getty images

Правила нові, проблеми старі

Так, з 1 квітня поточного року, за словами чиновників МОЗ, антибіотики в Україні відпускатимуть лише за електронним рецептом.

«Ми хочемо встановити дієві механізми контролю за відпуском рецептурних лікарських засобів та починаємо, звичайно, з антибіотиків для боротьби з антибіотикорезистентністю», — заявив перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комарида.

За словами самих сімейників, електронні рецепти це, звичайно, зручно.

«На практиці це не така велика складність. От якби були паперові рецепти як раніше, де потрібно поставити і трикутну печатку, і круглу, і завірити документ начмедом. В електронному форматі все дуже легко і просто робиться: п’ять хвилин роботи. І я можу більше часу приділити самому пацієнту, не займаючись паперовою тяганиною», — зазначає Владислав Ващенко.

Але проблема: щоб отримати від лікаря зручний електронний рецепт на антибіотики, потрібно спочатку потрапити на прийом до цього лікаря. А це може перетворитись на той ще квест, адже сімейників в Україні катастрофічно не вистачає.

«Зараз до сімейного лікаря можна потрапити хіба що за два тижні. А без запису система не пропустить рецепт, і сімейний лікар на первинній ланці не випише жодного антибіотика. Helsi часто і довго «глючить» і навіть будучи на прийомі, отримати електронний рецепт досить складно. Навіть хворі на діабет чекають рецепти на інсулін по кілька діб. На 20% населення в країні взагалі фізично не вистачає сімейних лікарів. Ці люди лікуються підпільно чи напівпідпільно. І їм рецепт на антибіотик взагалі ніхто не дасть. Це, не кажучи про те, що значна частина призначень сімейними лікарями робиться по телефону, через месенджери – без повторних прийомів. І якщо всі ці пацієнти щоразу записуватимуться, первинна ланка просто «ляже». Таким чином, безліч людей, зокрема тяжкохворі з хронічними захворюваннями або маленькі діти будуть позбавлені своєчасного доступу до життєво важливих препаратів. Це спричинить колосальну кількість смертей», — пояснює «Апострофу» епідеміолог Олексій Галімський.

«Все це хороші ідеї в тому випадку, якби у наших громадян був широкий доступ до медицини і безпосередньо до лікарів, — додає «Апострофу» голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко. — Але ж є люди, які не мають лікарів, наприклад, у сільській місцевості. Є лише аптека, і людина могла б там придбати собі ліки, але вона не зможе це зробити без доступу до медичного персоналу. Я розумію високі гасла про раціональну антибіотикотерапію, не займатися самолікуванням — це все чудово. Та що робити, якщо держава просто не забезпечила широкого доступу людей до медичної допомоги».

Місяць тому Національна служба здоров’я (НСЗУ) рапортувала про 25,5 тисяч лікарів первинної медичної допомоги, зареєстрованих в Україні. На даний момент, за інформацією сайту НСЗУ, у країні вже 24,7 тисячі лікарів первинки.

«А просто ніхто працювати не хоче, «витирають ноги» об сімейних лікарів, гідну зарплату держава не платить, а завантаженість просто колосальна. Коли почнеться нормальне ставлення до лікарів, буде й нормальний доступ до медицини. Почали згадувати про лікарів лише тоді, коли почалось лихо. Та й то, все не виконується: доплати, підвищення ставок», — резюмував Владислав Ващенко.

Як результат, відсутність нормального доступу до лікарів потягне за собою труднощі з придбанням антибіотиків у випадках, коли це дійсно необхідно.

Фото: Getty images

До чого це призведе

«Люди намагатимуться виживати і з’явиться чорний ринок із завищеними цінами на антибіотики. А чорний ринок — це контрабанда, контрафакт, прострочені препарати. На цей чорний ринок завозитимуть сумнівні індійські, китайські препарати, які виробляються на якихось «сірих» та » чорних» підприємствах. Це призведе до вичавлювання з внутрішнього ринку України вітчизняної фармацевтичної продукції. Відповідно, люди будуть труїтися і вмиратимуть. Але це ще не все. Люди купуватимуть антибіотики у ветеринарних аптеках. А це препарати, які не допущені для застосування людьми, так як у ветеринарії діють інші стандарти безпеки: якщо у тварини розвинувся рак печінки або безпліддя – таку тварину можна просто приспати. Тому в моєму розумінні з 1 квітня 2022 року настане просто катастрофа. Кращого способу знищення всіх вікових груп в Україні навіть вигадати складно«, — нарікає Олексій Галімський.

Втім, антибіотики за рецептом з 1 квітня – ще досить віддалена та навіть невизначена перспектива. Адже екс-міністр охорони здоров’я Максим Степанов обіцяв запровадити ту саму ініціативу минулого року. Цього, як відомо, не сталося.

Але що станеться вже точно, так це облік споживання антибіотиків пацієнтами в закладах охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу. Відповідний указ №1614 схвалений МОЗ та набрав чинності з 1 січня 2022 року.

«Зараз у лікарнях, особливо державних, немає системи моніторингу за антибіотикорезистентністю. Наказ МОЗ №1614, що вийшов того року, декларує, що в лікарнях має бути система управління щодо застосування антибіотиків. Але під цю систему немає ні фінансування, ні кадрів. Формально визначатиметься якийсь антибіотик, буде імітація діяльності, а за фактом ці антибіотики не працюватимуть, адже в умовах недофінансування лікарні купують лише найдешевші антибіотики. І у лікарів будуть зв’язані руки, адже лікар стаціонару не зможе виписати електронний рецепт. І ми дійдемо до того, що люди масово вмиратимуть і в стаціонарах», — зазначає Галімський.

Щоправда, навіть якщо уряд і дотримуватиметься жорсткої лінії контролю за вживанням антибіотиків українцями, проблему резистентності це все одно повністю не вирішить.

«Застосування антибіотиків у ветеринарії, зокрема у тваринницькій продукції: м’ясі та молоці — ніхто не контролює. І це величезна проблема. Простий приклад: згадайте, коли востаннє у вас скисало магазинне молоко. Швидше за все, ще в дитинстві. Згодом від цих продуктів люди інфікуються резистентними штамами мікроорганізмів. Також споживання антибіотиків у залишкових кількостях із цих продуктів наново формує резистентні штами мікроорганізмів в організмах людей», — резюмував Олексій Галимський.

Сподіватимемося, що за три місяці в Кабміні та у МОЗ знайдуть більш дієві підходи до вирішення цієї проблеми. Адже ситуацію з антибіотиками вирішувати треба, але продаж лише за рецептами призведе до катастрофи.

Комментарии