В Україні оголошено масову мобілізацію, але це не означає, що кожен, здатний тримати в руках зброю, буде відправлений на передову. Про це та інші нагальні питання kp.ua розмовляє з начальником Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олександром Тищенком.
3,5 тисячі переселенців вже відправили до військ
— Олександре Володимировичу, іноді доводиться чути, що ось здорові сильні військовозобов’язані чоловіки виїхали з сім’ями до західних областей України і таким чином уникнули мобілізації. Як справи насправді?
— Насправді 12,5 тисячі переселенців, які приїхали до нашої Львівської області, стали на військовий облік. І 3,5 тисячі з них ми вже відправили до військ. Чоловіки привозять свої сім’ї, дружин та дітей, щоб забезпечити їм безпеку, але самі готові повернутися, щоб захищати Київ, Харків, інші міста та села, де ведуться бойові дії.
Мобілізація йде успішно по всій країні, наскільки я знаю, в жодній області немає проблем з набором до армії.
— До територіальної оборони ви теж берете внутрішніх біженців?
— Мобілізація до тероборони у нашій області вже закінчилася, бригади сформовані з місцевих добровольців. Було дуже багато бажаючих, як і скрізь.
Ведеться лише паперова робота
– Деякі ЗМІ опублікували інформацію про початок традиційного призову на строкову службу з 1 квітня. Але ж призову як такого немає?
— Ймовірно, інформагентства спиралися на документи, підписані ще до російського вторгнення. Наразі у нас воєнний стан, оголошено мобілізацію, призов на строкову службу припиняється.
Але продовжується документальна робота. Війна закінчиться, нам все одно треба проводити постановку громадян на військовий облік. Для студентів, представників низки професій потрібно оформляти відстрочки по призову. Тобто робота триває, але на паперовому рівні.
— Під час набору до тероборони багатьох хлопців відмовлялися зараховувати до бригад і видавати їм зброю, бо молоді й не мають армійського досвіду. А по мобілізації таких беруть?
— По мобілізації призовний ресурс від 18 до 60 років. Але хлопців до 25 років ми намагаємося не чіпати. Або брати лише на добровільній основі. Діти – це наше майбутнє.
Хоча є приклад: юнак, який навчається у нашій Академії сухопутних військ, підбив дві бронемашини ворога та був поранений. А йому лише 17 років. Курсанти академії – вони вже військові, і всі вирушили до Київської області.
Не комп’ютерами боремося
— У 25 років також можна не вміти тримати в руках автомат. Мобілізовані проходять навчання перед відправкою до військ?
— Звичайно, відбуваються бойові погодження, навчання на полігоні. Не стільки, скільки треба, але проходять. Щоб новачкові дали автомат і сказали: йди воюй – такого немає. Може, в перші дні війни десь було, але наразі усіх навчають.
— Чи враховується спеціальність під час розподілу у військові частини?
— У всіх військовозобов’язаних є військово-облікова спеціальність, яка вказується у картці. Звісно, вона враховується.
– А цивільна професія? Ось, наприклад, від представників IT-спільноти доводилося чути, що таких головастих фахівців потрібно використовувати за комп’ютером, а не садовити, умовно кажучи, у танки.
— Айтішників використовують і за комп’ютером, і в танках як стрільців або за іншим профілем після навчання на полігоні. Ви ж розумієте, що нині майстрів високих технологій є дуже багато, а на війні не потрібно стільки комп’ютерів. Не цією зброєю армія бореться.
— Кого направляють у найгарячіші точки?
– Це бойові частини, які доукомплектовуються мобілізованими резервістами – тими, хто пройшов першу, другу та інші хвилі мобілізації у 2014-2015-х роках.
— Яка за воєнного стану відповідальність за ухилення від армії? Чи залишається адміністративне покарання за неявку до військкомату на порядку денному?
— Кримінальна відповідальність настає, якщо людина пройшла медкомісію, визнана придатною до служби, але не з’явилася для розподілу. У 2021 році ухвалили закон, який передбачає за ухилення від мобілізації від 3 до 5 років позбавлення волі.
Щодо повістки, то наразі великий рух країною, повістку можна і не отримати. Тому свідомі громадяни при зміні місця проживання самі приходять до територіальних центрів комплектування. І таких свідомих, заявляю із повною відповідальністю, у нас більшість.
Фармацевти, пекарі, аграрії отримують броню
— Які професії отримують броню?
– Наразі список розширено. Загалом можна сказати, що це підприємства, які працюють на обороноздатність держави, забезпечують її життєдіяльність. ВПК, комунальна сфера, лікарі, ось зараз додалися аграрії. Адже треба вирощувати хліб, щоб годувати армію та ццивільне населення.
– Була інформація, що будь-яке підприємство може забронювати частину своїх працівників, якщо мобілізація зупинить роботу.
— Може, але розглянемо на прикладах. Припустимо, пекарні чи фармацевтичні підприємства – тут питань немає. Перші печуть хліб, інші виготовляють ліки. Без того та іншої країна не може обійтися. А лікеро-горілчаний завод? Ну який сенс на ньому бронювати.
– Сфера торгівлі, логістика? Безперебійна робота магазинів, доставка туди товарів першої необхідності – важлива умова виживання населення.
— Сфера торгівлі може входити до броні. Але не всі спеціалісти бронюються. Припустимо, в логістиці вкрай необхідні 5-10 осіб, а їх за штатом може бути вчетверо більше. Водії, які доставляють товари, вантажники – тут усе зрозуміло. Але є й бухгалтери, яких могли набрати 15 осіб, а за фактом і 5 нормально впораються із завданнями. Бронь визначається відповідно до реальних потреб.
— Як можна оформити броню?
– Через Міністерство економіки. Підприємства повинні подавати заявки, за якими рішення прийматимуться спільно з Міністерством оборони.
