В Офісі президента Володимира Зеленського, незважаючи на повну домовленість Кремля, все ще розглядати зустріч із кремлівським ватажком Володимиром Путіним як спосіб припинити кровопролиття. Кремлівська відмова від «Великоднього перемир’я» стала черговим свідченням небажання росіян йти на деескалацію. На цьому фоні російські пропозиції до проекту можливої угоди з Україною виглядають імітацією переговорного процесу. Чому зустріч президентів Зеленського та Путіна, особливо якщо вона відбудеться за нинішніх умов, не принесе відчутного результату, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Надій залишилося мало
21 та 22 квітня Київ провів із рашистами черговий раунд переговорів по онлайн-зв’язку. Цю інформацію повідомив голова переговорної групи Давид Арахамія. І хоча різні чутки почали просочуватися в російських ЗМІ, публічних подробиць про результати цих переговорів поки що немає. До того ж головний «міжнародна коняка» Путіна Сергій Лавров публічно зазначив, що вони «застопорилися».
Варто зазначити, що в недавньому інтерв’ю BFMTV, опублікованому Офісом президента, Президент Володимир Зеленський наполягає, що з кожним днем та новими звірствами рашистів в Україні він втрачає віру у результат російсько-українських переговорів. Водночас глава держави вважає, що його зустріч із кремлівським фюрером Володимиром Путіним все ще може завершити війну.
Незважаючи на відсутність будь-яких результатів, Володимир Зеленський виступає за зустріч із Путіном для припинення кровопролиття.
«Поки що так. Але з кожним днем, з кожною такою Бучею, з кожним таким Маріуполем, з кожною такою Волновахою бажання і віра, що буде результат таких переговорів, пропадають», – заявив глава держави.
Формально російська сторона погоджується провести таку зустріч, за умови проведення «підготовчої роботи». Поки що ж у Кремлі нарікають на те, що Київ нібито «не демонструє сталості» у досягнутих проміжних домовленостях і «змінює позицію». Такі формулювання означають, що Україна не хоче поступатися і не йде назустріч кремлівським бажанням.
З іншого боку, не зовсім ясно, чому Офіс президента за участю турецької сторони все ж таки досягає зустрічі з Путіним.
«Зустріч з Путіним можлива лише за умови, що його змусять до переговорів санкціями та військовою силою. Але що обговорювати з ним? Повернення до позицій 24 лютого, які озвучує влада, виглядає дивно з урахуванням кількості жертв у війні. Обговорювати з Путіним якісь умови припинення війни, коли він не дотримується обіцянок, також є безглуздим», — зазначив у розмові з «Апострофом» голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Російські «пропозиції»
У Кремлі посилено вдають, що переговори в рамках «Стамбульського формату» продовжуються. Представник російського фюрера Дмитро Пєсков заявив днями журналістам, що російська сторона передала Києву проект якогось документа і тепер чекає на реакцію.
Скандальний представник кремлівського МЗС Марія Захарова деталізувала, що Москва передала свої позиції Києву ще 15 квітня, але відповіді досі не отримала. Російські «балакучі голови» щоразу вказують на те, що Київ нібито надто довго вивчає запропоновані документи.
Володимир Зеленський у відповідь заявив, що йому нічого про це невідомо.
«Нічого про це не чув і точно нічого не бачив. Упевнений, нам нічого не передали. «М’яч на нашому боці»? Я раніше непогано грав у футбол… Там треба, щоб було дві команди і щоб був м’яч. Мені здається, він (Дмитро Пєсков — «Апостроф») сам із собою грає у футбол. З такими серйозними речами точно не грають, але ми обов’язково покажемо, як ми б’ємо по воротах, як тільки нам справді дадуть м’яч», — зазначив президент під час брифінгу після зустрічі з головою Євроради Шарлем Мішелем.
Радник голови ОП Михайло Подоляк пізніше підтвердив, що Київ отримав від Москви зустрічні пропозиції щодо договору, поданого Україною під час переговорів у Стамбулі 29 березня. Наразі Офіс президента займається їх вивченням.
Що конкретно пропонують росіяни, не деталізується, але конкретні формулювання у кремлівському документі не мають значення, оскільки «стратегічні інтереси» Кремля у війні проти України й так добре відомі.
Українська «картина світу»
Основою угоди між Києвом та Москвою, як наполягають у ОП, має стати нова система гарантій безпеки для України. Київ хоче бачити гарантами Великобританію, Китай, США, Францію, Туреччину, Німеччину, Польщу та Ізраїль. Інші держави зможуть приєднатися до гарантій безпеки на власний розсуд.
Україна має намір отримати гарантії, які будуть жорсткішими, ніж 5 стаття НАТО про колективну оборону. Гаранти повинні будуть протягом кількох днів надати Києву допомогу у разі агресії.
Питання Криму пропонується відкласти на 15 років, протягом яких сторони вестимуть переговори. Проблему окупованих районів Донбасу Київ запропонував обговорити на зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Така зустріч може відбутися, коли делегації закінчать роботу над підсумковими документами.
Рішення щодо «нейтралітету» Києва пропонується ухвалити на всеукраїнському референдумі. Як неодноразово наполягали українські переговорники, вони не виконуватимуть кремлівських ультиматумів і не поступляться за ключовими позиціями.
Суть кремлівської гри
Саме на такі пропозиції Київ чекав російську відповідь. Хоча спочатку було ясно, що такі формулювання однозначно не влаштують Москву. Незалежно від того, що саме написано в російських «пропозиціях», про які говорив Пєсков, основні вимоги Кремля відомі:
— визнання Києвом «російського статусу» окупованого Криму;
— визнання «республік» Донбасу, які претендують на всю територію Донецької та Луганської областей;
— «Демілітаризація»;
— «нейтральний статус» — відмова від НАТО, а фактично повернення до російської геополітичної орбіти;
— «Денацифікація».
Останній пункт означає, що українці мають відмовитися від своєї ідентичності, ставши слухняними «малоросами» або взагалі назватися росіянами. Кремлівські пропагандисти вже не приховують, що мають намір проводити планомірний геноцид українців.
У такому світлі, якщо РФ щось передавала Києву, то тільки проект капітуляції. Москва, як це було з Нормандським форматом, просто імітує переговорний процес.
«Після Бучі стало зрозуміло, що нічого прийнятного для нас у російських «пропозиціях» бути не може. Тут Кремль є по-своєму послідовним. З одного боку, вони намагаються нав’язати Україні поступки, «видути» щось, а з іншого — демонструють світовій спільноті нібито готовність до діалогу. Тому не думаю, що в тому документі, про який говорив Пєсков, для нас буде щось корисне», — говорить у коментарі «Апострофу» голова Інституту світової політики Євген Магда.
Путін, не зумівши взяти Україну «за три дні», все ще розраховує, що його армія закріпиться на тимчасово окупованих територіях і рушить далі. «Влада» окупованого Криму вже виступає із заявами, що жителі окупованих районів південного сходу України нібито «хочуть у Росію». Під цей «шумок» на тимчасово зайнятих районах Херсонської області триває підготовка до «референдуму» з подальшою роздачею російських «паспортів». Ще один ймовірний сценарій — офіційно загнати в РФ маріонеток із «Д-ЛНР». Що остаточно поставить хрест на переговорах.
Україна може протидіяти кремлівським устремлінням лише з позиції сили. Один з головних контрзаходів – зробити окупаційну армію РФ недієздатною, не давши рашистам розвинути наступ, а потім відкинути їх із зайнятих територій. Росіяни стануть більш домовоспроможними лише після серії поразок, як це сталося на території Київської області.
