Широкомасштабна агресія рф стала причиною появи в Україні мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які втекли від війни до безпечніших регіонів країни. Держава, як могла, подбала про таких людей, призначивши їм виплати: 2 тисячі гривень для дорослих та 3 тисячі гривень для дітей. Але річ у тім, що в країні ще з 2014 року існує майже півторамільйонна армія переселенців, і багато хто з них не впевнений, чи зможуть вони розраховувати на фінансову підтримку від держави. У нових правилах виплати допомоги ВПО розбирався «Апостроф«.
Що змінили
Оформлення статусу ВПО для українців, змушених це зробити після 24 лютого 2022 року, було максимально спрощено. Довідку можна оформити, подавши документи до найближчого центру надання адміністративних послуг або просто скористатися функціоналом програми «Дія». Якщо подавати заявку онлайн, необхідно витратити не більше 5 хвилин часу: показати геолокацію в новому місці проживання, ввести дані банківського рахунку та очікувати зарахування коштів.
Але для переселенців, які до 24 лютого вже мали статус ВПО, справи інакші.
Оформити виплати через програму «Дія» неможливо. Система повідомить, що довідка переселенця вже є, і претендувати на послугу не можна. Чи означає це, що «старим» переселенцям нових виплат не можна отримати? Ні. Але є нюанси.
До широкомасштабного вторгнення питання переселенських виплат регулювалося постановою Кабміну № 505 від 1 жовтня 2014 року. Згідно з цим документом, працездатні переселенці отримували «на покриття видатків на проживання» адресну допомогу – 442 гривні. При цьому сума жодного разу не індексувалась за всі 8 років війни. Але навіть цю допомогу можна було втратити раз і назавжди, якщо переселенця звільнять із роботи, і за 6 місяців з моменту звільнення він не зможе знову офіційно працевлаштуватися.
Насправді, ця норма була досить дискусійною.
«У перший рік війни знайти роботу переселенцю було не так і просто, — розповідає донеччанка Юлія, яка вже 8 років має статус ВПО. — Далеко не всі компанії хотіли брати до себе в штат людей з Донецька. Фахівцям було простіше влаштуватися. Але якщо йшлося про некваліфіковану роботу, наприклад, продавця, то донецька прописка для багатьох роботодавців сприймалася як небажане тавро, адже потрібна була не просто робота, а ще й офіційна. Тоді в перший рік війни багато моїх знайомих, зокрема й я, втратили право на отримання адресної допомоги без можливості відновлення. Чула, що деякі, особливо мотивовані переселенці подавали до суду і вимагали відновлення виплат. Але це були поодинокі випадки. Та й позиватися за ці нещасні 442 гривні – більше клопоту, ніж реального сенсу».
Але наприкінці березня 2022 року постанову № 505 скасували. Взагалі. А разом з нею і саме поняття «адресної допомоги», яке там було прописано.
Натомість уряд ухвалив нову постанову № 332, в якій переселенські виплати назвали допомогою на проживання ВПО: 2 тисячі гривень для дорослого та 3 тисячі гривень для дитини чи людини з інвалідністю.
Таким чином, у «старих» переселенців, котрі виплат не отримували, зараз з’явилася можливість їх оформити. Але не у всіх.
Хто отримає допомогу
Згідно з новим документом, якщо «старий» переселенець, тікаючи від війни, зареєструвався в регіоні, де не було активних бойових дій (Львівська, Чернівецька, Полтавська, Вінницька, Рівненська, Хмельницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Кіровоградська), і раніше втратив право на отримання адресної допомоги, то й допомога на проживання йому не належить. Простіше кажучи – якщо людина раніше нічого не отримувала, але живе у відносно безпечній області, то й зараз нічого не отримає.
А от якщо переселенець живе у безпечній області, але раніше отримував адресну допомогу 442 гривні, то отримає і допомогу на проживання (її перерахували автоматично та жодних нових заяв для цього писати не потрібно). Щоправда, логіка дещо дивна. Але дивуватися нічого — держава завжди важко розлучалася з грошима для фінансування потреб переселенців.
Далі ще більше дивного. Теоретично «старі» переселенці, які до 24 лютого були зареєстровані в «правильних» регіонах, тобто в тих, де йшли або зараз йдуть активні бойові дії, гарантовано мають отримувати допомогу на проживання. І все одно, чи отримували вони раніше адресну допомогу. Це випливає з тексту ухвали № 332. Але!
Днями Мінсоцполітики випустило роз’яснювальний лист, в якому вказало, що навіть якщо переселенець і проживає в небезпечному регіоні, але раніше був позбавлений адресної допомоги, то не має права отримувати підвищену допомогу на проживання. Знову ж таки, якщо максимально спростити: нічого не отримував і живеш у небезпечному регіоні – нічого не отримуй й надалі.
Але щоби право претендувати на допомогу з’явилося, потрібно знову переселитися, хоча б навіть в межах одного регіону.
Таким чином, текст роз’яснювального листа Мінсоцполітики суперечить постанові № 332.
Право на надію
Але це все на папері. А як справи насправді? Як «старим» переселенцям, які проживають у небезпечних регіонах, які не отримували адресної допомоги, отримати зараз нову допомогу на проживання? І чи це можливо в принципі на практиці, адже більшість ВПО у 2014 році переселилися в області, які зараз Кабмін визнає небезпечними: Київську, Харківську, Донецьку, Запорізьку.
Як ми згадували вище, у додатку «Дія» на ці запитання немає відповідей. Додаток радить звернутися до органів соцзахисту чи центрів надання адміністративних послуг за місцем реєстрації ВПО.
Але у цих органах повідомляють прямо протилежну інформацію.
«Отримувати допомогу на проживання, якщо ви зареєстровані як ВПО до 24 лютого, ви не можете. Ви не підпадаєте під нову постанову. Ви не є переміщеною особою після 24 лютого», — пояснили «Апострофу» у центрі адміністративних послуг Борщагівської сільради.
А ось що кажуть, наприклад, у центрі надання соціальних послуг Святошинського району Києва.
«Ті, хто не отримував виплати до 24 лютого, вони начебто не мають права отримувати нові виплати… А начебто, як і мають… Ви можете написати заяву, але ми не знаємо, буде вона оброблена чи ні. Постанова написана незрозуміло, обтікаємо. Пишіть заяву, а там буде видно», — пояснили «Апострофу».
Щоб з’ясувати, як все відбувається насправді, «Апостроф» відвідав центр соціальних послуг Святошинського району столиці. Картина на місці виявилася дещо дивною: вільно пройти до держустанови не можна. Відвідувачів тримають за парканом, але з інтервалом у 15–20 хвилин до людей виходять соціальні працівники, яких відразу атакують питаннями десятки пенсіонерів, переселенців, безробітних: «як оформити виплати», «як отримати пайки», «де писати заяву на допомогу з безробіття»?
«Ми просто фізично нічого не встигаємо, — скаржиться соцпрацівник, який охороняє вхід до центру соціальних послуг. – Лише переселенців на день нам доводиться приймати по 200–300 осіб. А є ще пенсіонери зі своїми питаннями, інваліди, безробітні, малозабезпечені».
Але переселенців у черзі справді більшість. Хтось намагається оформити статус ВПО вперше, а хтось уже має його давно, але не має виплат.
«Я переселенка з 2014 року, але виплат не отримувала, спеціально від них відмовилася тоді. Нехай отримують ті, кому вони потрібніші. Але зараз я втратила роботу, нову знайти не можу, а за квартиру чимось треба платити, і хоч би 2 тисячі будуть мені з дитиною зовсім не зайвими, — розповідає «Апострофу» у цій черзі мешканка Києва Ірина. — Сьогодні мені просто пощастило: мене дивом пропустили всередину, і я написала заяву на допомогу. Все зайняло хвилин 15. Але ж кажу, пощастило. Люди приходять сюди з самого ранку, займають чергу по талонах, і немає гарантій, що навіть якщо в тебе і буде цей талон, ти потрапиш до фахівця. Ну ось написала, але не знаю, чи заплатять мені. Чекатиму».
Втім, в уряді все ж таки обіцяють зробити оформлення допомоги на проживання для «старих» переселенців у додатку «Дія», спростивши життя не лише ВПО, а й соціальним працівникам. Проте конкретних термінів у Кабміні не називають.
