У Херсоні, Мелітополі та інших тимчасово окупованих територіях України вже кілька днів є проблеми з мобільним зв’язком і доступом до інтернету. І якщо мобільні оператори повідомляють про поступове відновлення пошкоджених комунікацій, то з виходом до Всесвітньої мережі — біда: схоже, інтернет-трафік був переключений на російських інтернет-провайдерів. Про це повідомив колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука.

– Що це означає для мешканців окупованих міст? Окупанти можуть знати, які сайти ви відвідуєте. Можуть блокувати доступ до сайтів або конкретних сервісів. Можуть відстежувати, якими сервісами ви користуєтеся, а також припустити, що ви робите в інтернеті (дивитесь фото, відео, розмовляєте чи листуєтеся тощо). Це можливо навіть при використанні VPN-сервісів, — розповів Тука. – Чого не зможуть робити окупанти? Головне – вони все ще не можуть читати ваше листування у західних електронних поштах (gmail, hotmail, etc.) та у більшості месенджерів. Не можуть знати, про що ви говорите голосом у месенджерах або у засобах для онлайн-конференцій, наприклад, у Zoom.

Георгій Тука наголошує: приводом для підвищеної уваги можуть стати саме відвідувані сайти та сторінки, а також використання захищених месенджерів типу Signal. А система глибокого аналізу трафіку дозволить окупантам зрозуміти, що ви робите в інтернеті навіть тоді, коли використовуєте VPN-сервіси.

Порада: Якщо на смартфоні не буде нічого, крім «Мама» та «Бабуся» в телефонній книзі, це швидше викличе підозру, що телефон ґрунтовно почищений.

Чим загрожує перехід на російські інтернет-комунікації? Про це можуть розповісти як IT-фахівці, так і мешканці вже окупованих понад вісім років районів Донецької та Луганської областей. Останні вже зрозуміли, як треба поводитися, щоб не викликати підозри у загарбників і не попрощатися зі свободою та життям.

Правило 1: менше емоцій

— Цілком природно, що у людей, які дізналися, що таке війна, 24 лютого 2022 року, вирують емоції та здають нерви. Їм хочеться висловитися, обговорити ситуацію, сказати своє ставлення до того, що відбувається… Зрозуміло, що епітети будуть дуже невтішні, і чим довше ви кричатимете в трубку, хто є хто, тим більше шансів привернути як увагу оточуючих чи сусідів, так і спецслужб. У запалі можна сказати кодове слово, яке може запустити запис розмови та трекінг розташування абонентів. Ми знаємо, що у ФСБ РФ повний карт-бланш на розкриття будь-яких переговорів, а тим більше якщо вони йдуть російськими комунікаціями. Слово може бути будь-яким, здогадатися неважко, які саме слова викличуть легке шарудіння в трубці. Тому порада проста: тримайте себе в руках і стежте за словами, — поділився донеччанин Олександр. – Менше імен та прізвищ, адрес, назв. Якщо ви передаєте інформацію нашій розвідці або нашим спецслужбам – думайте, як зашифрувати, або користуйтеся спеціальними додатками. Передали інформацію – одразу знищили її, якщо вона зберігається. Свого часу у Донецьку ми передавали інфу про дії окупантів через Телеграм у секретних чатах із функцією видалення повідомлень за кілька секунд.

Правило 2: пустих телефонів не буває

Якщо вам більше 7 років, то мобільний телефон у вас у руках – не просто слухавка для дзвінків. Він набитий месенджерами, соцмережами, фотографіями та відео, нотатками та музикою.

Порада: Виходити з переконання, що прочитати можна все у всіх месенджерах. І просто намагатися не писати те, що викличе проблеми.

Якщо ви живете в окупованому місті, вас іноді зупинятимуть і перевірятимуть вміст вашого гаджета. І якщо на модному пристрої не буде нічого, крім «Мама» та «Бабуся» у телефонній книзі, це швидше викличе підозру, що телефон ґрунтовно почистити. Отже, його власник чогось боїться.

Нехай буде все, що наразі є, напевно, у кожного в трубці: сто фотографій з дитячого свята, всі альбоми «Пінк Флойд», годинне відео кота, що чхає. Потрібно прибрати лише те, що викличе в окупанта злість: українську символіку, патріотичні пісні тощо. Пам’ятайте: в окупації головне — вижити, а не вважати себе безсмертним. Переможемо — заспіваємо!

Правило 3: не дражніть окупантів кнопковими гаджетами

Звичайно, рівень інтелекту у окупантів нижчий за усі допустимі мінімуми, але навіть вони в змозі зрозуміти, що кнопковий «Алкатель» у руках молодої людини виглядає дивним і підозрілим. Це все одно що ви повідомите патрулю: «Це мій запасний телефон, тому що основний не можна показувати, там занадто багато того, чого вам не слід знати».

— Кнопкові «дрова» наразі популярні в Донецьку, тому що вони примудряються зловити мережу українського оператора на околицях міста, тоді як на решті території зв’язок вимкнено. Десь можна зрозуміти, коли у 30-40-річного донеччанина таке «одоробло» у кишені. Але навряд чи в Херсоні або Мелітополі, де завжди був доступ до нових недорогих смартфонів, таке пояснення підійде. Окупанти можуть запідозрити, що це телефон для передачі відомостей спецслужбам, – і тоді пиши пропало, – каже донеччанин. – Тому якщо у вас 2-3 телефони, нехай вони будуть стандартними смартфонами, однаковими та нудними для перевіряючих.

Правило 4: немає нічого безпечного

Як би не запевняли розробники додатків та месенджерів у їхній безпеці та збереженні конфіденційності користувачів, вірити на слово їм не варто. Як розповів «КП в Україні» експерт із Data Science Євген Галін, якщо інтернет іде через російських провайдерів, то ніщо не завадить їм його контролювати.

— Росія має ключі шифрування чатів приблизно для половини месенджерів, тобто жодних секретів листування не буде. По Telegram були складнощі, представники месенджера не хотіли віддавати ключі, але, судячи з того, що Telegram залишився в Росії і не заборонений, ключі вони таки отримали. Навіть відомий високим ступенем своєї зашифрованості WhatsApp теж не можна вважати невразливим. Краще виходити з переконання, що можна прочитати все. І просто намагатися не писати те, що викликає проблеми.

Порада: Якщо ви передаєте інформацію про противника нашим солдатам, то робіть це з «лівих» одноразових акаунтів. Передали – видалили, почистили кеш.

Програми Psiphon і Signal, які наразі розхвалені як найбільш захищені, можливо, такими і є. Але тепер уявіть: якщо патруль окупантів поцікавиться, навіщо на телефоні встановлено «Сигнал»? Кому ви передаєте конфіденційну інформацію та боїтеся прослуховування? Зверніть увагу: правильних відповідей на ці запитання немає…

Правило 5: а що робити?

І IT-фахівці, і мешканці давно окупованих міст не втомлюються повторювати, як мантру: ваше завдання – зберегти в окупації життя та здоров’я. Тому вам потрібні максимум самовладання та кмітливості.

— Якщо ви передаєте інформацію про супротивника нашим солдатам, то робіть це із «лівих» одноразових акаунтів. Передали – вилучили, почистили кеш. Читаєте стрічки новин у соцмережах? Робіть це вдома.

Порада: Перекиньте на «хмарні» сервіси всі файли, фото та відео.

На телефоні заголовки каналів новин, забезпечені найчастіше логотипом з українським прапором або тризубом, викличуть запитання, наприклад, у деяких пасажирів в автобусі або у таксиста.

Та й взагалі: бачите патруль окупантів чи одиноких «орків» — телефон у кишеню і проходимо повз. У Донецьку та Луганську, якщо солдати бачать людину з телефоном біля себе, дуже нервують. Їм у кожному ввижається шпигун, і вони не будуть розбиратися, так це чи ні, – розповідає донеччанин Олександр.

Донеччани радять користуватися «хмарними» сервісами, перекинувши туди всі файли, фото та відео.

— Так, доведеться помучитися і дізнатися, що таке «двофакторна автентифікація» та захист конфіденційних даних, очищення кешу й скидання налаштувань. Доки є інтернет — Google на допомогу, — пропонує донеччанин. На його думку, навряд чи росіяни захочуть контролювати всі переговори та інтернет-життя мешканців українських міст.

— Швидше за все, просто відключать доступ до деяких сайтів. Наприклад, в ОРДЛО немає доступу до сайту «Дія», але програма в смартфоні працює. Відключено кілька новинних сайтів, але в принципі знайти їм альтернативу можна, — каже донеччанин.

Загалом головне – дотримуватися обережності у всіх видах спілкування.

Комментарии