Опалювальний сезон 2022/2023 розпочнеться вчасно. На цьому добрі новини щодо комунальних послуг наступної зими закінчуються. Українцям обіцяють у квартирах по 16 градусів і закликають думати про альтернативні джерела опалення — дрова та електрообігрівачі.
1. Що зміниться?
Як відомо, «сани» краще готувати влітку. От і українців почали готувати до важкої зими вже зараз. Почали здалеку – мовляв, газу для звичного опалення будинків не вистачає, а грошей, як завжди, немає. Тому температура у будинках знизиться.
Потрібно сказати, що влаштувати похолодання в українських квартирах пропонують не вперше, але нинішнього року для цього є реальні підстави. Європейські політики закликають своїх громадян знизити в опалювальний сезон температуру у будинках, щоб скоротити споживання російського газу та підтримати Україну. У таких умовах хочеш не хочеш, а доведеться вкотре «затягувати паски» і нам.
Якщо Кабмін дозволить знизити нормативи комуналки та температуру теплоносія, взимку в українських квартирах стовпчик термометра не підніметься вище 18 градусів тепла, але й холодніше 16 градусів не має бути.
2. Наскільки це холодно?
Скажемо одразу, що 16 градусів – це досить холодно. Якось два тижні відпочивали в Грузії, де центрального опалення немає, а електричним обігрівачем температура у приміщенні піднімалася лише до 15 градусів. Незважаючи на те, що, перебуваючи у приміщенні, я увесь час сиділа на обігрівачі, а на ніч ставила його біля свого ліжка, за два тижні промерзла до кісток і мене постійно хапала дрож. А щоденний душ при 13 градусах у ванній кімнаті мені здавався просто знущанням.
Загалом особисто мені ближчі старі вітчизняні «ідеальні температури»: для житлової кімнати – 20 градусів, для кухні – 18-19, для спальні – 17-20, туалету – 16-19.
3. Тепер буде «як у Європі»?
В уряді парирують: 16 градусів – це стандартна практика для Європи (докладніше див. А як у них?), де так опалюють завжди. І українцям потрібно для початку відучитися постійно відкривати взимку вікна, а також подбати про теплий одяг чи обігрівачі.
– Зниження середньої температури в українських квартирах зумовлене необхідністю жорсткої економії, – зазначив у розмові з «КП в Україні» аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. — Рівень заборгованості з комунальних платежів зростатиме, тож держава заздалегідь готується давати менше опалення.
На думку експерта, різниця в 2 градуси для будинків не критична, тим більше що ми маємо приклад європейських країн, де люди набагато менш трепетно ставляться до тепла і навіть на вулиці менше кутають своїх дітей і себе. Коли у нас прийнято жити в теплих будинках, ходити в шапках, закривати шарфами горло, в Північній Європі такого немає.
— Справді, в Європі взимку ніхто не ходить по квартирі у шортах, там 16 градусів у зимовий час – це норма, — погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Вважається, що тарифи ЖКГ мають бути більшими, а економія енергії – це проблема споживачів. Тому європейці обігрівають своє житло без фанатизму: сплять у теплих піжамах та під теплими ковдрами, а телевізор у вітальні дивляться, обернувшись у пледи. Тепер привчити «сидіти у пледах» вирішили й українців, щоб економили і не скаржилися. І якщо раніше на такий «експеримент» не наважувалися, то під час війни він став можливим.
Щоправда, тут є суттєве «але»: європейці не чекають початку та закінчення опалювального сезону і мають можливість самостійно регулювати опалення у своїх квартирах. В Україні ж можливість відкручувати та прикручувати батареї у своїй квартирі є лише у кожного двадцятого. Причому зробити це можна тільки в опалювальний сезон, про який нам щороку оголошують так, наче ми всією країною летимо на Марс. Більше того: минулого року запровадили норму, згідно з якою не можна передавати показання лічильників тепла, які більш ніж удвічі нижчі від середнього значення щодо інших квартир будинку.
Тож «як у Європі» в жодному разі не буде.
4. Чому саме 16 градусів?
Економісти кажуть, що за поточних умов це вимушене рішення.
– Якщо допустимий рівень тепла у квартирі знизити навіть на 1 градус, це виллється у мільярди доларів економії, – каже Олександр Охріменко.
Але якщо кожен градус – це мільярди, чому хочуть знизити лише до 16? На градуснику залишається ще дуже великий ресурс, якось не схоже на наших чиновників.
Експерт з енергоефективності Ігор Черкашин каже, що нижче опускати вже немає куди.
– За більш низької температури, враховуючи відсутність вентиляції у квартирах, на стінах почнуть утворюватися пліснява та грибок, – пояснює Черкашин.
Щодо температури у дитячих садках та школах, то, щоб говорити про це предметно, потрібно дочекатися рішення Кабміну. Експерти прогнозують, що школи в опалювальний період будуть закриті, а у дитсадках норму не знижуватимуть.
5. Скільки вдасться заощадити країні?
За словами Ігоря Черкашина, кожен градус зниження температури дає близько 5 відсотків зниження витрати енергії на опалення. Далі потрібно виходити з ефективності опалювальної системи у кожному конкретному випадку для розуміння зниження показань лічильника тепла.
Аналітик Олексій Кущ каже, що при зниженні температури на 2 градуси заощаджуватиметься близько 0,5 млрд кубів на місяць.
Цих же цифр дотримується аналітик Данило Монін.
– Подібні зміни режиму роботи постачання тепла торкнуться виключно багатоквартирних будинків, оскільки у приватних будинках власник сам визначає, коли топити, – каже Монін. – Думаю, що очікується економія в 2-3 млрд кубів за опалювальний сезон. Це за поточними цінами на газ дозволить Україні заощадити 3-5 млрд доларів.
6. Чи будуть споживачі платити менше?
Теоретично за такої економії споживачі теж повинні платити менше, адже вся «економія» йде за наш рахунок. Але як вийде на практиці – незрозуміло.
Голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко пропонує для прикладу взяти квартиру у 50 кв. м, де вартість опалення минулої зими виходила в середньому до 2200 грн. на місяць. Зниження температури на 1 градус має зменшувати платіжку в середньому на 100 грн. Тобто, каже експерт, якщо споживачі платили за 22 градуси у приміщенні 2200 грн, то за 18 градусів платіжка має становити 1800 грн, за 16 градусів – 1600 грн.
Але, продовжує експерт, найімовірніше, ніхто перерахунок робити не буде.
– В Україні квартирними лічильниками обліку тепла обладнано не більше 5% багатоквартирних будинків, загальнобудинковими лічильниками – близько 82% багатоквартирних будинків, – каже Олег Попенко. – І ось ці 82%, за логікою, повинні платити за опалення менше, але не факт, що так буде. Ніхто не знає, якою буде платіжка взимку і чи не зробить ТКЕ перерахунок після закінчення опалювального сезону, як це сталося цього року, коли кияни отримали перерахунок та додаткові 500-1500 грн у платіжках.
7. Що робити, якщо температура буде нижчою за норму?
На жаль, довести, що вам щось недодають комунальники, було майже нереально й у мирний час, а в період війни це буде ще важче.
Пам’ятаю, у ті далекі часи, коли в нас ще не було бойлера і з гарячого крана текла ледь тепла вода, ми таки домоглися, щоб додому прийшла з перевіркою комісія. І в ті 10 хвилин, що комісія знаходилася в нашій квартирі, з крана тік окріп, але як тільки-но вони поїхали, все повернулося на круги свої.
Колега розповідала, що кілька років тому до неї теж прийшли перевіряльники у відповідь на її скаргу щодо того, що у квартирі температура не піднімається вище за 16 градусів. Щоправда, скаржилася вона в січневі морози, а комісія прийшла у березневу відлигу, коли стовпчик домашнього термометра насилу, але все ж таки дотяг до норми.
А ЯК У НИХ?
У європейських будинках за нашими мірками дуже холодно, а про температуру в британському житлі всі, кому довелося там зимувати, розповідають історії, що заморожують душу. Але річ у тім, що, по-перше, британці – це досить маломерзний народ. По-друге, вони самі вирішують, скільки їм заощаджувати та яку температуру у приміщенні підтримувати. Багато будинків опалюються газовими колонками, які британці прикручують, щоб платити якнайменше. У результаті середня температура в житловому приміщенні найчастіше становить близько 15-16 градусів, а у ванній може бути ще нижчою.
Немає центрального опалення і у Франції, зате є спільне будинкове. Жителі не чекають конкретного початку опалювального сезону, а як тільки-но на вулиці стає холодно, просять управдома пустити тепло по квартирах. Щоправда, це влітає в копійчину.
У кожному багатоквартирному будинку Нідерландів є власний газовий котел, який забезпечує теплом кожну квартиру. Споживачі самі обирають, коли включати опалення, і незважаючи на тотальну економію, рахунки виходять близько 200 євро на місяць. Тому голландці вважають за краще встановлювати досить прохолодну температуру і часто опалюють лише вітальню та кухню.
– Можливо, зниження температури в українських будинках дасть нам поштовх до зміни звичок, розумного споживання тепла та усвідомлення того, що можна жити у прохолоднішому помешканні без втрати рівня комфорту, – резюмував Максим Орищак. – Вважаю, що рішення загалом правильне і для населення не є критичним. Щоправда, можна прогнозувати, що зросте витрата гарячої води, тому що з незвички всі намагатимуться вдома зігріватись у гарячій ванні. Має минути час, щоб люди звикли до того, що ходити вдома взимку у теплому спортивному костюмі чи светрі – це нормально.