Біженці з України продовжують осягати особливості життя в різних країнах. На цей раз ми розповімо про Швецію, де також чимало наших співвітчизників. На що варто звернути увагу, кому треба махати на дорогах і що робити, якщо пропонують сюрстремінг – у матеріалі КП в Україні.
«Лікара! Лікаря!»
Починаємо з наболілого – з медицини. Зайти до дільничного терапевта зі скаргами на «щось тисне в грудях і наче ногу крутить» у Швеції не вдасться. Скаржитися ви будете медсестрі, і не треба пирхати: статус шведської медсестри разюче відрізняється від звичного нам образу дівча з крапельницями, що пурхає між палатами або заповнює нескінченні звіти. Медсестра у Швеції веде прийом пацієнтів, оглядає, виписує ліки та дає направлення. І вирішує — потрібен вам лікар або просто поп’єте кілька днів альвідончик. Альвідон, до речі, радять попити всім і від усього – це безрецептурне знеболювальне широкого спектру дії. Щось подібне до нашого анальгіну навпіл з но-шпою.
— Лікарі – це боги, доступ до яких надається лише в екстрених випадках. Звичайно, якщо ви прийдете з нападом апендициту або черепно-мозковою травмою, «бог» злетить з Олімпу і надасть вам максимально необхідну допомогу, – каже українка, яка мешкає у Швеції, Лідія Якобсен. – Дістатись до вузьких фахівців важко – черги на два місяці вперед, треба записатися на вільну дату, і якщо у цей день не вдається прийти, то треба зателефонувати та попередити заздалегідь. Інакше – штраф у 350 крон (33 євро, майже 1000 гривень). І повірте, цей штраф вам доведеться заплатити, а якщо прострочили – ще й з пені. Були випадки, коли на нього забивали, і тоді до пацієнта приходили лікарняні колектори, і справа доходила до продажу майна. Все просто: ви не прийшли, лікар на вас чекав, хоча міг би прийняти когось іншого, витратив даремно свій час, втратив у зарплаті. А цього ніхто не любить!
Якщо потрібна швидка допомога з серйозного приводу, то тут шведи викладуться зі стовідсотковою ефективністю: потрібен гелікоптер санавіації – надішлють гелікоптер без затримок, великі лікарняні центри мають свій авіапарк.
— Що б не говорили про погану медицину в Європі, тут вона чудова. Лікарні обладнані за останнім словом техніки, і це не закрита територія. По лікарнях можна пересуватися вільно всім відвідувачам, ніхто їх не окрикуватиме «Ви куди?». І найголовніше – жодних бахіл! На мою думку, шведи не знають, що це, — усміхається Лідія. — Була нагода: я зламала руку, медсестра зробила рентген, і лікар, підтвердивши діагноз, велів накласти гіпс. Мені подарували спеціальні підлокітники, щоб було зручно носити загіпсовану руку, а поряд стояла коробка з безкоштовними милицями, які дарують тим, хто зламав ногу. Було приємно.
Ще один момент: заскочити в аптеку та купити ліки без рецепта не вдасться. Переважна більшість медпрепаратів відпускаються лише за папірцем від лікаря або за електронним рецептом. Усі аптеки підключені до єдиної медичної бази, де бачать призначення конкретної людини. Тому українці часто просять привезти їм із батьківщини антибіотики, наприклад.
Вночі працювати дорого
Ще один момент, з яким зіткнулися наші співвітчизники – відсутність цілодобових аптек. Аптеки зазвичай закриваються о 20.00, і далі проблеми пацієнтів вирішують самі пацієнти. У вихідні дні аптеки можуть взагалі не працювати або відкритися з 10 ранку до 14 години – і все.
Те саме і з магазинами – після 22.00 навряд чи знайдеться хоч один відкритий торговий заклад. Вночі працювати дорого – треба платити працівникам подвійний тариф. Тож на добраніч усім, хто не встиг закупитися на ранок.
З алкоголем у шведів хоч і приємні, але складні стосунки. У звичайних супермаркетах продаються лише напої міцністю до 3,5 градусів. Все що міцніше – у спеціальних алкомаркетах, які (ну природно!) працюють у кращому разі до 19 години, а на вихідні закриті. Якщо сильно неймется, то можна, звичайно, пропустити келих-другий у кафе або ресторані (за ціною кафе та ресторану, зрозуміло), але краще брати приклад із досвідчених місцевих жителів.
– У п’ятницю на роботі у всіх короткий день. Відразу після цього юрби спраглих йдуть у ці алкомаркети і купують не пляшками – ящиками. У мене великий алкомаркет неподалік будинку. У другій половині дня у п’ятницю там відкрито всі 12 кас, і біля кожної – черги. Пиво купують упаковками, вино – ящиками, – каже ще один наш земляк у Швеції Ярослав Калініченко. – Але у вихідні дні – тиша. Ось так у них виглядає боротьба з алкоголізмом, як і у Фінляндії.
Міф про те, що шведи не п’ють чи п’ють, але не п’яніють, давно зруйновано. На вулицях Стокгольма або Мальме можна запросто зустріти в диміну п’яних городян, які співають пісні, а то й розминаються в кулачному бою. Хай б’ються, проходьте повз, не треба їх рознімати. Кожен відпочиває як уміє.
Тільки не cash
Уважно читайте таблички на вході до магазинів — у Швеції йде поступова відмова від готівки, і деякі торгові точки відразу попереджають, що вже не приймають кеш. В основному, це стосується великих супермаркетів, магазинів одягу, техніки, наприклад, торгова мережа Lindex (одяг та аксесуари) працює тільки безготівково. А луна-парк «Груна-Лунд» у Стокгольмі взагалі приймає оплату лише онлайн: заходиш на сайт оплачуєш, отримуєш QR-код – і ласкаво просимо. Тож завжди варто читати вивіски та тримати на карті енну суму.
— Розповіли навіть смішний випадок, як нічний грабіжник довго проникав у магазин, а коли нарешті дістався каси, то виявив, що готівки в касі немає взагалі. А от якби він зайшов через головний вхід, то прочитав би, що тут готівку не беруть. Ось так цифрові технології розчарували людину, – посміхається Ярослав Калініченко.
У планах Швеція з 2006 року – повна відмова від готівки до кінця цього десятиліття.
Все йде за планом
Шведи пристрасно люблять планувати, тож вони ніколи нікуди не поспішають – у них все розписано щохвилини. Порушити плани шведів – посягнути на давні традиції чи просто сильно образити. Ну хто приїжджає у гості до шведських друзів без попередньої домовленості за кілька тижнів? Тільки невігласи, з якими краще припинити спілкування. Подзвоніть, домовтеся, звірте робочі графіки, визначтеся, о котрій гості прийдуть, о котрій підуть, що з собою принесуть – і тоді вже зустрічайтеся. А ось це наше «Біг повз твій будинок, дай, думаю, зайду» — ні-ні! Образяться.
До речі, про гостей. З порожніми руками приходити не заведено – це зрозуміло. Взагалі, заздалегідь домовляються, що Ганні робить салат, Берн – курячі крильця в соусі, а Фріда – свою знамениту запечену сьомгу. Алкоголь кожен принесе свій – його й питиме.
— А ось те, що говорять про фірмову шведську скнарість — то це лише частково правда. Шведи скуповаті, але кажуть, що вони економні. У них окремі бюджети у сім’ях, про що ще можна говорити? Родичів, які приїжджають, вони селять у готелях, бо не покладеш же ти рідного дядька на кухні на надувному матраці? І йому незручно, і тобі, що квартира замала. А в готелі йому буде добре, і вам не треба вранці переступати через тіло, що хропе, щоб пройти до чайника, — продовжує наш візаві.
Як приклад наводить свого сусіда, у якого народилася дитина. До сусіда приїхав батько, дідусь новонародженого. Приїхав на трейлері, який поставив у дворі і спокійно жив там, вранці приходячи в гості до сина та онука, а ввечері повертаючись до свого автобудинку. Усі були задоволені та щасливі.
Про що вони?
«Шведський стіл», «шведська сім’я» та «шведська стінка» — ось три поняття, про які шведи… не мають жодного уявлення. Спроби наших співвітчизників пояснити хоча б «шведський стіл» не мали успіху – шведи реготали і не зовсім розуміли, про що, власне, мова.
— Вони не можуть уявити, що «шведська родина» у нашому розумінні, це груповий шлюб, де троє та більше учасників. Для них шведська родина – це тато-швед, мама-шведка, і одна-дві дитини, теж, відповідно, шведи. Звідки пішла ця «шведська родина», ми здогадуємось (привіт, хіпі з 70-х і ваші комуни!), але сучасні жителі Швеції лише ввічливо усміхаються і не можуть зрозуміти, що хочемо сказати. З таким самим успіхом можна було сказати «британська сім’я» чи «американська». Загалом як про «шведську стінку» горохом. Про систему Лінга, який вигадав цю стінку, ніхто вже не пам’ятає з молоді. Тому й не розуміють, що це, – каже Лідія Якобсен.
Сюрстремінг так смердить, що навіть шкода тарілку бруднити. Можуть подати прямо у консервній банці. Фото: commons.wikimedia.org
Відкушайте рибки
Тут, напевно, можна згадати і про знаменитого шведського сюрстреммінгу – національного продукту, яким шведи пишаються, а українці непритомніють від його запаху. Хтось каже – пахне тухлими яйцями, хтось уподібнює аромат каналізаційним міазмам – загалом, зрозуміло, що частування ще щось.
До речі, українці у Швеції зауважили, що самі шведи аж ніяк не споживають сюрстремінг у гігантських кількостях. Так, іноді, на хлібці… Зате із задоволенням підсовують «ласощі» гостям і дивляться на їхню реакцію, веселячись, побачивши перекошені обличчя та затиснені носи. Але загалом, кажуть наші, сюрстремінг – це розвага для туристів, а не їжа. Якщо в гостях запропонують – можна ввічливо сказати, що вже куштували, tack! («Дякую!»), і відмовитися.
Водій ввічливий і спокійний
Що викликає ще подив у наших людей – то це транспорт. До автобусів, що приходять за хвилину за графіком, ми вже звикли й у себе. А ось те, що сніг, що випав, може зупинити все транспортне сполучення в Швеції, напевно, звикнути важко.
При цьому під словом «все» розуміється саме всі 100% транспорту. Зупиняються автобуси, трамваї, швидкісні поїзди (тут вони називаються «пендельтог») та звичайні. Пендельтог ходить раз на півгодини, його прибуття можуть скасувати, тому доведеться чекати 30 хвилин наступного. Так, ось такий сніговий катаклізм.
Зате коли погода сприятлива, можна насолодитися дивовижною ввічливістю водіїв. Якщо вони бачать людину, яка прямує до пішохідного переходу, то зупиняться задовго до того, як пішохід ступить на зебру.
— Був випадок, коли я йшов, занурившись у телефонне листування. Зупинився, щоби набрати повідомлення (на ходу незручно). За кілька хвилин раптом зрозумів, що довкола мене тиша, немає звуків дороги. Піднімаю голову — виявилося, я стою на краю проїжджої частини, і автомобілі зупинилися, щоб дати мені дорогу. Обидві сторони потоку стояли і мовчки чекали, коли вирішу переходити дорогу чи ні. Мені було страшно ніяково, і на інший бік дороги мені не треба було, але я перейшов, – розповідає Ярослав. — За негласним правилом у Швеції, якщо тобі поступилися дорогою, ти маєш підняти руку на знак подяки. Я тоді махав рукою всім автомобілям хвилин десять…
Українці кажуть: у Швеції дуже мало ДТП ще й тому, що в потоці автомобілі їдуть рівно, не обганяючи і не підрізаючи, не сигналять як божевільні і тим більше не користуються якимись міфічними привілеями номерних знаків. Кожна дорожньо-транспортна пригода викликає резонанс, що широко обговорюється.
Звірятка як хлопці
У Швеції до собак ставлення дуже специфічне, тому доведеться постаратися і запам’ятати таке. Відносини людини та тварин регулюються купою законів, один з яких свідчить: собака за інтелектом прирівнюється до трирічної дитини. Отже, ставитися до неї треба як до дитини нерозумного, а не як до тварини.
Тобто залишити вдома вихованця і піти на роботу не вийде: треба враховувати потреби собачки — вигулюватися вранці, вдень та ввечері. Чи не можете вдень, бо зайняті на роботі? Наймайте за гроші спеціальної людини, вона прийде та вигуляє. Якщо сусіди помітять, що песик не отримує належної дози сонця та свіжого повітря, а також не за графіком випорожнюється – повідомлять куди слід. Прийде служба, випише штраф. А штрафи у Швеції, як ми вже знаємо, чималі.
— Якщо не хочеш наймати людину для вигулу своїх кудлатих Боссе або Сімби, то приходь з роботи і вигулюй. Керівництво до подібних зникнень співробітників на півгодини-годину ставиться з розумінням. Загалом ви зрозуміли, що бездомних собак на вулицях Швеції немає. Можна зустріти зайця чи козулю, які забрели з найближчого лісу до міського парку, але не мандрівного собаку, — розповідає Лідія.
Фіка – священне право перерви на каву кожного шведа. По роботі – не турбувати! Фото: ОØyvind Holmstad//commons.wikimedia.org
Фіка це вам не просто так
Культ кави у Швеції призвів до того, що його п’ють літрами та щодня. При цьому йдеться про заварну каву, а не розчинну. Чай тут не в особливій пошані, а при слові «кава» порядний швед має стрепенутися і втекти на фіку.
Фіка — це кава-пауза, 10-15-хвилинна перерва в роботі, щоб випити філіжанку напою. Приблизно кожні дві години шведи роблять перерву на фіку, але це не просто сьорбнути каву і побігти, це цілий ритуал. Під час фіки, якщо збираються колеги, вони говорять про що завгодно, але не про роботу. Начальство проходить повз і не ставить жодних питань про незданий звіт – порушувати фіку вважається дуже поганим тоном.
— Не варто дивуватися, якщо ви прийдете, припустімо, в акут – приймальне відділення лікарні, а вас попросять почекати 15 хвилин, бо у медсестри фіка вона п’є каву. Якщо хтось випадково під час фіки підійшов до вас із робочим питанням, він червонітиме і вибачатиметься і повернеться лише після закінчення кави, — каже Лідія Якобсен. — Ну а як тут люблять каву, я зрозуміла, коли, будучи вагітною, прийшла на консультацію до лікарні, і мені сказали, що харчуватися я можу будь-якими продуктами, які мені подобаються (це невимовно здивувало мене, українку, якій лікарі під час першої вагітності забороняли майже всю кухонну книгу). «Що, і кава можна?» — Запитала я, бажаючи чисто пожартувати. «Так, звісно, – кивнула медсестра. – Тільки не більше п’яти чашок на день»…
Загалом, підсумовують наші земляки, у Швеції доведеться звикати багато до чого, але одного разу це стане звичним. Як і звичайний стан жителів цієї країни, що називається « лагом » — спокій. На будь-яке хвилювання шведи дадуть відповідь «не напружуйся». Власне, так і живуть, не напружуючись. Що нам, які завжди поспішають слов’янам, не завжди зрозуміло.
