Днями Пенсійний фонд України оприлюднив вельми невтішну статистику: понад 71 тисяча українських пенсіонерів одержує не більше 2 тисяч гривень пенсії. Це навіть менше за прожитковий мінімум у країні, нижня планка якого з 1 липня становить 2 027 гривень. Як у такому разі виживати пенсіонерам, і чи може держава в умовах війни щось зробити, щоб підняти рівень життя людей – з’ясовував «Апостроф«.
Середня пенсія не для всіх
За даними ПФУ, в Україні налічується 10,8 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії становить 4 437 гривень.
Але середня температура по палаті, як завжди, мало відображає реальну картину, адже, наприклад, 71 280 осіб (0,66% усіх пенсіонерів) отримує менше ніж 2 тисячі гривень пенсії. Минулого року 15,6% українських пенсіонерів отримували таку низьку соціальну допомогу від держави. Здавалося б, прогрес є. АЛЕ! 2 тисячі гривень зараз і ця ж сума минулого року – дві великі різниці, адже НБУ прогнозує, що у 2022 році інфляція за підсумками року становитиме понад 30%!
Втім, лише 71 тисяча осіб на багатомільйонну «армію» пенсіонерів — начебто, й не так суттєво. Так, для кожного окремого пенсіонера, який отримує менше 2 тисяч гривень це, звичайно, драма, але ж середня пенсія вдвічі більша – 4 437 гривень. Це теж не бозна-яка сума, але все ж краще, ніж 2 тисячі. І знову АЛЕ!
Більшість українських пенсіонерів не отримує середньої пенсії. 4,6 мільйони людей отримує від 2001 до 3 тисяч гривень! Виживати на 2 тисячі гривень або на 3 тисячі – різниця не є особливо принциповою, тим паче, що у «вилку» від 2 до 3 тисяч входять і ті, хто отримує, наприклад, 2 010 гривень, 2 050 гривень тощо.
Ще 2,2 мільйони пенсіонерів отримує від 3 001 до 4 000 гривень. Таким чином, понад 6,8 мільйона людей, тобто більше половини всіх українських пенсіонерів, не отримує середньої пенсії.
Звідки ж тоді взялася сума 4 437 гривень? Справа в тому, що майже 1,2 мільйона пенсіонерів одержує від 4 001 до 5 тисяч гривень, ще майже 2 мільйони від 5 001 до 10 000 гривень. Крім того, 708 тисяч людей можна умовно назвати топ-пенсіонерами, адже їхній пенсійний дохід понад 10 тисяч гривень. При цьому порівняно з минулим роком топ-пенсіонерів в Україні на 2,6% побільшало. Звідси й середня температура по палаті 4 437 гривень.
Радикальний сценарій
Звісно, держава навіть за умов війни намагається тримати планку своїх соціальних зобов’язань. Так, з 1 липня, через зростання прожиткового мінімуму, відбулася й планова індексація пенсій. Проте мінімальна пенсія підвищилася лише на 93 гривні або на 4,8%, що ну ніяк не перекриває інфляцію.
«Дуже проблематично зараз індексувати пенсії на випередження, — пояснює «Апострофу» причини низьких пенсійних надбавок екс-заступник голови Пенсійного фонду Віктор Колбун. – Річний бюджет Пенсійного фонду — близько 500 мільярдів гривень. І це була суттєва ноша для нашої фінансової системи до війни, коли працювало 100% економіки, а зараз країна втратила близько 40% економіки”.
«У держави просто немає грошей. Бюджет погано збирається, ЄСВ значно менший, ніж має бути, і не вистачає коштів навіть на ці невеликі пенсії. Нам допомагає Захід цільовим фінансуванням, зокрема й на соціальні потреби, але коштів все одно бракує. Легкого виходу немає, насамперед тому, що ми бідна країна, а з початком широкомасштабної війни ми стали ще біднішими», — додає президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак, коментуючи ситуацію «Апострофу».
Що ж робити, якщо держава елементарно не має грошей на те, щоб індексація пенсій покривала інфляцію?
До широкомасштабного вторгнення рф проблему низьких пенсій у солідарній системі держава пропонувала вирішувати запровадженням накопичувального рівня пенсійного забезпечення.
«Але зараз запроваджувати накопичувальну систему дуже проблематично. Вважайте, що ми відклали цю реформу на кілька років, допоки не відбудеться відновлення України і ми не вийдемо хоча б на довоєнний рівень економіки», — додає Колбун.
В експертних колах звучать несподівані сценарії, наприклад, досягти відносного вирівнювання пенсій. Грубо кажучи, забрати надлишки у топ-пенсіонерів і додати їх до доходу бідних пенсіонерів.
«Було б справедливо, якби в солідарній системі була б диференціація саме за страховим стажем. Це б кардинально не виправило ситуацію, але просто додало би справедливість, — каже «Апострофу» директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Елла Лібанова.- Ті, хто заробив пенсію по 20 тисяч гривень і більше, повірте, їм є за рахунок чого жити. Це трохи «пахне» соціалізмом, але вся солідарна система за цим принципом побудована».
Виходячи із загальної кількості пенсіонерів та бюджету ПФ на 2022 рік, за приблизними підрахунками, таке рівняння забезпечило б усім пенсіонерам по 4 тисячі гривень пенсії. Але експерти вважають, що держава на такий крок не піде.
«З юридичної точки зору, якщо законодавство передбачало (у людини був великий стаж та хороший дохід), і хтось заробив 10 тисяч гривень пенсії, то така пенсія не є якоюсь винятковою. Забрати частину цих пенсій і сказати, що всі будуть отримувати, наприклад, по 5 тисяч гривень — це не зовсім справедливо і навіть злочинно, адже це порушує права людей, — запевняє Колбун.- З іншого боку, є пенсії і по 100 тисяч, у суддів, прокурорів. Це не зовсім нормально, так як не функція держави – виплачувати такі розміри пенсій. Функція держави – забезпечити людей пенсіями розумного рівня».
Скорочуємо та просимо
Тоді як забезпечити українців пенсіями «розумного рівня» в період війни та падіння економіки?
«По-перше, бюджетні витрати варто було б переглянути та затягнути пояси там, де це можливо. Так, військовим потрібно платити високу зарплату, особливо за участь у бойових діях. Але я впевнений, що витрати на державний апарат можна скоротити. Одна річ, якщо якийсь спеціаліст у районі чи на міському рівні отримує 15 тисяч гривень, та інша справа, якщо в центральному апараті по 50 по 100 тисяч гривень зарплати. Принаймні преміальну частину в умовах воєнного стану можна скоротити. Ревізія державних витрат необхідна», – зазначає Колбун.
По-друге, «Можливо є сенс домовитися про програму якоїсь окремої допомоги з країнами великої сімки або великої двадцятки чи ЄС. Щоб ці гроші конкретно пішли на допомогу найменш захищеним верствам населення та передбачити окрім пенсії якусь окрему гуманітарну допомогу на час війни. Адже є країни, які не поспішають надавати активну військову допомогу Україні, то чому б їм активніше не надавати допомогу з гуманітарних та соціальних питань? Можна навіть допомагати не «живими» грошима, а, наприклад, забезпечити пенсіонерів безкоштовними ліками. Це вже буде суттєва допомога, тому що люди старшого віку багато грошей витрачають на ліки. Можна навіть провести градацію за місцем проживання пенсіонерів: у містах надати більше допомоги, тому що люди все повністю купують, а в селах виплати можуть бути трохи меншими, бо у сільських жителів є власні городи», — каже екс-заступник голови ПФ.
По-третє, в умовах важкої економічної кризи уряд може ввести обмеження щодо максимальної пенсії, наприклад, 5-7 прожитковими мінімумами, і при цьому підняти мінімалку для пенсіонерів. Звісно ж, з умовою перегляду обмежень після відновлення економіки.
А вже після закінчення війни, за словами експертів, за рахунок державного бюджету можна було б запровадити базову соціальну виплату, спрямовану на боротьбу із бідністю.
«Це практикується в розвинених країнах. Наприклад, у Канаді, Австралії. Наприклад, половину прожиткового мінімуму платить держава, плюс є пенсія людини, і вже якось можна прожити. Але знову ж таки, це можна робити лише в умовах відновленої економіки», — резюмував Колбун.
