В «Укрпошті» створення першої цифрової марки довірили щойно створеній організації, укладання угоди з якою неможливе до внесення змін у законодавство – учасники ринку підозрюють імовірну корупційну схему
На хвилі ажіотажу довкола українських патріотичних марок керівництво «Укрпошти» провело конкурс на вибір партнера для запуску NFT на підтримку ЗСУ – попри участь знаних вітчизняних і міжнародних компаній, переможцем стала щойно створена ГО. А договір досі не укладено через необхідність внесення змін у законодавство. Хто стоїть за організацією-«одноденкою», чи отримає армія обіцяні кошти та як підводні течії супроводжували конкурс? Спробували розібратись аналітики «СтопКору«.
На тлі ажіотажного попиту на серію вітчизняних поштових марок на військову тематику, «Укрпошта» заявила про плани випускати марки в цифровому форматі. З цією метою 16 серпня був оголошений конкурс на вибір партнера для запуску NFT «Русскій воєнний корабль, іді…», кошти від продажу якого мали бути спрямовані на потреби ЗСУ.
За правилами конкурсу, учасником могла стати будь-яка юридична чи фізична особа, яка набула повної цивільної дієздатності, за виключенням підприємств-банкрутів, компаній, пов’язаних з рф, підсанкційних фірм та громадян країни-агресора.
9 вересня стало відомо, що з 16 по 29 серпня на адресу конкурсної комісії надійшло шість пропозицій, з яких найбільш економічно привабливою було визнано пропозицію ГО «Асоціація НФТ Філателії». Водночас, в «Укрпошті» поінформували, що укладання договору про співпрацю та випуск NFT стануть можливі лише після внесення необхідних змін у законодавчі акти України.
Зауважимо, ГО «Асоціація НФТ Філателії» була зареєстрована 9 серпня 2022 року – тобто лише за тиждень до оголошення конкурсу, і не має у своєму портфоліо якихось вагомих здобутків. У ГО також відсутня реєстрація в Реєстрі неприбуткових установ та організацій. Однак, попри це, з-поміж шести учасників, серед яких були відомі міжнародні й вітчизняні компанії, перевагу чомусь віддали саме новоствореному «ноунейму».
Привертає увагу і той факт, що для укладання угоду про співпрацю, як з’ясувалося, необхідно спершу змінити певні нормотворчі акти. Чому ж конкурс провели до внесення цих законодавчих змін, а не після, вже за фактом?
Інсайдери ринку підозрюють, що за цією схемою може ховатися банальна спроба заздалегідь «застовбити» поштову NFT-монополію за визначеним фаворитом.
Громадська організація «Асоціація НФТ Філателії», відповідно до відкритих реєстрів має юридичну адресу в Києві: вул. Олеся Гончара, будинок 41-А – це звичайна житлова багатоповерхівка, в якій утім зареєстровано понад 10 юросіб.
За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, засновниками ГО є фізичні особи, а її директор – Василь Григорович, зареєстрований у Дарницькому районі столиці як ФОП за видом діяльності 73.11 – Рекламні агентства. Особа з такими самими ПІБ фігурує у кримінальному провадженні за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту – обвинувальний акт було скеровано до Дніпровського райсуду Києва.
Крім того, редакції «СтопКору» вдалося відшукати у мережі згадку про Василя Григоровича як одного з директорів команди LightningPeach, що розробляла пристрій, здатний приймати цифрову валюту (біткоїни) за допомогою кавової машини.
LightningPeach – один з підрозділів Bitfury Group, багатопрофільної блокчейн-компанії, найбільшого за межами Китаю промислового майнера. Офіси компанії розташовані в Сан-Франциско, Вашингтоні, Гонконзі, Лондоні та Амстердамі, дата-центри – в ісландській громаді Рейк’янесбайр та грузинських містах Горі й Тбілісі. Її засновники – українець Валерій Небесний та уродженець Латвії Валерій Вавілов. Останній також був співзасновником EX.ua – у минулому найбільшого українського файлообмінника.
За інформацією розслідувачів видання «Наші гроші», власники EX.ua опосередковано пов’язані з фірмою, що свого часу допомагала «Чорноморнафтогазу» Юрія Бойка придбати сумнозвісні вишки.
Так, одна з офшорних компаній-власників файлообмінника «Altercom Ltd» начебто була створена панамською компанією «Cascado AG» (є частиною «International Overseas Services»), директорами якої є Ерік Ванагельс і Стан Горін, які є і засновниками компанії «Highway Investment Processing», яка продала «Чорноморнафтогазу» бурову платформу за 400 млн доларів. Тому, на думку авторів розслідування, причину швидкого відкриття порталу EX.ua можна пояснити тим, що реального його власника слід шукати серед найбільших українських провайдерів або вебхостерів.
Bitfury, вочевидь, має досвід співпраці з українськими держструктурами і зв’язки на вищому рівні у вітчизняному політикумі. Так, 13 квітня 2017 року Уряд України і компанія Вавилова підписали меморандум про співпрацю. Сторони попередньо домовилися про переведення держреєстрів України на систему блокчейн.
А у жовтні 2020 року нідерландська Bitfury Holding B.V. підписала меморандум про взаєморозуміння і співпрацю з НАЕК «Енергоатом» з метою створення дата-центру на територіях АЕС України. Bitfury планувала створити біля АЕС датацентри потужністю до 2 ГВт.
За даними LIGA.net, Bitfury має потужне лоббі в Уряді. Консультант холдингу з GR у регіоні CIS Владислав Радиш – радник очільника Мінцифри Михайла Федорова. А юридичні інтереси Bitfury в Україні репрезентує компанія Juscutum. Її директор та співвласник Артем Афян – радник прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Відтак, гіпотеза про позалаштунковий «договорняк» і ймовірну нову поштову NFT-монополію набуває певного цікавого сенсу. Адже новостворена громадська організація, обрана переможцем не дуже прозорого конкурсу від «Укрпошти», насправді може виявитися просто новим брендом відомого ІТ-холдингу, який вже давно та активно заробляє на українській діджиталізації.
Редакція «СтопКору» звернулась до АТ «Укрпошта» та її генерального директора Ігоря Смілянського з проханням прокоментувати ситуацію з конкурсом та розкрити критерії вибору переможця, а також роз’яснити, які саме законодавчі зміни необхідні для укладання договору й випуску цифрової марки. Позицію компанії та нові деталі обрання її діджитал-партнера ми обов’язково розкриємо у наступних публікаціях.
