В Україні створено «Армію відновлення», яка виконує різні завдання, починаючи від обладнання блок-постів та копання окопів, і закінчуючи заготівлею дров. У цю «армію» залучаються безробітні громадяни, причому участь у ній є справою суто добровільною, запевняють в уряді. Однак фактор примусу, насправді, все ж таки присутній. «Апостроф» з’ясовував, як оплачується робота в «Армії відновлення», і чи багато вже є добровольців вирушити на «трудовий фронт».
Даєш «мінімалку»!
Усунення наслідків масштабних руйнувань, спричинених війною, вимагає великої кількості робочих рук. І необхідний потенціал їх залучення в Україні існує, оскільки з початку масштабного російського вторгнення дуже багато людей втратили роботу — за прогнозами уряду, на кінець 2022 року, рівень безробіття складе близько 30%.
Саме тому держава має створити механізми залучення цих людей до громадських робіт, що дозволить вирішити одразу дві задачі — відновити зруйновані об’єкти і дати людям засоби до існування.
В якості такого інструмента уряд задекларував створення в Україні «Армії відновлення», до якої планується залучати безробітних. В складі цієї організації люди будуть виконувати роботи, спрямовані на подолання наслідків війни:
— облаштування та укріплення блок-постів, вирубка дерев для формування окопів;
— заготівля дров для військових та населення;
— розбір завалів та відновлення житлових будинків, інших приміщень, пошкоджених у результаті бойових дій;
— укріплення дамб;
— розчищення автомобільних доріг від завалів;
— розвантаження гуманітарної допомоги;
— облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття;
— ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери;
— надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям літнього віку.
Організаторами робіт виступають військове командування спільно з обласними військовими адміністраціями.
Залучатися до «Армії відновлення» будуть безробітні громадяни, зареєстровані в центрах зайнятості. З ними укладатимуть строкові трудові договори. Оплата праці для всіх залучених буде відповідати мінімальному рівню зарплати (на сьогодні це 6700 гривень).
Безробітним пропонуватимуть роботу в «Армії відновлення» після того, як центр зайнятості протягом місяця шукав їм роботу за спеціальністю. «Лише якщо за цей час людині не вдалось знайти роботу, підходящою роботою для неї буде вважатися будь-яка, яка не потребує кваліфікації, професійної підготовки», — роз’яснює уряд.
Як запевняє урядовий портал, участь в «Армії відновлення» є добровільною. Проте ця добровільність є досить примарною, оскільки в разі відмови від роботи, безробітного знімуть з обліку в центрі зайнятості і перестануть виплачувати допомогу з безробіття.
Тож насправді уряд робить безробітним пропозицію, від якої дуже важко відмовитися. Фактично застосовується колись популярний в Радянському Союзі «добровільно-примусовий» метод. Він полягав в тому, що деякі види діяльності (як, наприклад, участь у «ленінських» суботниках чи «добровільній народній дружині») теоретично вважалися предметом власного вибору громадян, проте невиявлення «доброї волі» тягнуло за собою численні неприємності і покарання.
«Створення потужностей для відновлення України і робочих місць для тих, хто їх потребує, є сьогодні проблемою номер один для вітчизняної економіки», — сказав у розмові з «Апострофом» колишній депутат і член комітету з питань соціальної політики і праці Верховної Ради Андрій Павловський.
Він нагадав, що на сьогодні у країні є близько 7 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а приблизно 5 мільйонів людей втратили роботу.
До числа безробітних варто також долучити значну кількість людей, які з початком війни були переведені на неповний робочий день, вважає експерт. За методикою Міжнародної організації праці такі люди теж вважаються безробітними.
«Звичайно, залучення під час війни людей, що втратили роботу, до громадських робіт є правильною ідеєю, — заявив у коментарі виданню колишній міністр соціальної політики і віце-прем’єр Павло Розенко. — Проте їх реалізація, на жаль, не сприяє успішному вирішенню проблеми. Зокрема слабким місцем урядової ініціативи є те, що вона не бере до уваги ні складність пропонованих робіт, ні кваліфікацію персоналу, пропонуючи всім без розбору одну й ту ж саму мінімальну зарплату».
Як видно з наведеного урядом списку, учасникам «Армії відновлення» пропонується переважно фізична робота на свіжому повітрі. Це абсолютно природньо і зрозуміло, проте для того, щоб відновити сили після такої роботи, потрібне повноцінне харчування і певні витрати на одяг. В той же час, 5300 гривень (приблизно стільки отримує на руки людина, якій нараховують мінімальну зарплату) не дозволяє задовольнити ці потреби. Якщо при таких доходах заплатити взимку за опалення, то на їжу грошей не вистачить.
Тисяча сміливих
Правда, за задумом уряду місцеві адміністрації можуть на свій розсуд збільшувати працівникам «Армії відновлення» зарплатню за рахунок власних бюджетів. Проте поки що повідомлень про те, що десь це трапилось, не було.
«Ідея перекласти частину оплати праці на плечі громад не дуже вдала, — говорить Павло Розенко. — Місцеві бюджети сьогодні практично пусті. Їм не виділяють сьогодні навіть коштів на відновлення зруйнованого житла. В той же час, їхні власні надходження дуже низькі через значний економічний спад. Тож їм доводиться самостійно шукати кошти, щоб якось допомогти постраждалим людям відновити житло. І додатково платити зарплату «Армії відновлення» буде важко».
На думку експерта, уряду доцільно було б знайти можливість впровадити диференціацію зарплат, яка б враховувала важкість роботи і кваліфікацію, необхідну для її виконання. Державний бюджет, звичайно, також відчуває нестачу коштів. Тож уряду варто вступити в переговори з союзниками для того, щоб отримати дозвіл використати на ці цілі частину допомоги, яка надається іншими державами, а також різними міжнародними організаціями.
Окрім цього, нормативна база, закладена в основу діяльності «Армії відновлення», не відповідає ряду положень українського законодавства. Зокрема запропонований урядом фактично примусовий порядок залучення працівників.
«Ніхто не має права примушувати людину виконувати роботу, яку вона не хоче, — говорить експерт. — До того ж, «Армія відновлення» може стати інструментом позбавлення людей їх законних виплат. Адже значна кількість людей отримують допомогу по безробіттю вищу, ніж мінімальна зарплата. Тому примусове долучення їх до праці за «мінімалку» знизить їхні доходи».
Також позбавлення людини допомоги по безробіттю в разі відмови від роботи в «Армії відновлення» є незаконним, каже Павло Розенко. За його словами, ці виплати — не благодійна допомога від держави. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття фінансується за рахунок єдиного соціального внеску. За кожного працівника сплачується до цього фонду певна сума, і, якщо людина втрачає роботу, вона отримує з неї виплати пропорційно до внесків – певну частину від зарплати, яка часто буває набагато вищою за мінімальну.
«Перш ніж встановлювати для всіх залучених працівників мінімальну зарплату, уряд мав би вивчити українське законодавство, — говорить Андрій Павловський. — Згідно з законом, держава зобов’язана виплачувати людині належну їй допомогу по безробіттю. І якщо громадянина позбавлять її на тій підставі, що він відмовився від вступу до «Армії відновлення», він має право звернутися до суду і вимагати там виплати всіх належних йому коштів».
Саме з протиріччями, закладеними при створенні нормативної бази «Армії відновлення», пов’язує експерт її скромні успіхи.
За інформацією Державної служби зайнятості, за півтора місяці вдалося залучити до суспільно корисних робіт 1036 безробітних. В тому числі, в Сумський області — 499 чоловік, в Київській — 209, у Чернігівській — 176, в Донецькій — 107, в Полтавській — 45. В той же час, загальна кількість безробітних, зареєстрованих на кінець жовтня, складала близько 250 тисяч.
До речі, в уряді нещодавно уточнили, що до «Армії відновлення» приймають не лише офіційних безробітних, а й, наприклад, внутрішньо переміщених осіб, які не стоять на обліку в центрі зайнятості, самозайнятих громадян і навіть студентів. А це означає, що охочих справді вкрай мало.
«Попри те, що насправді ідея, закладена в основу цієї ініціативи, правильна, вона, скоріше за все, не спрацює, оскільки пропонована зарплата просто не дасть людям можливості сплачувати комунальні послуги, утримувати себе і свої родини, — говорить Павло Розенко. — Уряду варто вдосконалити механізм залучення працівників до «Армії відновлення» таким чином, щоб відмовитися від тотальної зрівнялівки і зробити її більш привабливою для потенційних бійців трудового фронту».
