Цього тижня в Комітеті Сенату США із закордонних справ схвалили резолюцію про визнання дій росії в Україні геноцидом українського народу. Серед іншого, документ підтримує трибунали та міжнародні кримінальні розслідування для притягнення російських політичних та військових лідерів до відповідальності за агресивну війну, воєнні злочини та геноцид. Крім того, депутати Європейського парламенту виступили із заявою до держав-членів ЄС щодо визнання геноцидом українського народу Голодомор в Україні 1932-1933 років. До речі, Голодомор уже визнаний геноцидом у 23 країнах світу, зокрема й у США. «Апостроф» розбирався, що означають ці рішення для України.
Визначення геноциду та визнання його міжнародним злочином закріплені у Конвенції, яка була ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 9 грудня 1948 року. Зокрема геноцидом вважаються дії, які здійснюються з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. А саме: вбивство членів такої групи; заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу; умисне створення таких умов, які спрямовані на її повне або часткове фізичне знищення; заходи спрямовані на запобігання народженню дітей серед такої групи, й навіть насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.
Цю конвенцію, до речі, ратифікувала, росія, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН. Але вже зараз можна сміливо стверджувати, що російські окупанти роблять дії, які підпадають під визначення геноциду. У своїй статті, написаній для Global Insight, Генеральний прокурор України Андрій Костін пояснив, чому дії Росії на території України слід вважати геноцидом.
За його словами, скрізь, де з’являлися російські сили, вони розпочинали пошук проукраїнськи налаштованих мешканців. «У Бучі російські військові ходили від дверей до дверей, стверджуючи, що вони «полюють на нацистів». Вони обирали тих, кого вважали лідерами або тих, хто займав активну проукраїнську позицію, і жорстоко поводилися з ними або страчували», — написав генпрокурор, зазначаючи, що подібні дії були спрямовані на «знищення самої ідеї України та української ідентичності».
Цю сім’ю окупанти вбили та намагалися спалити, щоб приховати докази. Серед них – дівчина попередньо 14 років
Андрій Костін нагадав, що у Бучі та інших населених пунктах Київської області знайшли понад 450 тіл. «Більшість із них були закатовані, розстріляні або забиті кийками. Потім були Суми, Чернігів та Ізюм. Зараз українські правоохоронні органи викривають російське варварство в Херсоні. На більшості цих територій виявлено катівні, місця масових страт й масові поховання. Це відкрите та систематичне насильство, яке спрямоване на поширення страху та терору, а також на викорінення опору, щоб росіяни могли знищити українську ідентичність», — повідомив генпрокурор.
Тут побував «руський мір»
За даними Андрія Костіна, з’являється все більше підтверджень того, що на всіх територіях, які тимчасово перейшли до рук росіян, жінки й навіть діти зазнавали різних форм сексуального насильства. «Ще одна політика геноциду, яка проводиться Росією, — це насильницька депортація українських дітей та їх усиновлення в Росії… Президент Росії сприяв якнайшвидшій асиміляції цих дітей у російському суспільстві. Він ухвалив указ, який спрощує процес оформлення громадянства для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків з України, що полегшує усиновлення дітей російськими сім’ями та ще більше ускладнює їхнє повернення в Україну. Це — примусова передача дітей з однієї групи до іншої групи». Відповідно до Конвенції про геноцид, це є актом геноциду», — сказав генпрокурор.
У своїй статті Андрій Костін згадав про Маріуполь, де внаслідок російського авіаудару по будівлі драмтеатру загинуло близько 600 мирних жителів. Але Маріуполь також став одним із міст, звідки російські загарбники розпочали насильницьку депортацію українців, відправляючи їх до найбільш депресивних районів російської федерації.
Політичний аналітик Ярослав Макітра вважає, що цими двома рішеннями Захід почав виправляти історичну помилку: «Зараз на Заході фактично закріплюється позиція, що Росія є правонаступником СРСР й продовжує ту ж політику. Це мало бути визнано ще у 1991 році з відповідними наслідками для Москви, але вийшло навпаки, проведено роззброєння України, відбулося налагодження контактів із Кремлем із чистого аркуша”.
На думку юриста-міжнародника Бориса Бабіна, США та Євросоюз визнають, що дії Росії містять склад злочину та підводять країну-агресора до міжнародного трибуналу. «Переслідуванням осіб, які винні у геноциді, військовій агресії, воєнних злочинах й злочинах проти людяності займаються Міжнародний кримінальний суд й Міжнародний суд ООН, який вже зобов’язав РФ негайно припинити вторгнення в Україну. Хоча такий наказ, згідно з міжнародним правом, є обов’язковим для виконання, росія його проігнорувала». На думку експерта, все йде до визнання нікчемності перебування Росії в Раді безпеки ООН.
Наслідки ударів по цивільній інфраструктурі
«Наступними кроками буде початок створення спеціального судового органу або рішенням ООН або, швидше за все, на рівні міждержавних договорів», — каже Ярослав Макітра.
Інші опитані «Апострофом» експерти вважають, що рішення, яке стосується геноциду, прийняте для того, щоб зберегти для США свободу маневру, яка дозволяє не визнавати росію державою-спонсором тероризму. Цей хід американці хотіли б зберегти наостанок. Схожої думки дотримується професор Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Сергій Галака: «Визнавши росію спонсором тероризму США перейдуть рубікон, через який вже не буде повернення. А робити цього зараз Білий Дім не хоче».
Ярослав Макітра поділяє цю позицію. За його словами, визнання росії державою-спонсором тероризму США застосовуватиме вже фактично як останній пункт санкцій. «Ця опція може поки що зберігатися для стримування Кремля та можливості мати інші контакти на державному рівні без загрози потрапити під звинувачення в «спілкуванні з терористами». Це останнє дипломатичне вікно або навіть кватирка від Вашингтона. Але якщо збережеться нинішня динаміка процесу, то рішення про визнання Росії державою-спонсором тероризму також буде ухвалено», — резюмує Ярослав Макітра.
