Зазвичай людина, яка знайшла дороговартісну річ, вважається щасливчиком. І вислів “що впало – те пропало” також усталений у нашому побуті. Але юридично це не так.
Людина, яка загубила або десь забула свою річ, не втрачає на неї права власності. А той, хто знайшов чужу втрату, може стати фігурантом кримінальної справи за статтею “Крадіжка” і опинитися на лаві підсудних.
Що каже закон і як це може бути на практиці, з’ясовувала KP.UA.
Фатальний гаманець
Навколо того, що можна вважати чесною знахідкою, а що таке знахідка-крадіжка, точиться чимало суперечок. За приклад можна взяти історію з Вінниччини, що пройшла всі судові інстанції і тривала аж чотири роки.
У липні 2016 року серед білого дня жінка знайшла в магазині “Метро” гаманець і хутко вкинула його собі до сумочки, навіть не відкривши. Через 2,5 години до адміністрації торгового центру звернулася власниця гаманця. Коли дізналася, що він зник, повідомила поліцію. Спритну дамочку відстежили по відеокамерах в лічені години – зі своїм співмешканцем вона їхала в машині додому. В гаманці виявилось трохи більше 800 гривен. Така сума тягла на кримінальну справу за статтею 185 КК України, тобто за вчинення крадіжки.
Суд першої інстанції виправдав обвинувачену, встановивши, що:
“…сам факт того, що особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу її приховати, не призводить до факту вчинення крадіжки”.
Прокуратура подала апеляцію, і думка Вінницького апеляційного суду виявилася протилежною. Дії жінки розцінили як крадіжку і призначили штраф у розмірі 1360 гривень. Касаційна інстанція підтвердила вирок. Верховний суд дійшов такого висновку:
“Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі, і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна”.
Вже не штрафи, а строк
В Єдиному реєстрі судових рішень ми знайшли ще кілька аналогічних рішень зі штрафами. Але зазначимо, що вони виносились до війни.
Зараз за законами воєнного часу мінімальне покарання за крадіжку становить 5 років. Стільки й отримав 60-річний житель Бердичева за мобільний телефон, який підібрав з землі на одному з ринків. “Жодних дій, спрямованих на пошук власника вказаного гаджета чи повернення його власнику, чоловік не вчинив, викраденим майном розпорядився на власний розсуд”, — йдеться у прес-релізі Бердичівського міськрайонного суду.
В грудні минулого року 5 років з іспитовим строком отримав у тому ж Бердичеві 31-річний хлопець, який знайшов банківську карту з чіпом і одразу витратив з неї 2,5 тисячі гривень. За грати поки ніхто не сів, але судимість – це пляма на біографії плюс необхідність рік відмічатися в апробаційній службі.
Отже, варто бути обережними щодо “подарунків”, які може підкинути нам доля.
Передати чи залишити на зберігання
Стаття 337 Цивільного кодексу України визначає знахідку як майно, втрачене власником без його волі. Особа, яка знайшла загублену річ, не стає її власником і повинна виконати дії, спрямовані на розшук законного господаря. Ми не беремо до уваги випадки, коли власник загубленої речі нам відомий. Будемо вважати, що це загадкова особа.
Закон каже: коли річ знайдена у громадському приміщенні чи в транспортному засобі, її необхідно передати власнику (представнику власника) приміщення або водієві транспортного засобу. І в тому, і в іншому разі можна звернутися до представника поліції.
Якщо знахідка трапилась на вулиці, треба передати її в поліцію. Також у Цивільному кодексі йдеться про те, що знахідку можна залишити на зберігання. Якщо власник не зголосився протягом 6 місяців і не подав заяву в поліцію про загублену річ, той, хто її знайшов, набуває право власності.
Як правило, конфлікти навколо знахідок-крадіжок виникають через мобільні телефони, які можна розшукати, навіть коли вилучена сім-карта, банківські картки, з якими здійснюються торгові операції, речі, які були забуті чи загублені під оком відеокамер.
А як бути, якщо ви в малолюдному парку знайшли золотий годинник і хочете повестися як чесна, порядна людина? Можна, звичайно, віддати річ першому ліпшому поліцейському, але якось воно… Ну, самі розумієте.
Ідете в поліцію, пишете заяву
Адвокат Віталій Жуковський. Фото: Особиста сторінка в facebook
— Знайдену річ необхідно віднести до поліцейського відділку і написати заяву про знахідку. Простежте, щоб її зареєстрували і видали вам довідку про те, що річ взята на відповідальне зберігання, — каже адвокат Віталій Жуковський з Луцька. – Через пів року, якщо власник не знайдений або не зголосився, ви маєте право витребувати у поліції річ, оскільки набуваєте на неї право власності.
Є трохи сумніву, що в поліції той золотий годинник будуть шукати, якщо взагалі згадають про нього. Тому є ліпший варіант:
— Ви пишете до поліції заяву, що знайшли золотий годинник, що передасте його людині, яка назве марку, оздобу, особливі прикмети, а до того будете тримати річ на своєму відповідальному зберіганні, — радить адвокат. – Вашу заяву реєструють і видають про це довідку. Через пів року ви набудете право власності.
Господарю того умовного годинника не варто чекати, поки його розшукають (шукати не будуть, у поліції купа інших справ). Варто сподіватися на везіння і також іти в поліцію.
— Одразу скажу, що кримінальну справу відкривати не будуть, але у поліції є журнал заяв та звернень громадян, де мають зареєструвати ваше звернення. Якщо річ знайдеться, по тому журналу вас можуть розшукати.
Ще про «запобіжники»
Запобіжні заходи варто вжити, якщо ви знайшли чужу річ у магазині, закладі громадського харчування, торговому центрі. Бо адміністратори – вони також люди, піддаються спокусам.
— Розповім приклад зі свого досвіду. В курильній кімнаті нічного клубу кілька років тому я знайшов гаманець і мобільний телефон, — продовжує Віталій Жуковський. – Приніс речі адміністратору, помітив, що він поклав їх під барну стійку. Чекаю, нічого не відбувається. Я знову викликав адміністратора і ввічливо попросив його зробити оголошення по гучномовцю. Одразу підійшла дівчина, яка дуже вибачалася, що така забудькувата, і дякувала.
Нагадаємо, що власниця гаманця, через який у жительки Вінницької області виникли судові проблеми, повернулася до торгового центру тільки через 2,5 години після того, як загубила його. Принцип гучномовця може не спрацювати. В такому разі адвокат радить взяти у адміністратора розписку, якщо залишаєте знайдену річ йому. Або дати адміністратору номер свого мобільного телефону, коли волієте тримати річ у себе.
— Це убезпечить вас від звинувачень у крадіжці, бо ви зробили кроки, щоб знайти власника.
Певним запобіжником від підозр будуть також оголошення про знахідку, розміщені у соцмережах.
Цікаве питання
Як отримати 20% від вартості знахідки?
Цивільний кодекс передбачає, що, коли людина чесно заявила про знахідку, і власник зголосився, той, хто знайшов, має право вимагати від власника 20% від вартості знахідки (якщо перед тим публічно не була оголошена більша сума винагороди).
Вочевидь, закон розрахований на мирні домовленості між сторонами, бо механізму примусового стягнення немає. Тим часом розбіжності можуть виникнути через вартість речі. Наприклад, ви вважаєте, що знайдений телефон коштує 6000 гривень, а власник наполягає, що не більше 3000, бо гаджет вживаний. Або зовсім відмовиться давати гроші, бо ви “маєте право вимагати”, а він не має зобов’язань платити.
— Я не знаю прикладів розв’язання таких суперечок, але теоретично це може виглядати таким чином. Власник відмовляється платити, ви відмовляєтесь повертати річ. Він звертається до суду, ви подаєте зустрічний позов про відшкодування 20%, посилаючись на статтю Цивільного кодексу про своє право. Суд призначає оціночну експертизу і виносить рішення, яке передається у виконавчу службу, — припускає адвокат Віталій Жуковський.
З огляду на завантаженість судів, такий процес, напевне, не буде швидким. Плюс експертиза вимагає витрат, які будуть покладатися на того, хто програє. А це ще питання, хто виграє…
Тож краще домовлятися.
