В Україні з 1 липня мали зрости тарифи на воду. Відповідне рішення НКРЕ ухвалила напередодні. Але вже 3 липня подорожчання відмінили. НКРЕ “відіграла” своє рішення, заявивши, що починає консультації для вироблення справедливого соціального рішення”.

Епопея з водою триває ще минулого року. Відмах подорожчання води дали ще в грудні 2022 року. Але тоді непопулярне рішення поставили на стоп. До цього питання регулятор повертався цієї весни, але й тоді його відклали.

Цього разу новими тарифами на воду для людей (а вони мали вирости в середньому на третину, за деякими водоканалами – ще більше) обурилися в Кабміні, це “неправильне рішення” згадав у своєму зверненні президент Зеленський. Тому очікується, що його скасували.

Як довго ще триватимуть “тарифні гойдалки” по воді – неясно. У водоканалах кажуть, що працюють з останніх сил, багатьом уже просто нема чим платити за електроенергію, ціни на яку для юридичних осіб теж підвищуються.

Тому доведеться або таки підвищувати тарифи на воду, або шукати мільярди гривень у бюджеті на компенсацію водоканалам.

Тим часом, українцям прийшли перші підвищені платіжки за електроенергію. Вона, нагадаємо, подорожчала для людей з 1,44-1,68 (залежно від обсягів споживання) до 2,64 гривні за кіловат. Підвищуються також різного роду “місцеві тарифи” – на вивіз сміття, прибирання прибудинкової території та ін.

Тож навіть без води комуналка росте, пише Країна.

Розбиралися, що відбувається з тарифами, наскільки вже збільшилися платіжки та як вони зростатимуть далі.

Водні гірки”

Історія із тарифами на холодну воду для населення тягнеться ще з минулого року. Тоді, напередодні Нового року, регулятор погодив рішення про подорожчання води у два етапи.

НКРЕ затверджуючи нові тарифи орієнтувався на розрахунки водоканалів. І цим фактом обурився народний депутат і екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, зазначивши, що калькуляцію водоканалів треба було б перевірити ще раз. У результаті подорожчання води відклали, спочатку до весни, потім – до літа.

29 червня регулятор знову повернувся до цього питання. І на засіданні НКРЕ ухвалили рішення. У середньому подорожчання мало становити 30%, і відбуватися у два етапи – з 1 липня та з 1 вересня. Для мешканців трьох областей – Миколаївської, Херсонської та Харківської тарифи залишили колишніми, оскільки ці регіони є прифронтовими, і суттєво постраждали в ході військових дій.

Для деяких водоканалів цінник підвищили більше. Наприклад, “Житомирводоканалу” його підняли одразу на 56% – з 37,5 до 58,5 гривень за куб. “Вінницяоблводоканалу” тариф підвищили майже на 60% – з 25,62 до 40,75 гривень за куб (при цьому, як видно, у Вінниці вода навіть після подорожчання буде значно дешевшою, ніж у Житомирі).

Приблизно на тому ж рівні, що й у Києві, хоч “Київводоканалу” тариф підвищили на третину – з 30,38 до 40,46 гривень за куб.

Цікаво, що деякими водоканалами, навіть із середньостатистичним подорожчанням на 30%, вода виходить “золотою”. Наприклад, у Павлограді цінник зріс із 53,7 гривень до 70,6 гривень за куб.

Водночас у західних областях вода мала подорожчати менше. Скажімо, у Луцьку – на 18% (з 28, 41 до 32,24 гривень за куб). У Чернівцях, Хмельницькому, Львові зростання цін мало скласти всього 12-15%. У Чернівцях вода з 27,9 гривень могла подорожчати до 31,7 гривень, у Хмельницькому – з 27,4 до 32,84 гривень, у Львові – з 25,88 до 28,6 гривень.

Тобто, очевидно, цінники на воду, які й до цього були різними від регіону до регіону, після перегляду тарифів стали б ще більше відрізнятися.

Житель Львова, наприклад, заплатив би за куб 28,6 гривні, а Павлограда — 70,6 гривні.

Цікаво, що початкові тарифи, які потрібно було “перерахувати” ще взимку, змінили дуже незначно (наприклад, трохи “порізали” тариф по Вінниці – місцевий водоканал просив встановити цінник 47,75 гривні, а отримав 40,75 гривні).

У НКРЕ додали кілька аргументів. Так, пояснюючи, чому дорожчатиме вода на першому етапі, тобто, з 1 липня, у Нацкомісії зазначили, що всьому виною – подорожчання реагентів (багато з них – імпортні), збільшення витрат на електроенергію (для юридичних осіб йде подорожчання самої електрики та його розподілу), а також – “зміна обсягів реалізації”. Йдеться про зниження споживання води. У водоканалів поменшало абонентів, які активно витрачають воду, оскільки багато українців з початку війни виїхали за кордон. А чим менше споживачів, тим дорожча вода для тих, хто залишився.

На другому етапі, тобто з 1 вересня, до факторів, що грають на подорожчання води, додали зростання зарплат та зобов’язання водоканалів за кредитами (переважно довоєнними).

Рішення НКРЕ буквально одразу ж після його ухвалення розкритикували в Кабміні, заявивши, що з ними воно не погоджено. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що надасть доручення Міненерго вплинути на ситуацію. У Міненерго вже відреагували. Заступник міністра енергетики Фарід Сафаров зазначив, що відомство проти підвищення, оскільки воно йде в розріз із політикою уряду і є “безпідставним”.

“Незрозуміло, яку політику і які рішення мав узгоджувати з урядом незалежний, принаймні формально регуляторний орган (НКРЕ-Ред). Нічого подібного в країнах ЄС немає”, – прокоментував аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

За законодавством, НКРЕ є повністю незалежним регулятором енергетичних та комунального ринків. І не зобов’язаний узгоджувати свої рішення із Міністерством енергетики чи Кабміном.

Втім, як каже наше джерело на енергоринку, рішення щодо води не сподобалося президентові Зеленському. Тим більше, що лише недавно було багато дебатів щодо тарифів на електроенергію.

“З’явилося повідомлення про Нацкомісію з енергетики та комунальних послуг про підвищення тарифів. М’яко кажучи, ганебне рішення. Непрофесійне, не погоджене з урядом. Ми не можемо і не сприйматимемо спокійно такі рішення”, – сказав президент Володимир Зеленський.

Очікується, що вже у понеділок НКРЕ “ввімкнув задню” і скасував своє скандальне рішення. Але цій історії ще не кінець. У Нацкомісії заявили, що “починають консультації щодо вироблення справедливого соціального рішення”. Тобто, зміни за тарифами все ж таки будуть.

Хто заплатить за воду?

Що в результаті відбувається, і скільки насправді коштує куб холодної води?

Багато експертів продовжують стверджувати, що водоканали “малюю” цінники зі стелі.

“Будь-який монополіст обґрунтує будь-який тариф- це аксіома. Водоканали, всі без винятку, муніципальні або обласні, їх власники – міста, і саме вони несуть відповідальність за їх технічний та фінансовий стан. Тарифи готувалися і прораховувалися на місцях, тому вдавати, що їх Тарифи погода “варилися” в НКРЕ, тому розповідати, що уряд чогось не знав, наївно і смішно. Тарифи прораховані за старою методикою “витрат” (тобто, порахували всі витрати і отримали вартість води – Ред), яка абсолютно не стимулює монополіста до економії та модернізації”, – написав на своїй сторінці у Фейсбуці Кучеренко.

Технічно консультант із водопостачання USAID Ukraine Сергій Карелін також стверджує, що “у 99% водоканалів є резерви для зменшення енерговитрат та інших витрат”. Але “їм цікавіше підвищити тарифи, аніж попрацювати над оптимізацією роботи”.

Він наводить приклад із практики, коли замінивши ділянку трубопроводу, водоканал зміг знизити необхідний тиск насосної станції, отримавши таким чином суттєву економію електроенергії.

Але в самих водоканалах стверджують, що працювати за старими тарифами далі просто не можуть.

Президент Асоціації “Укрводоканалекологія” Дмитро Новицький заявив на засіданні НКРЕ, що багато водоканали вже перестали платити за електроенергію. Зростають борги і незрозумілі джерела їх покриття.

Директор “Луцькводоканалу” Віктор Гуменюк заявив, що проблеми у водоканалів – дуже серйозні. “Ми змушені шукати всі можливі ресурси і йти на заборгованість перед контрагентами. Складно проводити ремонти. Доведеться знижувати споживання, щоб вписатися в тарифи, що діють, а це вплине на якість води, насамперед, її очищення”, — каже Гуменюк. Його колега з Білої Церкви Тетяна Бойко стверджує, що вони отримували реагенти ще у квітні, після чого постачальник відмовився постачати підприємство у борг. “Будуть аварії, ремонтувати немає можливості”, – каже Бойко. Також вона скаржиться, що немає можливості підвищити зарплати, а набрати людей на нинішні дуже складно, тобто назріває ще кадровий голод.

Голова Вінницького водоканалу Андрій Грухаль додав, що нові підвищені тарифи дозволять хоча б розрахуватися за боргами, що вже є, і зняти арешт з рахунків підприємства.

Тобто, як видно, водоканали лякають, що якщо тарифи їм не підвищать, то погіршиться якість води і зросте кількість аварій, тобто почнуться масові перебої з водопостачанням. Таким чином вода не подорожчає, але може зникнути з кранів.

Компромісним рішенням могло б стати додаткове фінансування водоканалів із місцевих чи державного бюджетів. На таку модель натякають у НКРЕ, говорячи про “соціально справедливе рішення”. У Нацкомісії заявили, що таке рішення може перебувати у площині “додаткових фінансових ресурсів із державного бюджету або інших компенсаторних механізмів покриття витрат водоканалів”.

За цією ж схемою, до речі, працюють тепловики – тарифи на опалення людям не підвищують, а різницю між чинним тарифом та собівартістю виробництва та подачі тепла “записують” на державу. Яке поки що не поспішає ці гроші платити. Набралося вже під 40 млрд, і коли їх виплатять теплокомуненерго – поки що неясно.

Якщо до тепла додасться ще й вода, то сума, яку виставлять перед бюджетом, збільшиться ще на кілька мільярдів. Але люди платитимуть за старими тарифами. Чи піде влада на такий крок чи тарифи на воду все одно підвищать, просто трохи пізніше – поки неясно.

Від плюс 55 гривень на місяць у Львові до плюс 400 гривень у Житомирі

Як мали змінитися платіжки на воду, якби підвищені тарифи все ж таки запустили з липня? З 1 липня зростання цін мало скласти близько 15% (ще 15% – з 1 вересня).

Тарифи на воду суттєво відрізняються по регіонах, тому дуже різні та платіжки.

Середньостатистична сім’я із 4 осіб витрачає близько 20 кубів холодної води на місяць. За чинним тарифом, наприклад, у Києві, за цей обсяг платили трохи більше 600 гривень на місяць. З 1 липня, якби тариф підвищили, було б близько 700 гривень, а з 1 вересня – 809,2 гривень.

У Житомирі ті ж 20 кубів холодної води вже зараз коштують 750 гривень. Після підвищення тарифу з 1 липня було б уже 960 гривень, а з 1 вересня – 1170 гривень. Тобто довелося б переплачувати понад 400 гривень на місяць.

Львівська родина наразі платить за воду близько 517 гривень на місяць. З 1 липня платіжка становила б близько 545 гривень, а з 1 вересня – 572 гривні. Тобто плюс 55 гривень на сім’ю на місяць.

Водночас у Павлограді вже зараз 20 кубів води коштують 1074 гривні. З 1 липня було б 1243 гривні, а з 1 вересня – 1412 гривень. Тобто плюс 338 гривень на місяць на сім’ю.

Тобто, “тарифна дискримінація” по воді, коли в одних регіонах платять значно менше, ніж в інших, нікуди не зникає, а стає ще помітнішою.

Різні цінники води пов’язані з об’єктивними причинами. Адже собівартість послуги залежить від конфігурації мережі, “труднодоступності” самої води, необхідності її очищення, кількості абонентів. У невеликих містах, де абонентів 20-30 тисяч, вода автоматично дорожча, ніж у мегаполісах, де споживачів – сотні тисяч.

Якими зрештою будуть платіжки – залежить від рішення влади. Не виключено, що, якщо будуть бюджетні компенсації, тарифи не зміняться або зростуть, але стануть однаковими по всіх регіонах (як, наприклад, на електроенергію). Якщо ж грошей у бюджеті не знайдуть (або проти мільярдних компенсацій виступлять міжнародні партнери), то цілком можливо, що НКРЕ витягне з-під сукна вже затверджені тарифи. Принаймні, саме так регулятор вчинив, стверджуючи нові цінники 29 червня – погодили тарифи, подані ще у грудні 2022 року із невеликими коригуваннями. У цьому випадку виходить зростання тарифів на воду просто в черговий раз відкладається.

Що з новими платіжками на електроенергію

Але якщо нові платіжки по воді – лише у перспективі, то підвищені рахунки за електроенергію українці вже почали отримувати.

Нагадаємо: з 1 червня тариф на електрику для людей підвищили з 1,44 -1,68 (залежно від обсягів споживання) до 2,64 гривень за кіловат.

Це рішення ухвалив Кабінет міністрів, який цього разу так обурився новим цінникам на воду. Пояснимо: на відміну від тарифів на воду (встановлює їх своїм ліцензіатам НКРЕ), тариф на електроенергію для населення – прерогатива саме уряду.

Тоді рішення щодо електроенергії також довго узгоджувалося з Офісом президента. У результаті тариф трохи зрізали – спочатку планували встановити цінник у 2,88 гривень, а ухвалили – 2,64 гривні.

У підсумку найекономніші українці, ті, хто споживає до 250 кіловат, цього місяця заплатять до 660 гривень, хоча до цього платили до 360 гривень (за тарифом 1,44 гривні за кіловат). Тобто плюс 300 гривень до платіжки.

Сім’я з 3-4 осіб, що проживає в стандартній двошці, обладнаної повним набором побутової техніки та електроніки (кондиціонер, посудомийка, пральна машина, холодильник, телевізор, бойлер та ін.), споживає 300-400 кіловат на місяць. За старими цінами (1,68 гривень за кіловат) це 504-672 гривень, за новими – 792-1056 гривень, що на 288-384 гривні більше.

Для квартир з електроплитами (а це більшість київських багатоповерхівок) ситуація набагато гірша. Обсяг споживання там до 500 кіловат, що за старим тарифом -840 гривень, а за новим – 1320 гривень, або плюс 480 гривень.

У приватних будинках 500 кіловат електроенергії за лічильником вважається невеликим споживанням, особливо якщо є насос на воду та електрополив. Багато хто зараз витрачає і по 600 кіловат, а це за новим цінником 1584 гривень або майже на 580 гривень більше, ніж було, наприклад, за травень, за старим тарифом.

Людей рятує те, що зараз літо, і не потрібно включати теплу підлогу та електричні котли, “апетити” яких зашкалюють. Наприклад, котел “з’їдає” до 5 тисяч кіловат на місяць, що раніше коштувало 8400 (на опалення будинку до 300 квадратів), а за новими тарифами коштуватиме 13200 гривень на місяць.

Як змінюватимуться інші тарифи

Ще на початку війни Рада спеціальним законом зафіксувала тарифи на газ, опалення та гарячу воду для населення. До закінчення військового стану та ще 6 місяців після цього вони не змінюватимуться.

Але є ще низка “місцевих” тарифів, таких, наприклад, як вивіз сміття чи прибирання прибудинкової території. І вони ростуть, незважаючи на війну.

Наприклад, вивезення сміття з початку цього року у багатьох містах подорожчало на 10-15%. Наразі намічається нове підвищення – ще, як мінімум, на 10%. Причина – подорожчання палива з 1 липня (на нього повернули всі довоєнні податки, через що бензин і дизель додадуть у ціні до 8-10 гривень, газ – 2-3 гривні на літр).

“У послузі з вивезення сміття – 50-60% це вартість палива, тому зростання тарифу цілком виправдане”, – каже експерт комунального ринку Олег Попенко.

Утримання прибудинкової території порівняно з минулим роком також подорожчало на 10%, до кінця року очікується ще плюс 10-12%. Тому, за словами Попенка, середньостатистична платіжка зросте на 400-700 гривень на місяць, а якщо йдеться про велику розхожу електроенергію (скажімо, в будинках в електрокотлах, переплата обчислюватиметься тисячами гривень).

Комментарии