В Україні паперові акцизні марки замінять електронними, які будуть сканованими QR-кодами. При цьому контролювати справжність електронних марок зможуть не лише податківці, а й пересічні громадяни. «Апостроф» розбирався, чи зможуть податкові інновації вивести з «тіні» торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Кожен з нас — податковий інспектор
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8287, який передбачає скасування звичних акцизних марок, які наклеюються на пляшки з алкоголем і упаковки цигарок, і запровадження замість них електронних акцизних марок. Такі являють собою спеціальні QR-коди, які будуть наноситися на товари при їх виробництві.
Ці коди-акцизи будуть скануватися при кожній операції купівлі-продажу товару, і відповідна інформація буде потрапляти в базу даних податкової адміністрації. За задумом ініціаторів законопроєкту, це дозволить відслідкувати шлях кожної одиниці продукції (пляшки горілки чи пачки цигарок) від заводського конвеєра до продажу кінцевому споживачу. І тим самим — побороти «тіньовий» ринок, який має в Україні дуже значний розмах.
Ще до повномасштабного російського вторгнення без сплати акцизу продавалося близько третини тютюнових виробів і алкогольних напоїв. А оскільки з березня 2022 року податкові перевірки було зупинено (згідно з ухваленим нещодавно законопроєктом №8401, вони відновляться з 1 серпня 2023 року), на даний час ця цифра ймовірно ще збільшилася. Через це бюджет країни щороку втрачає десятки мільярдів гривень.
«Не секрет, що на ринку алкоголю і тютюну існують величезні прогалини, — розповідає «Апострофу» експерт CASE Україна Володимир Дубровський. — Щойно акциз перевищує певний розмір, починається різке зростання сектору контрафактної продукції. І ті засоби контролю, які сьогодні застосовуються (фіскальні чеки, акцизні марки), не дозволяють ефективно цьому протидіяти. Фальсифікована продукція зустрічається навіть у досить респектабельних торгових мережах. Тож цей законопроєкт є ще однією спробою встановлення контролю над виробництвом і імпортом підакцизних товарів».
Контроль за рухом підакцизних товарів потрібен не лише з точки зору наповнення державного бюджету. Це також один з необхідних заходів на шляху євроінтеграції України.
«Європейський Союз — це в першу чергу загальний ринок країн-учасниць, де вільно пересуваються товари і послуги. І якщо хтось із них допускає схеми з ухиленням від оподаткування на ринку підакцизної продукції, це неминуче викривлює конкурентні умови та впливає на бюджети інших держав-членів, — пояснив у розмові з виданням старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. — Тому перш ніж приймати Україну в ЄС, від нас неминуче вимагатимуть ефективного контролю і запобігання зловживанням із підакцизною продукцією».
За задумом законодавців, ефективність нової системи буде підвищуватися завдяки долученню до контролю за обігом підакцизних товарів широкої громадськості. Перевіряти дійсність електронних марок зможуть не лише податківці, але й пересічні громадяни. Код-акциз можна буде зісканувати мобільним телефоном і дізнатися, чи є він в державній базі даних. А в разі, якщо він виявиться фальшивим, — в один клік повідомити про це Державну податкову службу через застосунок «Дія».
Щоправда, жодних стимулів для громадян, які б спонукали їх стати добровільними помічниками фіскальних органів, закон не передбачає. Хіба що можна буде перевірити, чи не фальшивими є придбані в магазині коньяк або джин.
При цьому, коли законопроєкт був ще на стадії підготовки, експерти висловлювали конкретні пропозиції, як можна додатково простимулювати свідомих громадян до співпраці з податковими органами.
Але можливістю контролювати справжність електронних акцизних марок можуть скористатися представники бізнесу з корисливою метою: по суті, будь-який підприємець завжди зможе оперативно «стукнути» на колегу-конкурента, який продає свій товар без сплати податків.
Початково законодавці планували впровадити нові акцизні марки вже з початку 2024 року, давши виробникам декілька місяців перехідного періоду на допродаж продукції, поміченої паперовими марками. Проте в ході роботи над законопроєктом виробникам вдалося переконати депутатів відкласти початок реформи на два роки.
«В остаточній редакції законопроєкту запуск електронних марок пересунуто на січень 2026 року, і при цьому перехідний період, протягом якого паперові марки ще можуть використовуватися, триватиме ще півтора року, — говорить Юрій Гайдай. — Виробники, лобіюючи це рішення, посилалися на відсутність спеціального обладнання. Проте є великі сумніви, що на придбання обладнання та налаштування системи необхідно 2,5 роки».
Без реформи податкової користі не буде
Проте було б помилкою вважати, що запровадження електронних акцизних марок стане панацеєю від усіх проблем на ринку підакцизних товарів.
«Електронна акцизна марка є досить корисним інструментом, який дозволяє добитися непоганих результатів. Проте сама по собі вона не вирішує проблему, через яку в Україні існує нелегальний ринок підакцизних товарів. Адже ефективність навіть досконалого інструмента залежить від того, як влада ним користується», — розповів «Апострофу» керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський.
Тим часом робота, як податкових органів, так і правоохоронних, покликаних боротися з економічними злочинами, традиційно викликає більше питань, ніж дає відповідей. І сподіватися на те, що отримавши нову можливість контролювати обіг підакцизних товарів, вони різко підвищать власну ефективність, навряд чи доводиться.
«На сьогоднішній день в Бюро економічної безпеки (БЕБ) сформовано надійний корупційний механізм, зібраний з колишніх податківців та податкових міліціонерів, — говорить Ілля Несходовський. — І жодна зміна керівництва, про яку останнім часом багато говорять, цієї ситуації не змінить, — система працюватиме так, як вона звикла».
На думку Володимира Дубровського, для того, щоб новий закон запрацював і дав позитивний результат, окрім кадрових перестановок потрібно провести глибоке реформування податкової служби та Бюро економічної безпеки.
«Повинна змінитися філософія роботи всієї системи оподаткування,- пояснює експерт. — Зокрема треба відмовитися від суцільної фіскалізації бізнесу, вдосконалити адміністрування ПДВ, впровадити податок на виведений капітал тощо. Тоді з’явиться шанс на те, що податкова замість «кришування» обігу контрафактної продукції почне виявляти і знешкоджувати незаконні схеми».
До того ж, тотальний контроль над пересуванням кожного виробу є досить трудовитратною справою і для держави, і для бізнесу.
«Ті, хто ініціював цю схему, хочуть відслідковувати рух кожної одиниці товару від виробника аж до кінцевої реалізації. Це вимагає величезних об’ємів ручної роботи, адже на кожному етапі переміщення товару кожна одиниця має бути відсканована. І є великі побоювання, що витрати на цю зайву роботу можуть виявитися більшими, ніж ті ймовірні додаткові фіскальні надходження, які вдасться отримати», — говорить Володимир Дубровський.
Проте масове сканування електронних марок є лише першою — і найлегшою — частиною роботи із запобігання незаконному обігу підакцизних товарів.
«Головне питання в тому, яким чином буде використовуватися отримана у такий спосіб інформація, — говорить Юрій Гайдай. — Для того, щоб електронні марки дали необхідний результат, потрібна системна аналітична робота з даними. В першу чергу потрібно, щоб свою аналітичну функцію виконувало Бюро економічної безпеки. Але на сьогодні спроможність БЕБ дуже обмежена. Ми не бачимо прикладів глибокої аналітичної роботи. Взяти, наприклад, фіскальні чеки. Податкова накопичує значні обсяги інформації з РРО, проте немає ознак того, що ці дані системно використовуються для виявлення та знищення схем ухилення від сплати податків».
Але якщо навіть припустити, що все вийде, і держава зможе не тільки запровадити новий вид контролю, але й отримати завдяки цьому додаткові податкові надходження, то виникає питання: яким чином цими коштами скористатися?
«Акциз — це один з податків, які менше шкодять економічному зростанню, — говорить Володимир Дубровський. — Тож збільшенням надходжень від акцизів можна буде скористатися як компенсатором при пом’якшенні податків, які гальмують економіку. Якщо ж цього зроблено не буде, то ми побачимо просто збільшення податкового тиску на економіку, а також появу величезної кількості зайвої ручної роботи, яка не створює жодної вартості. І це тільки сповільнюватиме економічне зростання».
