На українсько-польському кордоні щоденно утворюються багатокілометрові черги. Причина очевидна і передбачувана – жінки та діти, які втекли від війни до Європи, приїжджали додому на літні канікули, оцінити обстановку, зустрітися з батьками, дідусями-бабусями, та й просто «батьківщину відвідати».
Перед 1 вересня настав час вирушати назад, пише kp.ua. А за офіційними даними ЄС, статус тимчасового захисту набули 4,4 мільйона наших громадян. І сьогодні на пунктах пропуску ближче до вечора (піковий час для міжнародних автобусів) збирається близько 20-30 бусів, а чекати на свою чергу доводиться іноді зайвих 10-15 годин. При транзитних подорожах з неминучими пересадками та стиковками для багатьох подорожуючих виникають ризики не встигнути на свій наступний рейс, та й загалом логістика поїздок ламається, іноді перетворюючись на хаос. Свої історії перетину кордону розповіли три українки, які зіткнулися з подібними складнощами.
– Їхала через пункт пропуску «Краковець». Потрібно було дістатися Варшави, де на 7:00 у мене був квиток на літак до Лондона, – розповідає киянка Ольга Федоренко. – У черзі наш автобус був п’ятнадцятим. Не встигала за найкращих розкладів. Вирішила ризикнути, пройшла кордон як пішохід і вже на польській території ловила попутку. Довго не виходило, транспорт йшов завантаженим під зав’язку. Тільки десь за годину мене підібрала літня польська пара, яка поверталася на своєму авто зі Львова. Грошей узяли тільки за бензин, і то мені довго їх довелося просити. У результаті я встигла. Звичайно, це була авантюра, і мені просто пощастило.
Інша наша співвітчизниця, Світлана Терехова з Дніпра, поверталася до Мюнхена зі стикуванням у Кракові. Її шлях вийшов довшим і «накладнішим».
— Коли зрозуміла, що ми запізнюємося, а перевізник не гарантував точного часу прибуття, у квитку вказувалося лише орієнтовно 12:00 із позначкою «залежно від проходження кордону», вирішила відразу шукати інший автобус у Кракові, — ділиться вона. — Неприємним сюрпризом виявилася відсутність вільних місць на найближчі рейси. Довелося залишатися на ночівлю. Місто я люблю, але витрачати зайві гроші на готель наперед не планувала. Втім, не шкодую. Був час увечері прогулятися старим центром, на щастя, могла нікуди не поспішати. Виїхала наступного дня. Неплановані витрати на переїзд становили 120 євро. Добре, що вони були в мене.
Деякі з перевізників (ті, що дорожчі) серед своїх послуг надають можливість змінити маршрут вже в дорозі. Це дуже допомогло ще одній киянці – студентці Даші Павловській.
— Мені треба було до Парижа. Проходили кордон у пункті пропуску «Шегені». Черга – 20 автобусів. Загалом затримка через це становила 13 годин. Пересідати на інший автобус мені потрібно було в Кракові, і часу залишалось до його відправлення 8 годин. Звичайно, я не встигала, — розповідає свою історію Даша. – Благо мій перевізник працював від організації, яка має свою мережу маршрутів, і опція безкоштовної зміни маршруту мене врятувала. Зрештою, у Кракові я пересіла на автобус тієї ж фірми до Вроцлава, а там уже – до Парижа. Все вийшло довше, але мій студентський бюджет не постраждав.
Розказані історії – далеко не єдині про дискомфортні та іноді патові ситуації, уготовані нашим вояжерам. Ми попросили їх дати поради для тих, хто тільки зараз збирається в дорогу.
10 порад у дорогу
- Якщо можна відкласти подорож на «після 1 вересня», зробіть це. Потік тих, хто повертається в Європу, вже буде значно меншим. Про це можна судити за кількістю вільних квитків, які пропонуються до продажу в перші дні осені.
- Вибираючи вид транспорту, перевагу краще надати залізничному. Він має, звісно, свої незручності. Час у дорозі, ускладнена логістика, ціна квитка, дефіцит на них (особливо на легендарний поїзд Київ – Варшава, куди, в принципі, неможливо купити квиток). Але тут набагато більше шансів, що поїзд прийде за розкладом.
- Приготуйтеся до тривалого очікування своєї черги на кордоні. Запасіться їжею, а особливо водою. У стюардів вона може закінчитися, а торгові точки поруч із прикордонним пунктом можуть не працювати. Не зайвим буде мати під рукою і теплий одяг. Не здавайте його в багаж, ночами в салонах автобусів вже прохолодно.
- Запасіться павербанками. Телефон – головний інструмент, який пов’язує вас у дорозі з родичами та взагалі з цивілізацією. У досвідчених мандрівників їх зазвичай два.
- У дорозі чи в черзі на кордоні не завадить, якщо у вас у гаманці буде готівка. До того ж бажано як гривні, так і євро. Картки приймаються там не скрізь, а в придорожних туалетах так точно!
- Стримуйте свої емоції та роздратування під час проходження контролю. Не сперечайтеся з митниками, якщо вони знайдуть у вас зайвий блок цигарок, шматок сала чи пляшку горілки. Просто, не вступаючи у дискусію, викиньте. Так, ви роздратовані і втомилися. Але! Правила є правила, їх потрібно знати та дотримуватися. І не треба злитися на працівників пропускних пунктів. Вони не працюють повільно (як вам здається), просто наших вимушених мандрівників забагато.
- Плануючи маршрут країнами Європи, обов’язково майте запасні варіанти. Прорахуйте всі можливі шляхи переміщення до пункту, куди ви рано чи пізно доїдете. Окрім автобусів та поїздів, там літають літаки, і вартість квитків на них часто не вища, ніж на інші види транспорту.
- Заздалегідь додайте до закладок усі транспортні сайти країни та міста, де відбудеться транзитна пересадка.
- Плануючи стикування, завжди майте запас часу, добре, якщо він буде відповідати годинам, втраченим на кордоні.
- Про всяк випадок забронюйте апартаменти, якщо буде необхідність незапланованої ночівлі. Не завжди на автовокзалах є можливість перечекати ніч, а на тому ж «букінгу» зробити броню можна безкоштовно.
