Доля ватажка ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина поки що остаточно не визначена – чи він таки розбився разом зі своїм літаком, чи зімітував загибель, щоб сховатися, чи взагалі нікуди не летів… Поки множаться теорії змов, подивимося, як виглядає бізнес-імперія одного з головних «вагнерів», яка, мабуть, незабаром стане чиєюсь спадщиною (Пригожин має дружину, дві дочки та сина). Хоча це не точно.
Треба зізнатись, читати список пригожинських бізнес-активів важко – на другій сторінці банально втомлюються очі. Їх не просто багато – їх непристойно багато, і це лише у Росії, пише kp.ua. Візьмемо деякі найбільші.
Їдальня та ательє для військових
Структури Пригожина, які годували та одягали практично всю «другу у світі» армію РФ. Сам ватажок «Вагнер» відхрещувався від причетності до цих компаній, але 147 млрд рублів за 16 років годівлі та одягання він врятував. Упускати такий куш від держави – явно не у звичках Пригожина. На початку літа стало відомо, що він віддав частину контрактів із МО РФ іншим підрядникам, але не всі, залишивши будівельні та речове забезпечення. Точніше, не залишивши, а не встиг передати. Втім, однозначно говорити, що Пригожин вже не в цьому бізнесі – не можна. У світлі тих же конспірологічних теорій він запросто може анонімно керувати постачанням зипунів і ватників для мобіків з якоїсь Венесуели.
Все це – лише частка величезного кейтерингового бізнесу Пригожина, до якого входять фабрики з приготування готових раціонів не лише для військових, а й для школярів, і взагалі для будь-кого. Пригожин був директором фабрики в Яніно до 2019 року, а зараз вона контролюється іншою компанією, де Пригожин теж не чужа людина – АТ «Корпорація «Розвиток».
Будував будиночки для армії
Російські опозиційні журналісти неодноразово згадували якесь ТОВ «Мегалайн» з розгалуженою мережею філій у регіонах. Колись його засновником було «Конкорд менеджмент та консалтинг» — огризок групи компаній «Конкорд», що належала Пригожину. До «Конкорду» входили підприємства громадського харчування, будівельні компанії, ЗМІ, а також ПВК «Вагнер» та компанії в інших галузях економіки – і все це разом мало одного власника, якого вчора зіскребли із землі під Твер’ю.
«Мегалайн» офіційно має іншого власника, який – ой, яка несподіванка! — зовсім випадково пов’язаний з Пригожиним через його ж компанію «Лахта» (будує однойменні хмарочоси в Пітері). І займається «Мегалайн» нічим іншим, як будівництвом та обслуговуванням військових містечок. У країні, яка надумала повоювати, це нині дуже прибутковий бізнес. «Мегалайн» щедро поділився з державою в особі Міноборони шматком прибутків, ставши концесіонером, а не головним власником. А зараз, мабуть, МО повірити не може своєму щастю: багатомільярдні підряди – в одних руках. Дякую, ППО!
Девелопмент та готельний бізнес
До речі, про будівництво: менше десяти років тому компанія Пригожина звела житловий комплекс «Північний Версаль» із 45 триповерхових будинків у стилі архітектури Петербурга XVIII—XIX століть зі своєю парковою зоною. А ще збудувала комплекс «Лахта Плаза» із шести житлових будівель загальною площею 41,9 тис. кв. м. У 2011 році «Конкорд» отримав дозвіл на будівництво «медико-реабілітаційного центру» площею близько 56 тис. «квадратів». У 2015 році компанія здала 18 триповерхових будівель на 490 апартаментів, 60 триповерхових котеджів, SPA-центр із фітнес-зоною та рестораном. Власник заводів, звичайно, виявився і власником готелів. Як мінімум одного – «Трезині» у Санкт-Петербурзі. Це історична будівля, викуплена Пригожиним у 2010-х роках. Саме в «Трезині» силовики проводили обшуки (у готелі є офіс Пригожина) та знайшли там коробки із 4 мільярдами рублів та зброєю. Які потім ввічливо повернули власнику. Готель діє і непогано заробляє. А після смерті такого власника, швидше за все, ще й підніме ціни на проживання – на знак поваги до пам’яті вбитого. По Москві-річці плаває теплохід-ресторан River, контрольований тим самим «Конкордом».
Поговорити та подивитися – але краще не треба
Куди ж сучасному підприємцю без ручних засобів, особливо якщо підприємець ще й очолює військову компанію? Щоправда, цей актив у червні було закрито – медіахолдинг «Патріот» наказав довго жити, проіснувавши чотири роки. Медіагрупа складалася з видань «Федеральне агентство новин», «Невські новини», «Народні новини», «Політика сьогодні», «Економіка сьогодні», «Слово і справа», «Журналістська правда», «Політексперт», «ПолітРосія», » Інфореактор» та «НьюІнформ». Грошового прибутку особливо від них не чекали, але свою справу «патріоти» робили – створювали репутацію та насичували інформпростір потрібними власнику новинами.
За медіахолдингом причепом іде «фабрика тролів» – ноу-хау Пригожина з 2013 року. У будівлі на вулиці Савушкіна в Санкт-Петербурзі десятки людей зображували сотні користувачів соцмереж, вкидаючи в інтернет інформацію та створюючи необхідний порядок денний. Координували «інтернет-тролів» співробітники групи «Конкорд». Після написання хвалебних коментарів на адресу Путіна і Собяніна, негативних – про Навального та США, структура розрослася настільки, що взяла активну, хоч і негласну участь у виборах президента ненависних Штатів, підкрутивши голоси Трампу. За що на власника «фабрики» Пригожина були накладені перші санкції.
Зараз «фабрика-тролів» працює у форматі «кіберпатріотизму», накидаючи в соцмережі меседжі, які прославляють СВО, все того ж таки Путіна, літеру Z та інше.
У списку особистих активів Євгена Пригожина і 49% кіностудії «Аурум». Тут знімався фільм «Кращі в пеклі» про захоплення Маріуполя у 2022 році, який з тріском провалився в прокаті.
ПВК «Вагнер»
Пригожин довго заперечував свій взаємозв’язок із приватною військовою компанією, мовляв, не хотів нікого підставляти. Але ПВК «Вагнер» настільки брала активну участь на початку війни на Донбасі, у бойових діях у Сирії та в Центрально-Африканській Республіці, що приховувати ім’я одного з власників було важко. «Вагнери» засвітилися, крім того, у Конго, Нігерії, Ефіопії, Кенії, Мадагаскарі, Судані, Анголі. Тобто практично скрізь, де не вщухають громадянські війни чи протести. Політичні радники Пригожина «консультували» – не безоплатно, зрозуміло! – президентів або їх опонентів, все залежало від того, хто оплачував «консультаційні» послуги, які, як правило, полягали у збройному нападі на ворога та примушенні його до поступок.
Про те, що Пригожина в Африці цікавлять не стільки президенти, скільки родовища рідкісних і дорогих металів (у ЦАР, наприклад, золото), не говорив лише лінивий. За давньою звичкою Пригожин усе заперечував. Як і постачання воюючим африканцям зброї з Росії.
Хто успадковує цю прибуткову справу і хто даватиме цінні поради президентові якогось Мозамбіку в обмін на дозвіл видобувати корисні копалини за допомогою дешевої робочої сили, поки неясно. Явно не діти Пригожина, які мешкають у Європі і не мають такої підприємницької жилки та таких амбіцій, як у покійного тата.
Втім, вони можуть спокійно отримувати відрахування з маркетплейсів Ozon, Wildberries, «Яндекс.Маркет», де продаються шеврони та прапори ПВК «Вагнер», брелоки-жетони, значки, стікери, браслети, предмети одягу та навіть ножі із символікою ПВК.
Від ПВК залишився величезний бізнес-центр на Зольній вулиці в Санкт-Петербурзі, на даху якого красувалася демонтована вивіска «ЧВК Вагнер Центр». Здадуть в оренду під офіси — та й по всьому…
Є ще заначка
А ще у Євгена Пригожина нібито був один із найбільших BTC-гаманців у Росії. Відомо, що в 2017 році в ньому було більше 100 000 біткоїнів — це більше 245 млрд рублів. Для порівняння: це приблизно річний бюджет Самарської області РФ. У кого записаний пароль від біткоїнового гаманця і хто стане власником цього статку — питання з того ж розряду, що і Суі prodest? («Кому вигідно?»).