Те, про що в Нацбанку наполегливо говорили ще з весни, відбулося. НБУ з 3 жовтня ввів гнучкий курс, про що, за традицією, повідомив увечері 2 жовтня. Щоб ніхто раніше не зрадів.
Навіщо вводиться гнучкий курс, кому це вигідно, до чого призведе і чи потрібно терміново купувати/здавати долари? KP.UA відповіла на найпопулярніші запитання.
1. Що відбувається?
Як пояснили у Нацбанку ввечері 2 жовтня, регулятор відмовляється від фіксованого курсу 36,57 грн за долар. НБУ запроваджує режим керованої гнучкості курсу, але не відправляє гривню у «вільне плавання», як це було до 24 лютого 2022 року. Наразі Нацбанк продовжить ретельно контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатися ключовим гравцем на ньому, обмежуючи курсові зміни.
Тобто, якщо вірити НБУ, регулятор не допустить ані значного ослаблення гривні, ані її суттєвого зміцнення.
До того ж, за словами голови НБУ Андрія Пишного, для населення від цього рішення нічого не зміниться.
— Правила встановлення курсу у сегментах ринку, де купує та продає валюту населення, не зміняться. Вже майже півтора року курс на готівковому ринку та курси карток банків не фіксовані. За цей час вони як росли, так і знижувалися. Загалом з початку року гривня на готівковому ринку зміцнилася на 7%, – зазначив Пишний.
2. Навіщо це робиться?
У багатьох виникає резонне запитання, навіщо це робиться. Начебто і за фіксованого курсу було непогано.
— Треба розуміти, що девальвація неминуча, — пояснив у коментарі KP.UA аналітик Данило Монін. – Тому є два шляхи. Можна тримати курс до останнього і потім різко його обвалити, як це зробив НБУ у липні 2022 року, коли курс знизився з 29,25 до 36,57 грн. А можна запускати механізми саморегулювання курсу та мінімізувати витрати валютних резервів. Так, зараз наші резерви поповнюються західною допомогою, і НБУ може витрачати ці кошти на підтримку гривні. Що він, до речі, і робить. Але все йде до того, що допомоги приходитиме менше, відповідно, і розраховувати на неї потрібно менше. Тому мета даного кроку НБУ полягає в тому, щоб керувати девальвацією гривні без стрибків.
– Зміна механізму курсоутворення – це шлях керованої девальвації до необхідних рівнів, де легше стримувати курсові коливання і не так дорого для резервів, – погоджується керівник аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрій Шевчишин.
У той же час аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ вважає, що все не так благостно, і називає аж три чинники, які лежать в основі дій НБУ.
- Чинник зростання добробуту за умов війни. Якщо курс фіксований, а виплати (пенсії, зарплати) у гривні зростають, відбувається повільне відновлення добробуту у доларовому еквіваленті. Але, каже експерт, наші союзники обіцяли тримати нас на плаву, а не нарощувати добробут. Зростанням добробуту має зайнятися уряд, запустивши економіку. А те, що воно не відбувається, — це наші проблеми, і вони мають позначитися на курсі.
- Чинник міжнародної допомоги. Її поменшає, а витрати бюджету у гривні треба забезпечити. Зробити це можна лише за допомогою корекції курсу. Наприклад: допомога просіла на 10% – гривню девальвуємо на 5%.
- Чинник відповідальності. НБУ відповідає за фіксований курс, але якщо він стане плаваючим, регулятор знову включить свою заїжджену платівку про те, що вони відповідають за стабільність гривні, розуміючи під цим інфляцію, а не курс до долара, як це було в 2014-2015 роках.
3. Кому це вигідно?
Олександр Охріменко зазначає, що насамперед скасування фіксованого курсу вигідне банкам та експортерам, які вважають, що продають валюту дешево.
– Девальвація вигідна нашим експортерам, – погоджується Данило Монін. – При цьому імпорт стане дорожчим і його менше купуватимуть. Це, можна сказати, і є засобом регулювання ринку.
Також і Олексій Кущ каже, що все не так просто, і пропонує розглянути базові параметри.
Дефіцит платіжного балансу без фактора міжнародної допомоги становить майже 40 млрд доларів за рік, або 25% ВВП. Імпорт зріс на 20%, експорт упав на 15% і продовжить знижуватись. Щомісячний відтік за картками українських біженців до ЄС — приблизно 1,5 млрд доларів на місяць, або 18 млрд доларів на рік, і це більше, ніж надходження грошей до країни від трудових мігрантів.
– Тобто фінансові потоки розгорнулися на 180 градусів, і ситуація не стане кращою, – констатує Кущ. – Якщо до війни гранична схильність до імпорту у структурі кінцевого споживання становила 50%, то зараз уже 70–80%. Щодо експорту, то він просів не через курс, а внаслідок факторів війни, ускладненої логістики, заблокованих портів. І в такій ситуації девальвація гривні нічим не допоможе, а навпаки: призведе до подорожчання імпортного споживчого кошика, насамперед палива.
4. Наскільки це вчасно?
Півтора місяці тому ми детально обговорювали тему гнучкого курсу в Україні, і економісти були від ідеї регулятора не в захваті. Сьогодні деякі економісти налаштовані менш категорично. Так, Олександр Охріменко назвав це рішення навіть корисним, стверджуючи, якщо влітку його можна було назвати несвоєчасним, то зараз, коли робота бізнесу активізувалася, для нього саме час.
Водночас Олексій Кущ наполягає: модель плаваючого курсу під час війни інакше як ідіотською не назвеш. Такого ніхто раніше не робив. В результаті таких дій курс стане рухливішим, волатильнішим, розпочнуться «гойдалки», активізуються спекулянти.
– Першого разу у Нацбанку «закінчилася війна» у червні минулого року, коли він збільшив облікову ставку до 25%. У режимі фіксованого курсу це було безглуздо, окрім досягнення прихованої мети прокачати прибуток групи банків до 100 млрд грн, – каже аналітик. – Вдруге для НБУ «війна закінчилася» 3 жовтня, коли він повернув гнучкий курс.
У монетарній політиці є така аксіома – «неможлива трійця», продовжує експерт. І полягає вона в тому, що не можна одночасно фіксувати курс, рухати облікову ставку і водночас повністю не блокувати канали виведення капіталу за кордон. Але НБУ вирішив, що можна робити всі три опції. Тобто замість повернення у формат фінансової системи воєнного часу він знову вирішив «пограти в ринок».
5. Що буде з курсом?
Вже ввечері 2 жовтня соцмережі заповнили пости на кшталт «знову 45» і навіть 50 – у кого на що вистачило фантазії. Економісти у цьому питанні одностайні: девальвація буде, але не катастрофічна. Тому бігти в обмінники та скуповувати долари не варто – вийде собі дорожче. Тим більше, якщо ви не робите запаси на довгострокову перспективу (пів року та більше), і вже найближчим часом підете їх здавати назад. Експерти звертають увагу: хоча жодних курсових орієнтирів у повідомленні НБУ не зазначено, насправді вони є. І гривня дрейфуватиме вниз доти, доки не досягне точки, де НБУ «зрізатиме» весь надлишковий попит.
На думку Андрія Шевчишина, перші дні чи навіть тижні можуть бути досить спокійними. Найімовірніше, НБУ буде дуже обережним, даючи можливість агентам адаптуватися. Попит гаситиметься, тому коливання обмежаться в рамках 5-10 копійок. До кінця жовтня ймовірне помірне ослаблення гривні до 39 грн за долар на міжбанку. Словом, каже експерт, стартуємо спокійно, тримаючись поточних рівнів та без нервових стрибків.
– Курс долара безпосередньо залежить від обсягу інтервенцій НБУ: скільки вони готові давати на день, – каже аналітик Данило Монін. — І хоча в НБУ запевнили, що такого ліміту у них немає, я все ж таки думаю, що неформальний кордон встановлять і змінюватимуть залежно від ситуації.
На думку експерта, найімовірніше, мета — поступово девальвувати гривню до позначки 38-40 гривень до кінця року.
— Не варто чекати на обвал гривні вже сьогодні, — підсумував Олексій Кущ. – Треба розуміти, що курс гривні – це пряма похідна від обсягу зовнішньої допомоги. Поки що допомога із США на паузі. Але я думаю, що гроші нам у 2024 році таки дадуть, хоча їх буде менше, ніж цього року. Крім того, гранти даватимуть менше, акцент зміститься на кредитування. Серед інших тенденцій – заміщення міждержавної допомоги кредитами міжнародних фінансових організацій, таких як МВФ. Це означає, що знову з’являться жорсткі маяки за тарифами, податками і т.д. Ритмічність зовнішнього фінансування стане гіршою, інтервали між траншами – більшими, і все це позначиться на курсі. Катастрофи поки що не буде, але девальвація неминуча.
