Ситуація із отриманням Україною допомоги від США загострюється. Розбіжності між демократами та республіканцями на даний момент виглядають непереборними. Чому допомога Україні, незважаючи на наполегливі прохання Байдена, блокується, як і коли зможе вирішити це питання, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Мексика спотикання
Як уже писав «Апостроф», пакет додаткового фінансування США обсягом 106 мільярдів доларів, з яких понад 61 мільярд доларів призначалося для України, а решта грошей мала йти на допомогу Ізраїлю, Тайваню та захист кордону, досі перебуває в паралізованому стані. Його застопорили трампісти-республіканці у Палаті представників.
Планувалося, що на 5 грудня ситуація мала вийти на фінішну пряму. Проте між конгресменами тривають політичні торги. Каменем спотикання стала Мексика, а точніше південний кордон США. Саме питання захисту південного кордону і стало ключовим елементом розбіжностей між демократами та республіканцями у Конгресі.
Суть питання в тому, що республіканці наполягають посилити вимоги до тих, хто прибув, щоб зупинити міграцію, навіть шляхом порушення гуманітарних зобов’язань США, тоді як демократи виступають за комплексний перегляд системи міграції як такої.
Представники обох партій наполегливо вели переговори, щоб дійти компромісу, але сенатор Кріс Мерфі, головний переговорник від демократів, заявив журналістам, що дискусія зірвалася, оскільки республіканці відмовилися відступити від своїх вимог.
Демократи вважають вимоги республіканців до законодавства про кордон «занадто радикальним».
Нюанс полягає в тому, що підписання угоди з республіканцями з включенням пункту про кордон — це прямий удар по лівому крилу Демократичної Партії (і його прихильникам). Що, у свою чергу, означає, що в штатах, які вагаються, і по суті, визначать результат президентських виборів, відбудеться відтік голосів від демократів, а також посилення прихильників республіканців.
Зважаючи на фактичну рівність рейтингів (49% на 51%), такий крок – це політичне самогубство. Шансів виграти вибори після підписання закону про кордон демократичний президент не матиме. Таким чином, у Джо Байдена вибір невеликий: або стояти на своєму до кінця, або вже зараз поховати всю виборчу кампанію.
Про те, що компромісу немає, і Сенат США провалить голосування за пакет допомоги Україні, повідомила у Facebook народний депутат, член української делегації у США Олександра Устінова.
За її словами, умови схвалення залежали від чотирьох складових, які суперечать одна одній: Україна (принципова для демократів), Ізраїль (переважно для республіканців), виділення грошей на зміцнення кордону (будівництво так званої стіни з Мексикою) супер-принципово для республіканців.
«Демократи вирішили викинути кордон із пакету, тому що вони рішуче проти. Тепер республіканці натомість завалять голосування по всьому пакету», — написала Устинова і припустила, що всі сенатори-республіканці, навіть ті, хто нас підтримує, проголосують проти пакету, щоб посадити демократів за стіл переговорів
«Політика є політика. Тому 60 голосів, які завжди мала Україна в Сенаті, ми не отримаємо», — зазначила нардеп.
Чому не виступав Зеленський?
У вівторок, 5 грудня, перед конгресменами мав виступати і президент України Зеленський та переконати їх надати допомогу Україні. Але в останній момент його виступ було скасовано. Цікаво, що причини скасування виступу пояснюються по-різному.
Міністр оборони України Рустем Умеров пояснив так: «Це війна, ситуація змінюється. Але, я думаю, Зеленський вдячний і зробить це, коли буде можливо наступного разу».
У свою чергу, посол України в США Оксана Маркарова заявила, що Володимир Зеленський скасував виступ перед американськими сенаторами через те, що на брифінгу обговорювали не лише питання, пов’язані з Україною.
«Нічого катастрофічного насправді не сталося… Була ідея взяти участь в одному з кількох брифінгів, якби було можливо приєднатися… Однак саме тому, що на них обговорювалися не лише питання України, а й внутрішні питання, ми сьогодні не брали участь», — зазначила посол.
А ось сенатор-республіканець Мітт Ромні озвучив свою версію: «Республіканці просто пішли з брифінгу, тому що люди там не були готові обговорювати те, що потрібно для укладання угоди. Не було причин сидіти і слухати, як люди говорять про важливість допомоги Ізраїлю та Україні. Ми це знаємо і згодні з цим».
У свою чергу, політолог Олексій Голобуцький позитивно оцінив рішення Банкової скасувати виступ Зеленського з огляду на тупикову ситуацію в Сенаті.
«Загалом, це суто внутрішньоамериканські протистояння та дискусії, причому ще й у передвиборному контексті. Нам туди лізти не лише зайво, а просто шкідливо. І якщо термінова відмова Зеленського брати участь у закритому онлайн-брифінгу для сенаторів США пов’язана саме з цим (нехай і «серед іншого з цим», основна причина, подейкують, в неозвученому «іншому») — це дуже правильне і раціональне рішення. Це найкраще, що він міг зробити — відкласти спробу, яка зараз буде як мінімум безглуздою, як максимум — піде на шкоду. Нема чого витрачати ретельно підібрані аргументи тоді, коли їх не готові чути. Якщо Сенат впорається з цією кризою і повернеться через тиждень до цього голосування, думаю, не проблемою буде забезпечити знову захищену лінію для звернення Зеленського«, — зазначив він.
«Абсолютне божевілля»
Тим часом, у Білому домі публічно демонструють крайнє занепокоєння ситуацією. Державний секретар США Ентоні Блінкен наголосив на важливості продовження підтримки України, щоб Росія зазнала поразки у своїй агресії.
«Ми повинні забезпечити, щоб Україна продовжувала досягати успіху. Ми повинні забезпечити, щоб Росія продовжувала зазнавати поразки… Якщо ми цього не зробимо, Путіну буде дозволено діяти безкарно, що відкриє скриньку Пандори агресії по всьому світу», — заявив Блінкен.
«Відмова від підтримки України – це просто абсолютне божевілля», – сказав президент США Джо Байден.
Він також зазначив, що відмова від підтримки України суперечить інтересам США, і пообіцяв, що його адміністрація досягне виділення коштів для України.
Водночас, міністр фінансів США Джанет Йеллен заявила, що ситуація з фінансуванням України справді складна: «Ми можемо вважати себе відповідальними за поразку України, якщо нам не вдасться надати Україні це фінансування».
До чого все йде
Як стало відомо, лідер сенатської більшості Чак Шумер призначив на 6 грудня ключове процедурне голосування щодо додаткового пакету на 106 мільярдів доларів. Шумер заявив, що республіканці можуть винести пакет заходів безпеки на кордоні як поправку, і якщо вона отримає 11 голосів демократів, то може бути ухвалена. Але, схоже, надії на позитивний результат голосування мало. Тим більше, що лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл заявив, що виступатиме за те, щоб сенатори-республіканці проголосували проти надання додаткової допомоги Україні та Ізраїлю.
А ось представник Держдепартаменту США Меттью Міллер висловився оптимістично. Він запевнив, що пакет фінансування України буде ухвалено під час голосування 6 грудня.
«Я не думаю, що існують якісь питання щодо підтримки України з боку виконавчої гілки влади. Не думаю, що існують питання щодо підтримки України законодавчою гілкою. Якщо поставити на голосування «за» чи «проти» пакет фінансування України в обох палатах Конгресу, ми віримо, що його буде ухвалено» , — сказав Міллер.
Голова програми безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що ще не час панікувати.
«Допомога нам іде і військова, і економічна. Звичайно, не в тих розмірах, як хотілося б. Але якщо припустити, що допомога припиниться, то нам буде потрібно шукати внутрішні ресурси», — зазначив експерт у коментарі «Апострофу».
Згоден із Мельником і експерт з питань безпеки Іван Ступак.
«Я думаю, що республіканці зараз поторгуються і дійдуть якоїсь угоди з демократами, і допомогу Україні виділять, — каже Іван Ступак у коментарі «Апострофу», — У нас є ще певний люфт і допомога поки не припинилася. Доходить те, що не дійшло. А якщо раптом Сенат США допомогу нам не узгодить, то, як варіант, пошук внутрішніх ресурсів».
За словами експерта, у ухваленому на 2024 рік бюджеті України є що скорочувати.
«Приміром, може утиснутись за видатками Верховна Рада або Держуправління справами (ДУСя) , — вважає Ступак , — До якогось часу це допоможе, ми станемо в оборону. Ну, а далі потрібно дивитися за ситуацією і можливо виходити на перемир’я. Але це вже крайній варіант».
«Я проаналізував ухвалений бюджет і можна сказати, що війна, проведення наступальних та спеціальних операцій на окупованих територіях поступово виходить з пріоритету на наступний рік. Можна припустити, що наступного року очікується зменшення інтенсивності бойових дій або навіть їх припинення», — резюмував Іван Ступак.
