У четвер, 11 січня, народні депутати планують розглянути у першому читанні законопроект про мобілізацію попри те, що від правлячої “Слуги народу” і від опозиції публічно прозвучало багато зауважень до цього документу. Також у Раді зареєстровано чотири альтернативних законопроекти. А ще народні депутати відволікаються на блокування трибуни та конфлікти через виключення з безпекового комітету скандально відомої Мар’яни Безуглої. І це все на тлі запеклих суперечок щодо майже кожного положення законопроекту. Тож існують ризики, що ухвалення затягнеться. Що Україну може чекати в такому випадку, аналізував “Апостроф“.

“Ми узгодили ті норми, які влаштовують і переважну більшість нардепів, і міністерство оборони. Залишилось кілька положень, які Комітет вважає, що вони не мають потрапити до тексту закону, а Міністерство оборони вважає, що мають потрапити”, – повідомив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, член фракції “Слуга народу” Федір Веніславський.

Водночас, надто багато норм законопроекту – як для одного документа – потребують або коригування, або взагалі вилучення.

“Ми наполягаємо на необхідності зняття всіх норм, які є антиконституційними, і їх там трохи забагато, як для одного законодавчого акту. Саме тому в контексті того, що ж буде ухвалено – якщо буде ухвалено рішення представниками монобільшості за основу брати той текст, який було внесено Кабміном, то він буде містити всі ці ризики і всі ці антиконституційні норми під егідою, що це буде доопрацьовано до другого читання”, – зазначає його колега по комітету, представниця фракції “Європейська солідарність” Ірина Фріз.

Сюди слід також додати чотири альтернативні законопроекти, які навряд чи мають шанси бути ухваленими, але їх так само має розглядати профільний парламентський комітет, що займе чимало часу. Утім, це на думку політолога Ігоря Рейтеровича, дає шанс на те, щоб спробувати виправити чисельні недоліки. На його думку, за оптимістичним сценарієм, за січень він може пройти два читання, після чого буде направлений на підпис Президенту і через місяць після цього стати діючим законом.

“Песимістичний сценарій – коли буде багато законодавчого спаму і його не зможуть зупинити, плюс можливе блокування трибуни, принаймні деякі політичні сили на це можуть наважитися. Це може затягнути розгляд мінімум на кілька тижнів. Я думаю, що буде середній варіант – правки будуть, але значну частину з них відсіють ще до винесення в сесійну залу”, – зазначає в коментарі “Апострофу” Ігор Рейтерович.

Проблема в тому, що посилення мобілізації в Україні потрібно вже “на вчора”.

“Зараз росіяни проводять стратегічну наступальну операцію по всьому фронту не тільки на Сході, а й на Півдні. Просування має місце, хоча й тактичне. Зрозуміло, що багато чого залежить від наших союзників. Але є наші внутрішні питання – укомплектування бригад, які зараз воюють, а також створення нових”, – підкреслює в розмові з “Апострофом” генерал-лейтенант, заступник начальника генерального штабу ЗС України (2006-2010), Засновник Благодійного фонду “Закриємо небо України” Ігор Романенко.

“Якщо законопроект будуть розглядати місяць-два, то це саботаж. Я зараз не можу судити, чи наші народні обранці розуміють те, що очевидно мені – контуженому АТОвцію. У нас насправді вибір із двох опцій: або мобілізація, або окупація. А от чи доходить це під куполом – не знаю. По деяких цитатах, боюсь що ще ні”, – переконаний колишній боєць “Айдару”, публіцист та науковець Євген Дикий.

За його словами, посилення мобілізації було потрібне ще рік тому, коли Росія, зазнавши поразки на Харківщині та Херсонщині, оголосила власну мобілізацію.

“Ми втратили більше року, і тому тепер наздоганяємо потяг, який вже пішов. В цій ситуації внесення альтернативних законопроектів мені видається хибною практикою. Законопроект, який вніс Кабмін, дуже недосконалий, але він цілком придатний до першого читання. А далі є механізм внесення президентських правок до першого читання”, – говорить Дикий.

За словами Євгена Дикого, найбільш дискусійні норми хоч і є непопулярні у суспільстві, але без них не обійтися. Якщо прибрати норму про посилення відповідальності ухилянтів, весь законопроект стане мертвонародженим.

А поки що на думку політолога Олександра Кочеткова, проглядається перекладання відповідальності за його розробку між різними гілками влади одна на одну.

“У мене є такий життєвий політтехнологічний досвід – якщо влада хоче провести щось важке в суспільному відношенні, як цей законопроект, то у нього вносяться такі пункти, які ніяк не можуть бути ухвалені та й не потрібні, але викликають роздратування. Далі щось там розглядають і зазвичай найвищий очільник – наприклад, президент – вносить пропозиції щоб викреслити найбільш одіозні пункти. Після того всі видихають із задоволенням і полегшенням, і приходять до того, що було потрібно. В мене таке враження, що у цей закон дійсно внесли такі пункти, щоб потім їх прибрати. Таке враження, що це відбувається контрольовано з Офісу Президента”, – каже політолог “Апострофу”.

Ще одна опція – наводити лад з тим що є, не чекаючи законопроекту. 11 січня також очікується ухвалення законопроекту про реєстр військовозобов’язаних, резервістів та призовників “Оберіг”, що значно спростить облік військовозобов’язаних. Так само залишаються проблеми із ефективністю військкомів. Після того, як у серпні минулого року відбулося звільнення всіх очільників обласних ТЦК, нових “бойових” не всюди призначили досі. А ті, які уже прийшли на посади, часто банально бояться припуститися помилки. Та найбільша проблема з тими меседжами, які отримує суспільство.

“З комунікацією проблема не вирішена. І швидше за все її спробують вирішити після того як буде відома фінальна версія. Приміром, щодо добровольців. Якщо там буде нормально прописано питання рекрутингу, – а воно має бути – і надані відповідні гарантії, то можливо проблем і не буде. Принаймні і сьогодні є бригади, у яких черги стоять з добровольців, але саме в ці бригади, – зазначає Ігор Рейтерович, – Якщо ж депутати винесуть в сесійну залу контраверсійні положення, вони будуть проголосовані і суспільству не буде дане пояснення чому так відбулося, причому, від осіб, які за це відповідають – Президент, профільний міністр, секретар РНБО, а потім вже військові – то ми будемо мати проблеми з реалізацією того, що там виписано”.

В іншому випадку, нестача людей на фронті може перерости у втрату територій.

У найгіршому сценарії росіяни будуть далі тиснути, а ми у важких умовах будемо відступати“, – резюмує Ігор Романенко.

Комментарии