Національний банк України проведе тестування цифрової гривні, в якому матимуть змогу взяти участь вітчизняні фінансові установи та їхні клієнти. «Апостроф» розбирався, чим цифрові гроші відрізняються від звичайних, чи потрібна справді українцям е-гривня, в чому її переваги та недоліки.
Національний банк України (НБУ) анонсував тестування державної цифрової валюти — е-гривні – яке заплановано на цей рік. Про це повідомляє сам регулятор.
Відомо, що НБУ вже розіслав комерційним банкам запрошення взяти участь у цьому експерименті.
В Нацбанку підкреслюють, що йдеться про відкрите тестування, тобто в ньому зможуть взяти участь всі охочі — банки, небанківські фінансові установи та їхні клієнти.
В НБУ нагадали, що перше тестування е-гривні пройшло ще у 2018 році, але воно відбувалося в закритому середовищі – між працівниками самого Нацбанку та кількома компаніями, що були долучені до експерименту, і під час якого було запущено в обіг дуже обмежену кількість цифрової гривні (приблизно 5000 гривень).
Обсяг емісії е-гривні для проведення майбутнього тесту ще не відомий, адже він залежатиме від кількості учасників тестування.
Платіжні операції з е-гривнею тестуватимуться на єдиній технологічній платформі, оператором якої буде НБУ. «Під час тестування ми плануємо дослідити ефективність обраної технологічної платформи та зручність використання е-гривні для здійснення платіжних операцій, її переваги на практиці, що допоможе ухвалити зважене рішення про доцільність широкомасштабного її випуску в Україні», — розповів директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Андрій Поддєрьогін.
Не крипта, але й не звичайна валюта
Цифрові валюти дуже часто плутають з криптовалютами, проте це не одне й те саме. Хоча спільне між ними дійсне є, зокрема те, що й ті та інші працюють на блокчейні.
«Коли йдеться про Bitcoin або Ethereum (найбільш відомі у світі криптовалюти – «Апостроф»), нові монети в платіжній системі створюються як винагорода за обробку внутрішніх платежів. Але у випадку з державною цифровою валютою обробляти платіжні операції буде сам Національний банк», — розповіла виданню CO-CEO і засновниця компанії SpiceProp Наталія Бойко.
Ще одне важливе питання – навіщо взагалі потрібні, зокрема Україні, цифрові гроші, і чим вони принципово відрізняються від звичайних, так званих фіатних грошей (тих, що є забезпеченими фізичним активом грошовими знаками)?
Насправді відмінностей не так багато, і зазвичай користувачі можуть їх просто не помітити, особливо в такій країні як Україна, яка, попри війну, залишається однією з найбільш просунутих у світі з точки зору цифровізації (діджиталізації). Це зокрема змогли оцінити українські біженці в багатьох країнах Європи, транзакції в банках яких можуть здійснюватися впродовж декількох днів, тоді як в Україні на це йде лише кілька хвилин, а іноді і секунд.
«Якщо в країні сучасна платіжна система така, як в Україні, коли платежі доходять за 5-10 хвилин, то для споживача різницю між CBDC (цифрові валюти центральних банків) та фіатною нацвалютою помітити буде складно», — пояснив «Апострофу» економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран.
Користувачі зможуть розраховуватися е-гривнями за допомогою так званих електронних гаманців, які в Україні законодавчо прирівняні до банківських рахунків (поки що незрозуміло, чи потрібно буде відкривати електронні гаманці в комерційних банках, чи на платформі Нацбанку) через відповідні застосунки на мобільних телефонах.
Ризики та переваги
Тож, можливо цифрові гроші нашій країні й непотрібні?
Наразі це питання є дискусійним, і НБУ заздалегідь попереджає, що рішення про доцільність випуску в обіг е-гривні ухвалюватиме якраз за результатами анонсованого тестування «й підходитиме до цього питання зважено, враховуючи, зокрема, потенційний вплив від її запровадження на фінансову систему держави».
Це тим більш актуально тому, що поки що у світі не так багато країн, які в тому чи іншому вигляді запровадили цифрові валюти. За словами Віталія Шапрана, на сьогоднішній день пілотні проекти були запущені центральними банками в Індії, Китаї, Нігерії, Уругваї та на Східних Карибах (йдеться про сім невеличких країн у Карибському морі, в яких фіатною валютою є східнокарибський долар — «Апостроф»). «Поки що жоден з проектів економічного успіху не досяг», — зазначив експерт.
Не виключено, що це може бути пов’язано з тим, що цифрові гроші мають властивість залишати по собі так званий «цифровий слід», тобто дані про громадян та бізнес будуть для контролюючих органів як на долоні. Нацбанк підкреслює, що впровадження е-гривні сприятиме зростанню рівня прозорості розрахунків. Це звичайно добре для запобігання корупції, проте, враховуючи українські реалії, може навпаки її пожвавити, адже така ситуація створює потенційний ґрунт для тиску на користувачів з боку тих самих контролюючих органів.
В будь якому разі, для громадян мають буди очевидними переваги використання ними цифрових грошей. «Кращі результати показують ті центральні банки, які запропонували вигідні умови користування цифровою валютою. Там, де CBDC була аналогом готівки за рівнем анонімності транзакцій, результати були кращими», — каже Віталій Шапран.
Для потенційних користувачів мають бути й інші стимули. «Потрібні знижки на послуги, податки, оплату комунальних послуг», — пояснює Наталія Бойко.
Крім того, важливою перевагою цифрових грошей може стати низька комісія для розрахунків, або взагалі її відсутність.
Втім, комісія – це те, на чому зокрема заробляють банки, а тому вони можуть бути незацікавленими в запроваджені е-гривні. За словами Наталії Бойко, цифрова гривня, в принципі, зробить багато функцій банків надлишковими, а тому вони можуть проігнорувати запрошення Нацбанку взяти участь в тестуванні.
Тож не виключено, що експеримент НБУ виявиться невдалим. «Нацбанк може витратити чимало коштів на пілотний проект, але не досягти успіху, як, наприклад, це було з платіжною системою «ПРОСТІР», витрати на яку були чималі, але ефект від роботи спірним», — каже Віталій Шапран.
Життя онлайн і офлайн
Таким чином, наразі дуже важко спрогнозувати, чи буде в Україні – і в якому вигляді – запроваджено цифрову грошову одиницю, адже це залежатиме від багатьох факторів. Проте можна із впевненістю говорити про те, що, якщо переваги е-гривні та відсутність ризиків її використання будуть очевидними, українці охоче перейдуть на розрахунки нею.
Наталія Бойко впевнена, що майбутнє — за цифровими валютами. «Цифровізація економіки з подальшим використанням технологій ШІ (штучного інтелекту) для стрибка в ефективності — це наступна технологічна революція, а цифрові гроші — це мастило в новій технологічній системі», — пояснює експертка.
Тим більше, що Україна, як зазначалося вище, є одним із світових піонерів у царині цифрофізації.
Втім, є ще один дуже важливий момент, який стосується того, що під час тестування е-гривні окрім іншого перевірятиметься можливість проведення розрахунків цифровими грошима у режимі офлайн. І якщо експеримент покаже, що така можливість є, це буде дуже корисно, особливо в умовах війни, в тому числі гібридної, коли через кібератаки ворога (тай й дії єменських хуситів також) є ризики припинення функціонування інтернету і, як слідство, здійснення безготівкових розрахунків, які провадяться онлайн. Також це дозволить проводити розрахунки у випадку блекаутів.
