У вівторок, 2 квітня, з величезною паузою після ухвалення Верховною Радою президент Володимир Зеленський підписав закони, що дозволяють розширити можливості мобілізації. Один із них знижує призовний вік з 27 до 25 років. Другий документ визначає запровадження в Україні електронного кабінету для громадян призовного віку. Чому Зеленський все ж таки підписав ці закони і чи допоможуть вони мобілізації, розбирався «Апостроф«.
Літні люди не витягнуть
Закон про зниження мобілізаційного віку ухвалено Верховною Радою ще 30 травня 2023 року. Однак він не міг набути чинності без підпису президента, а Зеленський майже рік не поспішав підписувати його. Причини свого рішення глава держави досить розмито виклав на одному із засідань Ставки.
«Я чекаю на більш змістовне опрацювання кожного з таких питань і урядом, і військовими. І конкретних пропозицій», — заявив тоді Зеленський.
Проте омолодження особового складу вимагали від президента і командири військових підрозділів, і західні союзники. Наприклад, британська The Times опублікувала матеріал, у якому стверджувала, що середній вік бійця ЗСУ становить 43 роки. І у такому віці вже важко виконувати завдання.
«Деяким навіть боєприпаси та бронежилети нести на передові позиції важко. Люди закінчуються, а якість підкріплення з кожним разом стає дедалі нижчою», — цитувало видання одного з командирів підрозділів.
Звертав на «поважний» вік українських захисників і нардеп, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін.
«Я досить часто буваю в зоні проведення бойових дій… Справді, середній вік (принаймні на око, те, що називається) — це 40 плюс або 45 плюс. Це стосується не лише бригад ТРО, а й, наприклад, лінійних механізованих бригад і навіть частин, які мають бути більш підготовлені. Як, наприклад, гірсько-штурмові чи десантно-штурмові», — наголосив нардеп.
З цими твердженнями погоджується і працівник одного з київських ТЦК, який майже два роки був рядовим мотострілком.
«Ти сам розумієш, які фізичні можливості у молодих у порівнянні з людьми середнього віку. За статистикою, середній вік наших військових складає 43 роки. Для військового це вже вік пенсії, — каже «Апострофу» на умовах анонімності працівник ТЦК, — Я колись розмовляв зі штурмовиком. Він каже, що немає нічого гіршого, ніж діди під час штурму. Старші не встигають за молодими та уповільнюють їх. Це призводить до зниження швидкості руху та збільшення втрат».
За словами військового, молодші – швидші. Вони краще навчаються та ними легше керувати.
«Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь для майбутнього. Але річ у тому, що Росія таємно мобілізує всю країну», — натякав українському президенту колишній міністр оборони Великобританії Бен Уоллес у жовтні 2023 року у статті для The Telegraph.
Чому президент наважився
Чому ж Зеленський не підписував закон майже рік після його ухвалення парламентом?
«Зеленський наважився підписати закон про зниження призовного віку, оскільки зрозумів, що голосів за ухвалення закону про посилення мобілізації, де ця норма теж є, у Раді немає», — каже «Апострофу» політтехнолог Олексій Голобуцький.
«Я вважаю, що президент не підписував цей закон з огляду на політичні ризики», — сказав «Апострофу» військовий експерт Іван Ступак.
Тим не менш, це рішення серед військових оцінюється позитивно.
«Я не знаю причин, через які президент не підписував цей закон, я не політик, я – військовий, але вважаю, що він зараз зробив правильно, — зазначив у коментарі «Апострофу» військовий аналітик, полковник ЗСУ Петро Черник, — У нас інтенсивна війна, і щоб її вести потрібні люди. Омолодження особового складу – це потреба часу. В армії США середній вік військових 26 років, а в нас 40. Це ненормально».
А ось працівник ТЦК категоричніший: рішення треба було ухвалювати раніше.
«На мій погляд, те, що Зеленський затягував підписання закону про зменшення призовного віку, спричинило зрив мобілізації. Недостатній бойовий потенціал в армії призводить до великих втрат і відступів», — сказав «Апострофу» військовий.
У 25 надто пізно
В американському Інституті вивчення війни (ISW) підписаний Зеленським закон оцінили позитивно.
«Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років підтримає здатність української армії відновлювати та реконструювати існуючі підрозділи та створювати нові», — зазначили в ISW.
Начальник Житомирського обласного ТЦК та СП, полковник Сергій Мартищенко також вітає підписання президентом цього закону.
«Кількість військовозобов’язаних 25-27 років збільшиться. Для захисту держави це добре. Це люди молодшого віку, у кращому фізичному стані, які можуть бути залучені до комплектування ЗСУ насамперед: десантно-штурмових військ, морської піхоти та сил спеціальних операцій», — пояснив «Апострофу» полковник.
Тим часом не під запис у центрах комплектації вважають, що мобілізувати з 25 років теж уже пізно.
«Насамперед потрібно кликати молодих. У 25 років це теж надто пізно. Треба починати заклик із 18-ти років», — зазначив працівник столичного ТЦК.
«Захищати Батьківщину конституційний обов’язок громадянина України. І мені не зрозуміло чому вона має наступати з 25-ти років, а не з 18-ти. У ЗСУ є 22-річні, які успішно збивають російські «СУшки», — каже Петро Черник.
Також експерти не впевнені, що подібний мобресурс зможе закрити вакансії у ЗСУ.
«Якщо чесно, ми зовсім не уявляємо, скільки у нас зараз громадян віком від 25 до 27 років. Тим паче по розбивці чоловіки-жінки. Це непідйомна тема. Навіть даних щодо більш широкого спектру немає, наприклад, від 18 до 30 років. Коли в Україні востаннє був перепис населення?», – зазначила у коментарі «Апострофу» директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
До речі, цю проблему може частково вирішити електронний кабінет призовника.
Кабінет відкриють не скоро
2 квітня Зеленський підписав закон про запуск електронного кабінету призовника. Верховна Рада проголосувала за нього ще у середині січня.
Як пояснив Міноборони, сервіс покликаний зменшити кількість помилок внаслідок людського чинника та заощадити ресурси держави та людини завдяки цифровізації. Окрема перевага – запобігання корупції, оскільки завдяки реєстру кожен крок щодо зміни даних призовника відстежуватиметься та підтверджуватиметься електронним підписом.
Крім самого власника кабінету, до нього матиме доступ Міноборони, СБУ, місцеві ТЦК, органи розвідки та оперативні командування. При цьому згоди самих призовників на обробку їхньої персональної інформації запитувати ніхто не буде.
Реєстр наповнюватиметься даними з інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз даних, власниками яких є державні органи. Іншими словами, в електронному кабінеті призовника буде зібрано всю інформацію про людину, від номерів телефонів до відомостей про батьків.
«На мою думку, електронний кабінет призовника глобально не допоможе у мобілізації, але він її впорядкує», — вважає Іван Ступак.
Утім, незважаючи на здорову ідею, вона також ухвалена із запізненням: функціонувати електронний кабінет, схоже, буде нескоро. І поки українська влада, побоюючись політичних ризиків, тягне із ухваленням законопроектів про посилення мобілізації, в Росії мобілізація не припиняється ні на хвилину.
