Протягом останнього тижня Близький Схід вкотре опинився на межі великої війни, ризикуючи знову відволікти ключових союзників від подій в Україні. Загострення відбулося цього разу між Ізраїлем та Іраном. Але до кризи на різних рівнях залучені й інші гравці регіону, а також США. Це дало змогу домовитися про виведення армії Ізраїлю із сектору Гази. Що відбувається на Близькому Сході і чому попри активні перемовини ситуація залишається вкрай хиткою, читайте в матеріалі «Апострофа«.
Зупинка перед фінальною битвою
Армія оборони Ізраїлю, хоч і з труднощами, але зачистила від бойовиків ХАМАС Північ та Центр Сектора Гази. Що ж до південної частини – міста Рафіах, де Сектор Гази межує з Єгиптом – активних бойових дій практично не відбувається. І саме там скупчилася основна маса біженців з інших частин анклаву – близько півтора мільйона осіб. І їх доля досі не вирішена. Частково ситуацію покращує допомога міжнародних організацій та знов таки мережа тунелів під єгипетським кордоном, яку раніше ХАМАС використовував для контрабанди.
Також напруженою залишається ситуація на півночі Ізраїлю, де ця країна межує з Ліваном і угрупуванням «Хезболла», яке підтримується Іраном. Регулярні обміни ударами тут відбуваються регулярно. Через це з півночі Ізраїлю уже відселили близько 100 тисяч осіб.
1 квітня відбулася знакова ескалація. Ізраїльські ВПС завдали удару по посольству Ірану в Сирії, фактично, давши публічного ляпаса. Загинуло кілька іранських генералів, відповідальних за проксі-війну проти Ізраїлю: голова сил «Кудс» у Сирії та Лівані Мохаммад Реза Захеді, його заступник Мохаммад Хадж Рахімі та головний іранський радник в Сирії Хоссейн Амінула.
Само собою, в Ірані публічно заявили, що готують жорстку відповідь. Але загалом, не хотіли б повномасштабної війни. Серед варіантів відповіді: власне ракетний удар по Ізраїлю чи атака на ізраїльські дипломатичні місії за кордоном.
Зупинка чи перепочинок?
На такому тлі Армія оборони Ізраїлю 7 квітня заявила про виведення своїх військ, зокрема, 98-ї дивізії з міста Хан-Юніс на півдні Сектора Гази, фактично зупинившись за крок до остаточного вирішення питання ХАМАСу. Водночас, вперше за довгий час Ізраїль пропустив у сектор кількасот вантажівок з гуманітарною допомогою.
Частково тут присутня військова логіка. Тим паче, можливість проведення військової операції в останньому оплоті ХАМАС залишається “на столі”.
«Реально маневрений етап дій 98-ї дивізії закінчився ще два місяці тому, після цього була, по суті, зачистка, а не маневр. Далі по обстановці та розвідданим можна продовжувати рейдові зачистки, як нещодавно проводила 162-а дивізія у Шифі (велика лікарня в Секторі Гази – «Апостроф»). Продовжується підготовка до наступальної операції в Рафіаху, орієнтовно готовність на травень. Наказ на виконання залежить від політичного рішення та розвитку подій з іранською відповіддю», — зазначає ізраїльський військовий експерт Давід Гендельман.
Однак політична складова не менш важлива.
«Події у Секторі Гази та на Півночі Ізраїлю – це паралельні процеси. Хоча цим кроком (виведенням військ з Сектора Гази – «Апостроф») Ізраїль вибив козирі в іранців, зменшивши ймовірність удару по території Ізраїлю», — каже «Апострофу» заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
У відповідь на демонстративне виведення військ у понеділок, 8 квітня, Тегеран через посередників передав США послання. Згідно з ним, якщо американці доб’ються від Ізраїлю припинення вогню в Газі, Іран нібито відмовиться від планів атакувати Ізраїль у відповідь на удар посольству в Дамаску.
Ще одна причина виведення військ – зменшити кількість людей у зоні потенційної військової операції, якщо все ж вона буде розпочата.
«Якщо почати бомбити Рафіах, то ХАМАС відразу ж буде кричати у всіх медіа про мільйони загиблих дітей і, природно, європейська громадськість стане в позу і про жодну підтримку тієї ж Британії чи Німеччини вже не буде й мови. Тому наші поступово виводять війська з Гази, щоб дати можливість цивільним повернутися. Але тут проблема, що під виглядом цивільних можуть повернутись частини ХАМАСу», — каже «Апострофу» співрозмовник у ізраїльських політичних колах.
Зовнішній тиск
Протягом останніх місяців американські дипломати чимдуж намагалися не допустити великої війни на Близькому Сході. Для цього Держсекретар США Ентоні Блінкен а також директор ЦРУ Вільям Бернс здійснили цілу серію поїздок між різними столицями на Близькому Сході та модерували перемовини між Ізраїлем та ХАМАС.
«Ізраїльське лобі голосує дуже консолідовано. Тому (Байдену – «Апостроф») дуже важливо отримати голоси американських євреїв», — каже «Апострофу» доктор політичних наук, американіст Сергій Галака.
Показово, що США надають Ізраїлю військову допомогу. Приміром, наприкінці березня Білий дім таємно санкціонував передачу Ізраїлю бомб та 25 винищувачів F-35A, повідомило видання Washington Post з посиланням на свої джерела. Показово, що це відбувається таємно і без жодних голосувань сенаторів та конгресменів.
З іншого боку, подальша ескалація на Близькому Сході – особливо в Секторі Гази – несе електоральні ризики для нинішнього президента США. Справа в тому, що ліве крило Демократичної партії, на підтримку якого розраховує Джо Байден, налаштоване переважно антиізраїльськи. З цим, вочевидь і пов’язані активні миротворчі заяви Білого дому. Так, 5 квітня президент США під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Ізраїлю Нетаньяху прямо заявив що «негайне припинення вогню має важливе значення для стабілізації та покращення гуманітарної ситуації та захисту невинних цивільних осіб».
«Байден – на розтяжці, він намагається задовольнити і тих, і тих. Але в результаті не задоволений ніхто. Він намагається тиснути, але Нетаньяху не хоче завершувати війну, бо йому тоді загрожує відхід від влади і судовий вирок», — зазначає Сергій Галака.
Але не лише позиція США є важливою у цій ситуації. Єгипет, з яким межує Сектор Гази в районі Рафіаху, побоюється неконтрольованого потоку біженців коли Ізраїль розпочне нову операцію.
«Тому Єгипет теж тисне на Америку, Європу та цивілізований арабський світ, щоб протистояти цьому. А ми зараз не хочемо нагнітати з ОАЕ, Йорданією і тим самим Єгиптом. До того ж із Саудівською Аравією зараз усе наче нормалізується, а це страшний сон Ірану», — пояснює співрозмовник видання з Ізраїлі.
Тиск зсередини
Граючи з переміщенням військ навколо Сектора Гази прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху стикається з критикою своїх партнерів по коаліції.
«Більшість виборців та ультраправий табір уже не сприймає таких кроків (виведення військ). Уже двоє міністрів заявили про те, якщо не буде завершена операція у найпівденнішому місті Сектора Гази, то вони не бачать Нетаньяху прем’єр-міністром. Тобто, вони погрожують виходом з коаліції і достроковими виборами, які швидше за все скоро відбудуться», — каже Сергій Данилов.
Водночас не вирішена вкрай чутлива проблема визволення ізраїльських заручників. Бойовики її досить ефективно використовують аби тиснути на Ізраїль. Напередодні виведення військ намітилися зрушення і на цьому напрямку, але вже 8 квітня ситуація знову зайшла в глухий кут.
Всередині ізраїльського істеблішменту є дві точки зору щодо подальших дій. Перша полягає в необхідності добити ХАМАС у Секторі Гази без прямого конфлікту з Іраном. Друга – покінчити одночасно і з ХАМАС, і з Іраном та його союзниками, але для цього потрібно залучити у війну США, чого не хочуть у Вашингтоні. Разом з тим, досі немає бачення, що робити із Сектором Гази після розгрому ХАМАС.
У вівторок, 9 квітня, Беньямін Нетаньяху заявив, що дату початку операції в Рафіаху погоджено, але не уточнив деталі. Отже, питання зависло на волосині і зараз ключовим є питання того, чи розгориться конфлікт заново. Чи США та іншим посередникам все ж вдаться стримати масштаби зіткнення.
