Український уряд 30 грудня минулого року ухвалив резонансне рішення: Кабмін затвердив постанову №1495 та відмінив обов’язкові аукціони в системі публічних закупок Prozorro. Нагадаємо, що саме Prozorro свого часу стала локомотивом антикорупційних реформ в країні та дозволила суспільству контролювати витрати коштів платників податків. Чи не зійде цей локомотив з рейок, відкотивши країну до часів махрової корупції — з’ясовував «Апостроф«.
Що сталося з Prozorro
Як раніше працювали аукціони на Prozorro. Учасники торгів надавали свої пропозиції до тендеру, а потім в реальному часі відбувався онлайн аукціон, упродовж якого кожен з учасників мав три кроки, щоб знизити ціну на свої товари чи послуги для держави. Вигравав той, чия ціна була нижчою. Все просто.
Що буде тепер? А тепер аукціонів не буде. Учасники торгів одразу подають свої цінові пропозиції і переможе той, в кого ціна «солодша». Тобто можливість «погратися» з пропозиціями, позмагатися з конкурентами в реальному часі — втрачається.
Чому це сталося
В уряді кажуть, що через постійні відключення світла, бо ж для того, щоб приймати участь в аукціоні, треба бути онлайн.
«Бізнес, особливо малий і середній, зіткнувшись з блекаутом та не маючи змоги одразу забезпечити сталий інтернет і живлення, був позбавлений можливості брати участь у аукціонах», — зазначила заступник міністра економіки України Надія Бігун.
Читайте: На житло переселенцям немає, а дороги будуємо: чому в асфальт катають мільярди під час війни
За даними Мінекономіки, блекаут призвів до того, що на кінець грудня доля торгів лише з одним учасником склала 88%. Тобто фактично аукціонів і так вже не було. Про яку ж конкуренцію тут можна казати?
«Аукціон — це дуже короткотривалий етап: від 10 до 20 хвилин часу. І якщо у вас немає інтернету в цей час, то ви просто пропустите свій крок», — пояснює «Апострофу» екс-директор ДП Prozorro Василь Задворний.
Тому для того, щоб забезпечити всім учасникам торгів рівні умови, уряд і ухвалив таке рішення. Щоправда, тимчасове – на шість місяців.
«Відповідні зміни у процедурі закупівель можуть бути переглянуті за умови стабілізації ситуації з електроенергією», — пояснюють в Кабміні.
Як це вплине на корупцію
В уряді запевняють, що ніяк. Ба більше, публічні закупівлі, мовляв, стануть ще більш ефективними і економними. Адже учасники торгів одразу будуть виставляти найнижчу ціну на свої товари та послуги, а не накручувати високу маржу, розуміючи, що вже немає трьох етапів аукціону.
«Стане краще чи гірше? Поки важко сказати. Існує два протилежні тренди і що буде в результаті, ми зможемо побачити тільки тоді, коли все запрацює, — додає Задворний. – Перший тренд – через те, що зникає аукціон, у учасників з’являється додаткова мотивація одразу ставити найнижчу з прийнятних для них цін. Раніше учасник міг поставити не найнижчу з прийнятних для нього цін, щоб закласти якусь дельту для торгів. Зараз, коли він розуміє, що торгуватися він вже не зможе, учасник буде схильний одразу давати найнижчу ціну, щоб виграти тендер. Другий тренд – в більшості випадків аукціонів не відбувається, адже економічна активність зменшилася. Відповідно це може стимулювати учасників навпаки закладати більшу дельту, в очікуванні того, що він буде єдиним на тендері».
Однак за словами експертів, опитаних «Апострофом», потенційні корупційні ризики все ж таки існують.
По-перше, аукціони були вигадані не дарма, адже на них все ж таки можна було значно скинути ціну. А це ж гроші українців.
«Є закупівлі, де від стартової до кінцевої ціни різниця може складати мільйони гривень — а це суттєва економія», — пояснює «Апострофу» експерт у сфері держзакупівель Центру протидії корупції Олена Щербан.
По-друге, «Питання в тому, кому дозволять подивитись пропозиції інших учасників торгів, щоб подати свою пропозицію трохи дешевше», — додає експерт з містобудування Георгій Могильний, коментуючи ситуацію «Апострофу».
А «трохи дешевша» ціна – це перемога в тендері. Однак якщо мова йде про публічні закупівлі у будівництві, то немає гарантій, що дешевше не стане згодом значно дорожче.
«Вже зараз існує схема, як можна завищувати ціни на закупках. Візьмемо до прикладу транспортну розв’язку на Шулявці. Що там відбулося? Проводять закупівлю, знаходять компанію, починають будувати, а після цього Кличко перезатверджує проект з новою експертизою кошторисної частини і ціна піднімається десь на 30%. Схема використовувалася, але не була прямо передбачена законом. А зараз в Раді є законопроект, де хочуть прямо прописати, що якщо експертиза підтверджує підвищення ціни, то можна вносити зміни в договір. І ось тут реально почнеться корупція. «Свій» учасник демпінгує ціну на тендері, знаючи, що в майбутньому експертиза підвищить ціну», — пояснює Могильний.
Звісно, займатись демпінгом можна було і в період аукціонів, однак тепер це робити простіше.
По-третє, «Prozorro продажі, де продають майно з аукціонів, не переводять на якусь іншу систему. Відключення електроенергії чомусь на це не впливає», — каже Могильний.
По-четверте, «З’являються ризики в загальній деградації системи Prozorro», — додає «Апострофу» редактор видання «Наші гроші» Юрій Ніколов.
«Такими маленькими кроками наприкінці війни ми можемо опинитися в ситуації, коли тендери, торги та аукціони взагалі зникнуть в нашій країні. А цього не можна допустити», — каже Олена Щербан.
Нарешті, по-п’яте, відключення електроенергії, як головний аргумент уряду за скасування аукціонів, за словами експертів, виглядає досить дивно.
«Якщо ти береш участь в тендері, де є мільйони, і тобі ці гроші потрібні, то ти точно знайдеш генератор і доступ до інтернету», — запевняє Щербан.
«Уряд так і не надав інформації, скільки ж насправді було скарг. Якщо поскаржилось якихось п’ять бізнесменів, які через відсутність світла не змогли взяти участь в аукціонах, то що заради них ламати правила гри для сотень тисяч? Якщо людина хоче отримати тендер на мільйон, то вона знайде місце, де в неї буде гарантований зв’язок, — додає Ніколов. – Цей аргумент використаний скоріше як привід для того, щоб зробити головне: піти в тому напрямку, який нам вказує Світовий Банк».
А до чого тут Світовий Банк?
А ось до чого. «Директивами ЄС передбачено, що аукціони мають бути опціональними. На вимогу World Bank Ukraine ми реалізовуємо окрему процедуру, в якій аукціони будуть опціональними, тобто на рішення замовника. Тому через 1-2 місяці подивимося на цифри. Якщо підтвердиться, що в різних категоріях закупівель стратегія тендеру без аукціону може бути більш ефективною, повернемо аукціони як опціональний інструмент торгів для всіх закупівель», — пояснила міністр економіки Юлія Свириденко.
Тобто тимчасові шість місяців можуть стати постійними.
«Правила проведення закупок Світового Банку — це повний антагоніст Prozorro. Вони нас фактично схиляють до того, щоб ми свою справді феноменальну систему Prozorro підлаштували під не такі прозорі тендери. Це певний відкат від тих позицій, які ми вже маємо», — каже Ніколов.
Але чому ж Світовий Банк «вимагає», як каже міністр, змінити правила закупівель?
«Це не вимога Світового Банку до українських закупівель. Це вимога Світового банку для адаптації системи Prozorro під закупівлі Світового Банку, — пояснює Задворний. — Світовий Банк зараз надає гроші Україні. І коли він надає гроші, наприклад, якомусь міністерству, то гроші ці витрачаються не за українським законодавством, а за правилами Світового Банку. А зараз Україна б’ється за те, щоб максимальна кількість закупівель за кошти донорів проходила також через систему Prozorro, щоб ми могли гарантувати, що нас не будуть звинувачувати в корупції і таким чином отримували більше грошей. Тому якщо Україна хоче, щоб процедури Світового Банку проходили в системі Prozorro, то для процедур Світового банку аукціони в Prozorro мають бути опціональними. Дійсно, така вимога є. Але Світовий банк в жодному разі не наполягає, щоб аукціони були опціональними в українських закупівлях».
